18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
07 липня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/508/22
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Бузун Л.В.,
розглянув у підготовчому судовому засіданні справу № 925/508/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс"
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" ПрАТ "Черкаське хімволокно"
про стягнення 334 947,40 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - участі не брав;
від відповідача - Плаха О.В., адвокат, довіреність від 13.09.2021 № 91.
13.06.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява від 06.06.2022 № 88/06 Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс" (далі - ТОВ "Валтекс") до Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно", в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" ПрАТ "Черкаське Хімволокно" (далі - ВП "Черкаська ТЕЦ" ПрАТ "Черкаське Хімволокно") з вимогою стягнути 334 947,40 грн, з яких сума основного боргу - 320 020,80 грн, сума пені - 11 247,46 грн, сума інфляційних втрат - 1 809,17 грн, сума 3% річних - 1 869,97 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки від 30.09.2021 № 156 СЗ в частині неоплати поставленого товару.
Ухвалою від 14.06.2022 господарський суд відкрив провадження у справі № 925/508/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 07.07.2022 о 14:30 год. Визначив учасникам справи строки для подання заяв по суті.
29.06.2022 до суду надійшла заява позивача від 27.06.2022 № 572 про визнання позову, в якій голова правління В.В. Олексенко просить суд прийняти визнання позову відповідачем і задовольнити вимоги позивача в повному обсязі, в порядку ст. 331 ГПК України відстрочити виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення такого рішення.
Відповідно до трекінгу 1802807658452 позивач отримав таку заяву про визнання позову 30.06.2022.
07.07.2022 до суду електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису від позивача надійшла відповідь на заяву про визнання позову, у якій позивач заперечує проти надання судом відповідачу відстрочення виконання рішення та зазначає таке.
Підприємство позивача є українським виробником робочого взуття та одягу, внаслідок неналежного виконання (тривалого невиконання) контрагентами, у тому числі відповідачем, а також підприємствами державного сектору економіки грошових зобов'язань за договорами, укладеними за результатами публічних закупівель, постійно зазнає збитків. З метою недопущення зупинення роботи підприємства (адже відсутність обігових коштів позбавляє можливості закуповувати сировину, сплачувати заробітну плату працівникам підприємства, які як громадяни України мають право на оплату праці), сплачувати до бюджету податки та збори, оплачувати комунальні послуги, сплачувати за орендовані приміщення, виконувати власні зобов'язання перед контрагентами, у тому числі перед державою на виконання оборонних замовлень тощо, ТОВ "Валтекс" змушене залучати кредитні кошти, які підлягають поверненню банкам та за користування якими сплачуються відсотки.
Також позивач просить суд взяти до уваги те, що він є господарським товариством, яке здійснює підприємницьку діяльність (виготовлення на продаж робочого взуття, одягу та засобів індивідуального захисту), яка має на меті отримання прибутку за рахунок коштів покупців, які останні зобов'язані сплачувати за отримані товари.
Позивач звертає увагу суду, що згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Крім того, позивач повідомляє суду про неможливість забезпечити явку уповноваженого представника ТОВ "Валтекс" у судове засідання та просить розгляд справи здійснювати без участі останнього.
Представник позивача у підготовчому засіданні участі не брав. Представник відповідача у підготовчому засіданні заяву про визнання позову підтримав та просив задовольнити клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
Розглянувши заяву відповідача про визнання позову, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Заяву про визнання позову підписано головою правління ПрАТ "Черкаське хімволокно" В.В. Олексенко особисто, який, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником. Відтак суд перевірив, що особа, яка підписала заяву не обмежена у повноваженнях на її подання.
Розглянувши матеріали справи, з урахуванням заяви про визнання позову, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.
30.05.2021 ПрАТ "Черкаське хімволокно", в інтересах якого діяв Відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ" та ТОВ "Валтекс" підписано Договір поставки № 156 СЗ (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 - 1.2 Договору, постачальник бере на себе зобов'язання за замовленням покупця поставити взуття, код за ДК 021:2015 - 18832000-6 Захисне взуття (18832000 Спеціальне взуття) (надалі - Товар), а покупець прийняти цей Товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Перелік, загальні характеристики, кількість та вартість Товару визначена у Специфікації (Додаток № 1) яка є невід'ємною частиною цього Договору.
За п. 2.1 - 2.3 Договору, поставка Товару здійснюється на умовах терміну DDP правил тлумачення міжнародних торгівельних термінів ІНКОТЕРМС-2010 до місця призначення: м. Черкаси, проспект Хіміків, 76.
Товар постачається партіями. Обсяг кожної партії Товару визначається на підставі Замовлення покупця на партію поставки (далі - Замовлення), форма якого затверджена Сторонами у Додатку № 2 до цього Договору, який є невід'ємною його частиною.
Постачальник здійснює поставку Товару (партії Товару) протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів від дати отримання Замовлення.
Відповідно до п. 3.1 - 3.3 Договору, загальна ціна Договору складає 320 020 грн 80 коп., у тому числі ПДВ 20 % - 53 336 грн 80 коп. (далі - ціна Договору).
Оплата Товару, визначеного у Специфікації за цим Договором, здійснюється покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату протягом 30 календарних днів з дня прийняття Товару, що підтверджується підписаним Сторонами актом приймання-передачі Товару.
Розрахунок здійснюється у національній валюті України - гривні та у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у ст. 11 даного Договору.
П. 4.3 Договору передбачено, що приймання Товару за кількістю та наявністю явних недоліків здійснюється у місці призначення, після перевірки покупцем: наявності документів, визначених п. 4.7 цього Договору; відповідності технічним вимогам для даного виду Товару та вимогам нормативної документації ДСТУ (ГОСТ).
За п. 4.6 Договору, протягом 2 (двох) робочих днів після здійснення перевірки Товару, в разі відсутності зауважень у покупця, останній підписує два екземпляри Акту приймання-передачі Товару та один екземпляр передає постачальнику нарочно або засобами поштового зв'язку.
Пунктами 6.1 - 6.2 Договору сторони погодили, що у разі порушення будь-якою із Сторін зобов'язань, що виникли з моменту підписання цього Договору, винна Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.
У разі несвоєчасної оплати Товару постачальник має право вимагати від покупця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення заборгованості.
Згідно з п. 8.1 Договору, він набирає чинності з дати його підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін та діє до "31" грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
30.09.2021 сторони підписали Специфікацію № 1 до Договору, відповідно до якої, вартість поставки Товару складає 320 020,80 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 53 336,80 грн.
20.10.2021 сторонами підписано Видаткову накладну № 2387 на загальну суму з ПДВ 301 527,60 грн. 21.10.2021 сторонами складено Акт прийому-передачі товару, вказаного у видатковій накладній на суму 301 527,60 грн.
22.11.2021 сторонами підписано Видаткову накладну № 2770 на загальну суму з ПДВ 18 493,20 грн. 23.11.2021 сторонами складено Акт прийому-передачі № 2 товару, визначеного у відповідній видатковій накладній.
Як зазначено позивачем, та що визнано відповідачем, останній свої зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Розглядаючи спір, суд враховує такі положення чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України (далі - ГК України) матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Як передбачено в ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)
Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч. 1-2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначає позивач та підтримує відповідач, останній не здійснив оплату поставленого товару в узгоджений сторонами строк, тому позов в частині стягнення основного боргу в сумі 320 020,80 грн є обґрунтованим.
Також позивач просить стягнути 11 247,46 грн пені, 1 809,17 грн інфляційних втрат, 1 869,97 грн 3 % річних.
Відповідачем визнано такі штрафні санкції та додаткові нарахування на основну суму заборгованості.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з п. 6.2 Договору, у разі несвоєчасної оплати Товару постачальник має право вимагати від покупця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення заборгованості.
Відтак, оскільки можливість стягнення пені передбачена ГК України, умовами Договору та не заперечується відповідачем, господарський суд доходить висновку про задоволення цієї позовної вимоги та стягнення 11 247,46 грн пені.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, господарський суд зазначає, що ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням того, що відповідач не оспорює суми інфляційних втрат та 3 % річних, заявлені до стягнення позивачем, господарський суд задовольняє позов в цій частині.
Як зазначалося вище, відповідач позов визнав повністю.
Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд не знаходить підстав для відмови у прийнятті заяви відповідача про визнання позову, тому доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.
У зв'язку з тим, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Решта 50 % судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення такого рішення в порядку ст. 331 ГПК України, господарський суд враховує таке.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Суд враховує, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення має бути існування об'єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.
При цьому, відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду в цій справі відповідач вказує, що задоволення позовних вимог у повному обсязі може призвести до повної зупинки Черкаської ТЕЦ, що у свою чергу спричинить негативні соціально-економічні наслідки, серед яких залишення без опалення та гарячої води споживачів всіх категорій м. Черкаси, унеможливлення виплати заробітної плати більш ніж 700 працівникам підприємства відповідача, припинення фінансування невідкладних робіт по відновленню (ремонту) обладнання, активізація природних процесів руйнування обладнання та становить загрозу надійності електропостачання м. Черкаси.
На підтвердження свого скрутного матеріального становища відповідач подав суду Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31 березня 2022 року, відповідно до якого у ПрАТ "Черкаське Хімволокно" збільшилися поточні зобов'язання і забезпечення з 913 170 000 грн станом на 01.01.2022 до 1 174 698 000 грн станом на 31.03.2022, а також Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), відповідно до якого збиток підприємства ПрАТ "Черкаське хімволокно" за І квартал становить 220 758 000 грн.
Також господарський суд враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Суд враховує, що на день вирішення спору прострочка виконання зобов'язань за Договором становить більше ніж півроку. Відповідач не здійснював жодних дій на погашення існуючої заборгованості.
Відповідач не подав суду жодних доказів на підтвердження покращення його матеріального стану через рік і можливості погашення заборгованості за Договором. Навпаки, із поданих документів (Балансу та Звіту про фінансові результати) випливає прогресуюча втрата платоспроможності відповідача, тому існує більша ймовірність неможливості погашення заборгованості відповідачем за Договором через рік і позивач взагалі буде позбавлений того, на що розраховував при укладенні Договорі при його належному виконанні.
У підготовчому засіданні представник відповідача повідомив суду про виплату відповідачем боргу перед НАК "Нафтогаз України" щомісячними платежами, у вересні 2022 року має бути здійснено останній платіж, після чого відповідач матиме можливість погасити заборгованість перед позивачем. Жодних доказів на підтвердження вказаного відповідач суду не надав.
Підсумовуючи викладене, врахувавши доводи відповідача та заперечення позивача, а також інтереси обох сторін, суд дійшов висновку щодо можливості часткового задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст. 74, 76 - 77, 129, 130, 185, 191, 233, 236 - 241, 326 - 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (ідентифікаційний код 00204033, проспект Хіміків, 76, місто Черкаси, Черкаська область, 18013) в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" ПрАТ "Черкаське Хімволокно" (ідентифікаційний код 33282969, проспект Хіміків, 76, місто Черкаси, Черкаська область, 18013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс" (ідентифікаційний код 32393877, вул. Героїв Небесної Сотні, 2, м. Біла Церква, Київська область, 09117) 334 947,40 грн, з яких: 320 020,80 грн основного боргу, 11 247,46 грн пені, 1 809,17 грн інфляційних втрат, 1 869,97 грн 3% річних, а також 2 512,11 грн судового збору, відстрочивши виконання рішення до 01.10.2022.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Валтекс" (ідентифікаційний код 32393877, вул. Героїв Небесної Сотні, 2, м. Біла Церква, Київська область, 09117) із Державного бюджету України 50% судового збору сплаченого на підставі платіжного доручення від 02.06.2022 № 4231 в сумі 2 512,10 грн (оригінал якого залишається в справі).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Оригінал рішення направити позивачу, копію - відповідачу.
Повне рішення складено та підписано 11.07.2022.
Суддя З.В. Зарічанська