Дата документу 06.07.2022
Справа № 501/1035/22
2/501/485/22
06 липня 2022 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах сина ОСОБА_2
до
відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеської області
третя особа на боці відповідача: ОСОБА_3
третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2
предмет та підстави позову: про збільшення розміру відшкодування шкоди
ухвалив рішення про наступне та
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах сина ОСОБА_2 25.03.2022 звернулась до суду з позовом про збільшення розміру відшкодування шкоди, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, спричинену смертю годувальника в розмірі 6500 грн. щомісячно, починаючи з 11.04.2022, а з 01.10.2022 - в розмірі 6700 грн. щомісячно на весь період навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох років.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 червня 2013 року о 23.57 годині, ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «швидкої допомоги» марки «ТОУОТА НІАСЕ», державний номер НОМЕР_1 , належним ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України», при виконанні трудових обов'язків, допустив зіткнення з мотоциклом «HONDA HORNET 250 МС 31», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Померлий ОСОБА_4 був батьком ОСОБА_2 , 2004 року народження.
Вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 14.03.2014, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.07.2024 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. Цим же вироком суд встановив, що ОСОБА_2 знаходився на утриманні свого батька та відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України має право на відшкодування шкоди, яка відшкодовується до досягнення дитиною вісімнадцяти років у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого.
Виходячи з того, що на час загибелі ОСОБА_4 не працював, а встановлена законом мінімальна місячна плата заробітна плата з 01.12.2013 визначена у розмірі 1218,00 грн., суд стягнув на користь ОСОБА_1 як матері неповнолітнього ОСОБА_2 з ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» грошове утримання по втраті годувальника в розмірі 1218,00 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
На підставі виконавчого листа, виданого Іллічівським міським судом 13.08.2014 ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» сплачує до теперішнього часу на ім'я ОСОБА_1 щомісячно 1218 грн.
Позивач вказує в позові, що з 2019 року ОСОБА_2 навчається у відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж морського транспорту національного університету «Одеська морська академія», строк закінчення навчання якого планується 30.06.2023, а в подальшому має намір продовжити навчання у національному університеті «Одеська морська академія».
11.04.2022 ОСОБА_2 виповнюється 18 років.
Позивач стверджує, що за рішенням КМУ від 18.12.2018 №1020-р ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» передано Чорноморській міські раді Одеської області. Згідно наказу по закладу від 12.04.2019 №01/7-76/1 ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» реорганізовано шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство «Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області», в відтак є правонаступником реорганізованого закладу.
На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Представник Комунального некомерційного підприємства «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеської області 21.04.2022 надав до суду відзив на позов (а.с.39-40), просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено джерела доходу ОСОБА_2 , який з 11.04.2022 є повнолітньою особою.
Третя особа на боці відповідача: ОСОБА_3 11.05.2022 надав до суду заяви, в яких заперечив проти позову, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є повнолітньою особою та мав право самостійно подати позов, він відбув покарання за вироком суду, всі кошти за вироком сплатив, наразі перебуває на пенсії, розмір якої недостатній для власного утримання (а.с.42-43).
Представник Комунального некомерційного підприємства «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеської області 23.05.2022 надав до суду доповнення до відзиву на позов (а.с.52-53), просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_2 навчається в навчальному закладі, в якому особи, що проходять навчання є курсантами, але в довідці зазначено «призовник», та у час здійснення навчання він отримує компенсацію на утримання з державного бюджету (йдеться про вимогу позивача щодо подвійної виплати на утримання ОСОБА_2 ), тощо.
Позивач 09.06.2022 надав до суду письмові пояснення з врахуванням відзиву відповідача на позов (а.с.60-62), посилаючись на те, що:
- перешкод для продовження розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 не має, оскільки на час подачі позову до суду він був неповнолітньою особою та вона (позивачка) діяла в його інтересах;
- при поданні позову до суду ціна позову визначалась як сукупність платежів, але не більше як за 6 місяців за аналогією з аліментними платежами, що дає можливість розгляду справи в спрощеному позовному провадженні;
- довідка про навчання ОСОБА_2 не змінює її змістовне доказове значення;
- особами, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без врахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника та інших доходів.
Представник відповідача 09.06.2022 надав до суду заперечення на письмові пояснення з урахуванням відзиву на позов та щодо участі у справі ОСОБА_2 (а.с.69-71).
В судовому засіданні представник Комунального некомерційного підприємства «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеської області Бучкарьов Д.О. просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на пояснення викладені у відзиві на позов.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
В позові позивач, яка діє в інтересах сина ОСОБА_2 просила суд розглянути справу та без участі позивача та його представника (а.с.4).
Третя особа на боці відповідача: ОСОБА_3 11.05.2022 надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути позов без його участі (а.с.42).
Представник відповідача ОСОБА_5 06.07.2022 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив суд відмовити в позові в повному обсязі (а.с.75).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 11.04.2022 відкрито провадження у справі (а.с.34-35).
В судовому засіданні 13.05.2022 залучено до участі у справі у якості третьої особи на боці позивача повнолітнього ОСОБА_2 (а.с.47-48).
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку проведенням судового засідання без участі сторін, за наявними матеріалами справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 05 червня 2013 року о 23.57 годині, ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «швидкої допомоги» марки «ТОУОТА НІАСЕ», державний номер НОМЕР_1 , належним ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України», при виконанні трудових обов'язків, допустив зіткнення з мотоциклом «HONDA HORNET 250 МС 31», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).
Померлий ОСОБА_4 був батьком ОСОБА_2 , 2004 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.9).
Вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 14.03.2014, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.07.2024 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. Цим же вироком суд встановив, що ОСОБА_2 знаходився на утриманні свого батька та відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України має право на відшкодування шкоди, яка відшкодовується до досягнення дитиною вісімнадцяти років у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого (а.с.12-21, 22-25).
Виходячи з того, що на час загибелі ОСОБА_4 не працював, а встановлена законом мінімальна місячна плата заробітна плата з 01.12.2013 визначена у розмірі 1218,00 грн., суд стягнув на користь ОСОБА_1 як матері неповнолітнього ОСОБА_2 з ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» грошове утримання по втраті годувальника в розмірі 1218,00 грн., щомісячно, до досягнення повноліття.
На підставі виконавчого листа, виданого Іллічівським міським судом 13.08.2014 ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» сплачує до теперішнього часу на ім'я ОСОБА_1 щомісячно 1218 грн. (а.с.26).
З 2019 року ОСОБА_2 навчається у відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж морського транспорту національного університету «Одеська морська академія» денної форми навчання, строк закінчення навчання якого планується 30.06.2023, що підтверджується копіями довідок (а.с.11, 65).
ОСОБА_2 11.04.2022 виповнилось 18 років (а.с.6, 9).
За рішенням КМУ від 18.12.2018 №1020-р ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» передано Чорноморській міські раді Одеської області. Згідно наказу по закладу від 12.04.2019 №01/7-76/1 ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» реорганізовано шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство «Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області», в відтак є правонаступником реорганізованого закладу. Вказані відомості підтверджуються відомостями, які містяться на офіційному сайті КПН «ЧЛ» Чорноморської міської ради Одеської області, які надані позивачем до позову (а.с.7-8).
V. Оцінка Суду.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної і не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особі особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 14.03.2014, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.07.2024 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. Цим же вироком суд встановив, що ОСОБА_2 знаходився на утриманні свого батька та відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України має право на відшкодування шкоди, яка відшкодовується до досягнення дитиною вісімнадцяти років у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого (а.с.12-21, 22-25).
Виходячи з того, що на час загибелі ОСОБА_4 не працював, а встановлена законом мінімальна місячна заробітна плата з 01.12.2013 визначена у розмірі 1218,00 грн., суд стягнув на користь ОСОБА_1 як матері неповнолітнього ОСОБА_2 з ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» грошове утримання по втраті годувальника в розмірі 1218,00 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
З 2019 року ОСОБА_2 навчається у відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж морського транспорту національного університету «Одеська морська академія», строк закінчення навчання якого планується 30.06.2023, що підтверджується копіями довідок (а.с.11, 65).
ОСОБА_2 11.04.2022 виповнилось 18 років (а.с.6, 9).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні, мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також діти потерпілого, народжені після його смерті. Шкода відшкодовується дитині до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, а більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Отже, враховуючи вказану норму закону, ОСОБА_2 має право на одержання, утримання від відповідача у зв'язку зі смертю свого батька ОСОБА_4 , який загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини автомобіля «швидкої допомоги» марки «ТОУОТА НІАСЕ», державний номер НОМЕР_1 , належним ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України».
Суд відноситься критично до заперечень представника відповідача, оскільки відповідно до ч.ч.2, 3 ст.1200 ЦК України особам, визначеним у п.п.1-5 ч.1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього саме працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають право на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
Відповідно до ч.1 ст.8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегулюванні цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною 2 ст.1195 ЦК України, яка регулює подібні за змістом правовідносини передбачає, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст.1202 ЦК України відшкодування шкоди, за каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
В зв'язку з тим, що потерпілий ОСОБА_4 на момент загибелі не працював, інших утриманців не мав, а також враховуючи те, що не може бути визначений середній заробіток, для визначення розміру відшкодування шкоди у разі смерті потерпілого відповідно до ч.1 ст.8 ЦК України за аналогією закону має бути застосована ч.2 ст.1195 ЦК України, і розмір відшкодування має бути визначений виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, за вирахуванням відповідно до ч.2 ст.1200 ЦК України частки, яка припадала на нього самого, та відповідно до ч.1 ст.1202 ЦК України щомісячними платежами, тобто відшкодування має бути стягнуте у розмірі 1/2 частини мінімальної заробітної плати щомісячно.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлена у 2022 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 01.01.2022 у розмірі 6500 гривень, з 01.10.2022 у розмірі 6700 гривень.
Щодо часу, з якого слід стягнути з відповідача кошти на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, зважаючи на відсутність у чинному законодавстві, норми, яка регулює ці відносини, суд звертає увагу, що позивач просить суд стягнути майнову шкоду, починаючи з 11.04.2022 - в розмірі 6500 грн., а з 01.10.2022 - в розмірі 6700 грн. щомісячно на весь період навчання, але не більш як досягнення ОСОБА_2 23 років.
Отже, з відповідача на користь ОСОБА_2 має бути стягнуто щомісячно 1/2 частини мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлено відповідними законами України, зокрема: в розмірі 3250 грн. щомісячно, починаючи з 11.04.2022, а з 01.10.2022 - в розмірі 3350 грн. щомісячно до закінчення навчання ОСОБА_2 , тобто до 30.06.2023.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст.6 (право на справедливий суд), ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст.17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст.1 Протоколу 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки відповідно до п.п.2,6 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI позивача звільнено від сплати судового збору за вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, він підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст.141 ЦПК України, в дохід держави в розмірі 992,40 грн.
З цих підстав, керуючись ст.ст.1200, 1208 ЦК України, ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах сина ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеської області (третя особа на боці відповідача: ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 ) про збільшення розміру відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеської області (код в ЄДРПОУ: 01982212) на користь . ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) майнову шкоду, спричинену смертю годувальника щомісячно в розмірі 1/2 частини мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлено відповідними Законами України, зокрема:
- у період з 11.04.2022 - по 3250 грн.;
- у період з 01.10.2022 до закінчення навчання ОСОБА_2 , тобто до 30.06.2023 - по 3350 грн.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеської області (код в ЄДРПОУ: 01982212) на користь . ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення у частині стягнення шкоди за один місяць підлягає негайному виконанню.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко