"11" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/752/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
розглянувши справу № 916/752/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
за позовом: приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" /ЄДРПОУ 00190905, адреса - 50064, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, e-mail: info@ingok.com.ua/
до відповідача: акціонерного товариства "Українська залізниця" /ЄДРПОУ 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5/ в особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" /ЄДРПОУ 40081200, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, e-mail: uz@uz.gov.ua, postbox@odz.gov.ua/
про стягнення 343 805,70 грн
03.05.2022 року приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 780/22/ до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" з вимогами про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів за залізничними накладними № 47198692, № 47198700, № 47198718, № 47198684, № 47198783, № 47198726, № 47377346, № 47170386, № 47170378, № 47170352, № 47170360 у розмірі 343 805,70 грн. Також позивач просить стягнути судові витрати у розмірі 15 565,10 грн, з яких: 5 157,10 грн - судовий збір, 10 408,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на доставку відповідачем вантажів за залізничними накладними № 47198692, № 47198700, № 47198718, № 47198684, № 47198783, № 47198726, № 47377346, № 47170386, № 47170378, № 47170352, № 47170360 з порушенням встановлених строків, що є підставою для стягнення штрафу за прострочення доставки.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 22, 41, 116 Статуту залізниць України, п. 1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, п. 2 Правил заявлення та розгляду претензій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334.
Ухвалою суду від 10.05.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/752/22; поставлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
30.05.2022 року на адресу суду надійшла заява відповідача про зменшення розміру штрафу /вх. № 9167/22/, в якій відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій на 95% від суми, яка підлягає стягненню. Відповідач повністю визнає фактичні обставини справи щодо здійснення ним залізничних перевезень на умовах, визначених в накладних, зазначених у позовній заяві, а також щодо прострочення доставки вантажів за ними.
Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов'язків учасників справи.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у порядку ч. 4 ст. 191 ГПК України.
Судом встановлено, що в період 11, 12 та 17 жовтня 2021 року приватним акціонерним товариством «Інгулецькі гірничо-збагачувальний комбінат» на адресу ТОВ «ТИС (станція Чорноморська Одеської залізниці) за залізничними накладними №№ 47198692, 47198700, 47198718, 47198684, 47198783, 47198726, 47377346, 47170386, 47170378, 47170352, 47170360 були відправлені вагони з вантажем - концентратом залізорудним.
В залізничних накладних №№47198692, 47198700, 47198718, 47198684, 47198783, 47198726, 47377346, 47170386, 47170378, 47170352, 47170360 зазначена відстань перевезення між станцією відправлення Інгулець та станціями призначення Чорноморська - 605 км. Відстань перевезення зазначена у графі № 30 накладних.
У графі № 20 накладних зазначено, що вантаж відправлявся маршрутною відправкою. Також у графі № 29 зроблена відмітка про маршрутну відправку.
Таким чином, за залізничними накладними №№ 47198692, 47198700, 47198718, 47198684, 47198783, 47198726, 47377346, 47170386, 47170378, 47170352, 47170360 Позивачем відправлявся вантаж маршрутними відправками, а відстань перевезення складала 605 км.
З урахуванням наведеного, нормативний час доставки вантажу складає 3 доби (1 доба на повні 320 км., одна доба на неповні 320 км. та одна доба на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу).
З зазначених вище залізничних накладних вбачається, що вагони з концентратом залізорудним були доставлені відповідачем з порушенням встановлених строків, і це підтверджується відмітками про дату прийняття до перевезення та про дату прибуття і видачу вантажу в залізничних накладних (п. 49 зазначених залізничних накладних містить відмітку залізниці про продовження строку доставки від 2 до 8 діб). Вказані обставини щодо порушенням встановлених строків доставки визнаються відповідачем.
Оскільки, відповідач здійснив доставку вагонів з концентратом залізорудним з порушенням встановлених строків, то це є підставою для нарахування відповідачу штрафу за прострочення доставки.
Розмір штрафу за несвоєчасну доставку залізницею вантажу на адресу ТОВ «ТИС» за залізничними накладними №№ 47198692, 47198700, 47198718, 47198684, 47198783, 47198726, 47377346, 47170386, 47170378, 47170352, 47170360 за розрахунком позивача становить 343 805,70 грн. і не заперечується відповідачем.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту і Правил перевезень і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою договору на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 22 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничне перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантажу у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Згідно зі ст. 41 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана доставити вантаж за призначенням у встановлений строк. Терміни доставки вантажу, визначені пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. N 644, є граничними, при перевищенні яких залізниця має сплатити штраф за прострочення в доставці.
Відповідно до п. 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням у такі терміни:
у разі перевезення вантажною швидкістю:
маршрутними відправками 1 доба на кожні повні та неповні 320 км;
вагонними відправками та відправками у великотоннажних 1 доба на кожні повні та неповні 200 км;
дрібними відправками та відправками в середньотоннажних 1 доба на кожні повні та неповні 150 км.
Згідно зі ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Пунктом 2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів встановлено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Отже, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється виходячи з кількості повних прострочених діб.
Терміни доставки вантажів збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу (п. 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів).
Статтею 130 Статуту залізниць України встановлено, що право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі прострочення доставки вантажу має одержувач за умови пред'явлення накладної.
Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або ш громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків я, передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій - організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Пунктом 2 Правил заявлення та розгляду претензій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. N 334 передбачено, що згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: "Право на пред'явлення претензії та позову передано _________________".
(найменування організації)
Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.
В залізничних накладних №№ 47198692, 47198700, 47198718, 47198684, 47198783, 47198726, 47377346, 47170386, 47170378, 47170352, 47170360 одержувачем вантажу - ТОВ «Трансінвестсервіс» - було зроблено переуступні написи відповідно до вимог законодавства. Право на пред'явлення до залізниці претензії та позову з приводу несвоєчасної доставки вантажу було передано приватному акціонерному товариству «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ст.193 ГК України, в якій визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги, що ввірені перевізнику вантажі прибули в місце призначення із затримкою, що визнає відповідач, господарський суд погоджується з доводами позивача стосовно порушення залізницею договірних зобов'язань, у зв'язку з чим наявні правові передумови для притягнення перевізника до передбаченої п.116 Статуту відповідальності у вигляді штрафу.
Разом із тим, стосовно заяви відповідача про зменшення розміру штрафу, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати в т.ч. ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Вказані обставини встановлюються на підставі поданих боржником доказів.
Приймаючи до уваги наведене, те, що АТ ,,УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" доставлено вантажі в пункт призначення, те, що ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків доставки вантажів, те, що відповідач, маючи в умовах воєнного стану для країни вкрай суттєве значення, постійно зазнає людських та інфраструктурних втрат, усунення яких потребує суттєвих ресурсів, господарський суд з урахуванням майнових інтересів обох сторін зменшує належний до стягнення штраф в сумі 343 805,70 грн до 25% від його розміру, тобто до 85 951,43 грн.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Вказаний Указ затверджено Верховною Радою України Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX.
Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. 15.03.2022р. Верховна Рада законодавчо затвердила указ Президента України №133/2022 про продовження терміну дії воєнного стану в Україні з 5 годин 30 хвилин 26 березня ще на 30 діб - до 25 квітня.
21.04.2022р. Верховна Рада прийняла Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 19.04.2022р. № 7300, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, - до 25 травня 2022 року. Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
При цьому господарський суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що перевезення вантажів, про якій йдеться у даній справі, відбулись протягом жовтня 2021 р., того, що відповідачем не надано достовірної письмової інформації щодо скрутного фінансового стану, а також пояснень відносно причин систематичного порушення договору з боку залізниці, того, що воєнний стан в країні впливає на діяльність не тільки відповідача, а й позивача, тощо, проте суд вказує, що винятковими обставинами, які являються підставою для зменшення розміру штрафу та які не можуть бути проігноровані, є стратегічна роль АТ ,,УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на теперішній час та масштаби його втрат від військових дій, для усунення наслідків яких відповідач потребує значних ресурсів.
З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" підлягають частковому задоволенню.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Суд не розглядає вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки позивач в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України має можливість протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду подати докази понесених судових витрат.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 123, 191, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" - частково задовольнити.
2. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" /ЄДРПОУ 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5/ в особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" /ЄДРПОУ 40081200, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, e-mail: uz@uz.gov.ua, postbox@odz.gov.ua/ на користь приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" /ЄДРПОУ 00190905, адреса - 50064, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, e-mail: info@ingok.com.ua/ штрафу за несвоєчасну доставку вантажів за залізничними накладними у розмірі 85 951,43 грн /вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна гривня 43 копійки/.
3. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" /ЄДРПОУ 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5/ в особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" /ЄДРПОУ 40081200, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, e-mail: uz@uz.gov.ua, postbox@odz.gov.ua/ на користь приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" /ЄДРПОУ 00190905, адреса - 50064, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, e-mail: info@ingok.com.ua/ судовий збір у розмірі 5 157,10 грн /п'ять тисяч сто п'ятдесят сім гривень 10 копійок/.
4. В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11 липня 2022 р.
Суддя Н.Д. Петренко