"30" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3651/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Галата О.В. в порядку самопредставництва;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства „Інтерпайп Новомосковський трубний завод” до товариства з обмеженою відповідальністю „Уітака” про стягнення 93 585,00 грн., -
Акціонерне товариство „Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (далі по тексту -АТ „Інтерпайп Новомосковський трубний завод”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Уітака” (далі по тексту - ТОВ „Уітака”) про стягнення грошових коштів у розмірі 93 585,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом безпідставного перерахування на рахунок відповідача грошових коштів у межах виконавчого провадження, відкритого для примусового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020р. по справі №904/2854/20, в рахунок оплати товару за договором поставки №372/18 від 03.08.2018р.
ТОВ „Уітака” повністю заперечувало проти задоволення заявлених позивачем вимог, посилаючись на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
03.08.2018р. між АТ „Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (Покупець) та ТОВ „Уітака” (Постачальник) було укладено договір поставки №372/18, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення.
Відповідно до п. 4.1 договору поставки №372/18 від 03.08.2018р. розрахунки за цим договором Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в порядку та у строки, визначені у специфікаціях.
Найменування та характеристика, одиниця виміру та вартість товару були визначені сторонами у підписаних до договору поставки №372/18 від 03.08.2018р. специфікаціях.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Уітака” на виконання прийнятих на себе за умовами договору поставки №372/18 від 03.08.2018р. зобов'язань було протягом періоду з 07.08.2018р. по 24.06.2020р. передано у власність позивача товар на загальну суму 1 112 512,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними /т. 1, а. с. 57-67/.
В свою чергу, АТ „Інтерпайп Новомосковський трубний завод” перераховувало на рахунок ТОВ „Уітака” грошові кошти у розмірі 1 112 501,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями /т.1, а. с. 68-73/, в тому числі платіжним дорученням №3510 від 08.07.2020р. на суму 93 585,00 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020р. по справі №904/2854/20 позовні вимоги ТОВ „Уітака” до АТ „Інтерпайп Новомосковський трубний завод” були задоволені частково шляхом присудження до стягнення на користь ТОВ „Уітака” основного боргу у розмірі 93 585,00 грн., річних у розмірі 6 739,43 грн., збитків від інфляції у розмірі 10 308,95 грн., судового збору у розмірі 2 035,53 грн.
Під час ухвалення рішення від 02.09.2020р. по справі №904/2854/20 судом було враховано, що докази сплати АТ „Інтерпайп Новомосковський трубний завод” заборгованості у розмірі 93 585,00 грн. в матеріалах справи відсутні, незважаючи на твердження товариства про сплату вказаної суми боргу під час розгляду справи судом.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020р. було залишено апеляційну скаргу АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020р. по справі № 904/2854/20 залишено без змін.
При цьому, під час розгляду апеляційної скарги АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" Центральним апеляційним господарським судом на підставі приписів ч.3 ст. 269 ГПК України не було враховано платіжне доручення № 3510 від 08.07.2020р., яке не надавалось суду першої інстанції в якості доказу.
12.10.2020р. приватним виконавцем Лисенко Ю.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63273589 щодо примусового виконання наказу, виданого на виконання рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020р. по справі №904/2854/20 про стягнення із АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь ТОВ „Уітака” грошових коштів у загальному розмірі 112 668,91 грн.
На підставі платіжної вимоги №5 від 13.10.2020р., виставленої приватним виконавцем Лисенко Ю.О., із АТ „Інтерпайп Новомосковський трубний завод” були списані кошти у розмірі 124 254,80 грн., призначені для задоволення вимог ТОВ „Уітака” згідно наказу, виданого по справі №904/2854/20.
15.10.2020р. приватним виконавцем Лисенко Ю.О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №63273589 щодо примусового виконання наказу, виданого на виконання рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020р. по справі №904/2854/20.
01.12.2020р. АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" звернулось до ТОВ „Уітака” із вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 93 585,00 грн., які були списані із позивача у межах виконавчого провадження, незважаючи на погашення позивачем боргу згідно платіжного доручення №3510 від 08.07.2020р. на суму 93 585,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.02.2021р. по справі №916/3769/20 у задоволенні позовних вимог АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" до ТОВ „Уітака” про стягнення помилково сплачених коштів у розмірі 93 585,00 грн. було відмовлено.
Звертаючись до суду із позовною заявою у межах №916/3769/20 АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" посилалось на безпідставне перерахування відповідачу грошових коштів. Проте, судом було встановлено, що кошти були перераховані на виконання зобов'язань за договором поставки №372/18 від 03.08.2018р. у зв'язку з чим, позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Слід зазначити, що підстави заявлених АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" позовних вимог у межах справи №916/3769/20 та у межах даної справи є різними, у зв'язку з чим, судом було відмовлено у задоволенні заявленого ТОВ „Уітака” клопотання про закриття провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
24.09.2021р. АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" звернулось до ТОВ „Уітака” із вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 93 585,00 грн., які були списані із позивача у межах виконавчого провадження, незважаючи на погашення позивачем боргу згідно платіжного доручення №3510 від 08.07.2020р. на суму 93 585,00 грн.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Уітака” про стягнення 93 585,00 грн., позивачем було наголошено про наявність підстав для задоволення позовних вимог, посилаючись на списання коштів із рахунку АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" у межах виконавчого провадження, незважаючи на погашення позивачем боргу згідно платіжного доручення №3510 від 08.07.2020р. на суму 93 585,00 грн.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1- 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що ТОВ „Уітака” на виконання прийнятих на себе за умовами договору поставки №372/18 від 03.08.2018р. зобов'язань було поставлено АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" товар на загальну суму 1 112 512,00 грн. Проте, несвоєчасна оплата позивачем поставленого позивачем товару стала підставою для звернення ТОВ „Уітака” до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою у межах справи №904/2854/20 про стягнення, зокрема, заборгованості у розмірі 93 585,00 грн.
Як вбачається з матеріалів даної справи заборгованість у розмірі 93 585,00 грн. була погашена АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" до моменту проголошення судового рішення по справі №904/2854/20. Проте, докази на підтвердження оплати боргу АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" суду у межах справи №904/2854/20 надані не були, у зв'язку з чим, зазначена заборгованість і була присуджена до стягнення із АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь ТОВ „Уітака”.
В свою чергу ТОВ „Уітака”, будучи обізнаним про сплату АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" заборгованості у розмірі 93 585,00 грн., пред'явило наказ, виданий на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020р. по справі №904/2854/20, до примусового виконання, в результаті чого зазначена заборгованість була вдруге списана із АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", що підтверджується платіжної вимогою №5 від 13.10.2020р.
Господарський суд зазначає, що в даному випадку, дійсно мало місце прострочення АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод” виконання грошових зобов'язань за договором поставки №372/18 від 03.08.2018р. Проте, поведінка ТОВ „Уітака”, яка полягає у пред'явленні наказу до виконання в частині стягнення із позивача боргу у розмірі 93 585,00 грн., за переконанням суду, не відповідає таким засадам цивільного законодавства як добросовісність та розумність.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку, що підставою для звернення АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод” до суду із даними позовними вимогами стала відмова ТОВ „Уітака” повернути грошові кошти у розмірі у розмірі 93 585,00 грн., які були списані з позивача у межах виконавчого провадження, незважаючи на оплату позивачем боргу, що підтверджується платіжним дорученням №3510 від 08.07.2020р. на суму 93 585,00 грн.
Положеннями цивільного законодавства передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Крім того, ЦК України закріплює можливість здійснювати оплату товару до моменту його отримання від продавця (попередня оплата).
Проте, грошові кошти у розмірі 93 585,00 грн., вимога про стягнення яких із ТОВ „Уітака” була заявлена АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод” до стягнення, за своєю правовою природою не є оплатою вже отриманого товару або попередньою оплату товару, який мав бути поставлений відповідачем. Наведене, відповідно, дозволяє суду зробити висновок про відсутність правових підстав для присудження до стягнення грошових коштів із відповідача.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод” на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Частиною 4 ст. 328 ГПК України визначено, що про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги доводи, наведені АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод” в обґрунтування заявлених позовних вимог, господарський суд доходить висновку, що питання про стягнення із ТОВ „Уітака” на користь позивача безпідставно одержаних стягувачем грошових коштів у розмірі 93 585,00 грн. має вирішуватись господарським судом Дніпропетровської області у порядку ст. 328 ГПК України за заявою АТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод” про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених акціонерним товариством „Інтерпайп Новомосковський трубний завод” позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю „Уітака” про стягнення грошових коштів у розмірі 93 585,00 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 11 липня 2022 р.
Суддя С.П. Желєзна