вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" червня 2022 р. Справа№ 925/1344/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі Реуцькій Т.О.
представники сторін не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
за скаргою ОСОБА_1 №17/12/2021-1 від 17.12.2021 на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у справі
у справі №925/1344/19 (суддя Чевгуз О.В.)
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.12.2021
за позовом приватного підприємства «Будсервіс Ко» (правонаступник - ОСОБА_1 )
до дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
про стягнення 451 109 грн. 09 коп.,-
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання №17/12/2021-1 від 17.12.2021 в якій просив:
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. в частині повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;
- визнати протиправним повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. від 16.12.2021 № 17372;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича (посвідчення про право проводити діяльність приватного виконавця №0070 від 20.06.2017, вул. Хрещатик, буд. 195, оф. 219, м. Черкаси, 18001) відкрити виконавче провадження за наказом господарського суду Черкаської області від 02.03.2020 по справі №925/1344/19.(а.с.121-124 т.1)
Подана скарга мотивована відсутністю правових підстав для повернення виконавчого документу (наказу господарського суду Черкаської області від 02.03.2020 по справі №925/1344/19) без прийняття до виконання з посиланням на положення ч. 2 ст. ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» згідно з якою приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, серед іншого, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.12.2021 (а.с.161-169 т.1), повний текст якої складено та підписано 06.01.2022, у справі № 925/1344/19 скаргу ОСОБА_1 №17/12/2021-1 від 17.12.2021 на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання задоволено: визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. в частині повернення виконавчого документа по справі №925/1344/19 стягувачу без прийняття до виконання, визнано протиправним повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. від 16.12.2021 №17372, зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича (посвідчення про право проводити діяльність приватного виконавця №0070 від 20.06.2017, вул. Хрещатик, буд. 195, оф. 219, м. Черкаси, 18001) відкрити виконавче провадження за наказом господарського суду Черкаської області від 02.03.2020 по справі №925/1344/19.
Задовольняючи скаргу суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» являється є юридичною особою приватного права, якій належить на праві приватної власності майно, внесене до статутного капіталу цього товариства, то дочірні підприємства останнього, які створені акціонерним товариством як окремі юридичні особи, із присвоєнням окремого коду ЄДРПОУ, місцезнаходженням, статутом та іншими атрибутами юридичної особи, за рахунок належного на праві приватної власності майна акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», являються самостійними суб'єктами господарських правовідносин, а тому не можуть вважатись державними підприємствами, чи підприємствами, у яких частка держави у статутному капіталі перевищує 25 відсотків, або таким, що фінансується виключно за кошти державного або місцевого бюджету, що, в свою чергу, свідчить про допущення приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. порушення прав стягувача шляхом невиконання своїх зобов'язань щодо здійснення виконавчих дій, оскільки правові підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження у приватного виконавця відсутні.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.12.2021 у справі №925/1344/19 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 №17/12/2021-1 від 17.12.2021 на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання відмовити повністю, а також зупинити дію ухвали господарського суду Черкаської області від 29.12.2021 у справі №925/1344/19 на період розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Скаржник також звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Черкаської області від 29.12.2021.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутністі підстав для віднесення апелянта до юридичних осіб частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків.
Крім того апелянт зауважив на тому, що:
- так як майно боржника (відповідача) належить його засновнику (акціонерному товариству «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»), а за боржником закріплено на відмінному від права власності речовому праві, то відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» у приватного виконавця відсутні підстави для прийняття вказаного виконавчого документа до виконання;
- статтею 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна;
- факт того, що відносно майна апелянта встановлено законодавчу заборону з приводу примусової реалізації встановлений рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2020, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020, у справі № 580/2113/20;
- апелянт є стратегічно важливим підприємством для дорожнього господарства Черкаської області і його стабільна робота має величезне значення для забезпечення виконання обсягів робіт з будівництва, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів облаштування доріг на території Черкаської області, в той час як здійснення виконавчих дій приватним виконавцем спричинить не лише порушення встановленого законом порядку виконання судових рішень, а й паралізують роботу підприємства в цілому, що, у свою чергу, спричинить збитки не лише підприємству, а і державі, як основному замовнику послуг підприємства.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 апеляційну скаргу у справі №925/1344/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.
З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 20.01.2022 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції копій матеріалів справи №925/1344/19 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.
Листом Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 витребувано з господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1344/19.
31.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1344/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 дочірньому підприємству «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Черкаської області від 29.12.2021 у справі №925/1344/19, відкрито апеляційне провадження у справі №925/1344/19, справу №925/1344/19 призначено до розгляду на 01.03.2022 о 12 год. 15 хв.
У зв'язку із веденням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану в Україні та активними бойовими діями, із змінами Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, розгляд справи не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 розгляд справи було відкладено.
03.05.2022 через канцелярію суду від представника скаржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 29.12.2021 залишити без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 розгляд справи було відкладено на 21.06.2022.
21.06.2022 у судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів на офіційну електронну адресу сторін в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яким визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Відповідно до п. 5.8 Положення офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Згідно п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Як слідує з матеріалів справи, ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2022, 17.05.2022 про відкладення розгляду справи направлялись всім представникам сторін на офіційні електронні адреси: nazarr5@ukr.net (позивач), plesyuk@ukr.net (приватний виконавець), довідка про доставку електронного документа, cherkassyoad@ukr.net (відповідач) про що свідчить роздруківка з сервісу направлення електронного листа. (а.с.120-122, 144-147 т.2).
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін у судовому засіданні 21.06.2022.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в листопаді 2019 року приватне підприємство «Будсервіс Ко» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення з останнього основного боргу в сумі 449 737,34 грн. за виконані за договором субпідряду № 12/18 від 17.10.2018, але неоплачені роботи, пені в сумі 143,91 грн., штрафу в сумі 44,97 грн. та 3 % річних в сумі 1 182,97 грн.(а.с.4-10 т.1)
Крім того у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати понесені на сплату судового збору та правничу допомогу.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.01.2020 у справі № 925/1344/19 позов задоволено повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 449 737,34 грн. боргу за виконані роботи, 143,91 грн. пені, 44,97 грн. штрафу, 1 182,87 грн. 3 % річних, 6 766,65 грн. судового збору і 7 720,05 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу. (а.с.62-71 т.1)
На виконання вказаного рішення 02.03.2020 господарським судом Чернігівської області, видано наказ (далі Наказ). (а.с.77 т.1)
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.09.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому документі - Наказі, здійснено заміну сторони у виконавчому листі - Наказі виданому на виконання рішення від 22.01.2020 у справі № 925/1344/19: стягувача - приватне підприємство «Будсервіс Ко» на його правонаступника - ОСОБА_1 (далі Правонаступник стягувача).(а.с.99-104 т.1)
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що правонаступником стягувача до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича (далі Виконавець) подано заяву про примусове виконання наказу за наслідками розгляду якої виконавець повернув наказ без виконання з посиланнями на те, що оскільки 100 % статутного капіталу боржника (відповідача) належить державі, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець не має можливості відкрити виконавче провадження (повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання вих.№ 17025 від 13.12.2021)
17.12.2021 до господарського суду Чернігівської області надійшла скарга правонаступника стягувача на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання №17/12/2021-1 від 17.12.2021 (а.с.121-139 т.1) в якій скаржник просив:
- визнати протиправними дії Виконавця в частині повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;
- визнати протиправним повідомлення Виконавця від 16.12.2021 № 17372;
- зобов'язати Виконавця відкрити виконавче провадження за Наказом.
Стаття 339 ГПК України встановлює, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За приписами статті 343 ГПК України:
- за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1);
- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2);
- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3).
Подана скарга мотивована відсутністю правових підстав для повернення наказу без прийняття до виконання з посиланням на положення ч. 2 ст. ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» згідно з якою приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, серед іншого, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Скаржник послався на те, що виконавець дійшов помилкового висновку, що 100 % статутного фонду відповідача у цій справі належить державі, оскільки акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є юридичною особою приватного права, якій належить на праві приватної власності майно, внесене державою до статутного капіталу цього товариства, а відтак дочірні підприємства останнього, які ним створені як окремі юридичні особи, із присвоєнням окремого коду ЄДРПОУ, місцезнаходженням, статутом та іншими атрибутами юридичної особи, за рахунок належного на праві приватної власності майна акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», являються самостійними суб'єктами господарських правовідносин, а тому не можуть вважатись державними підприємствами, чи підприємствами, у яких частка держави у статутному капіталі перевищує 25 відсотків, або таким, що фінансується виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Суд першої інстанції при розгляді скарги по суті визнав вірною позицію правонаступника стягувача щодо відсутності підстав для повернення виконавцем наказу без прийняття до виконання, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Предметом апеляційного розгляду у цій справі є питання правомірності дій виконавця щодо повернення без виконання наказу, боржником у якому є дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень - це сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Як встановлено вище, боржником за спірним виконавчим документом є дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Відповідно до ч. 1 ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Положеннями ст. 63 ГК України визначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема, такого виду, як державне підприємство, що діє на основі державної власності.
На виконання Указу Президента України від 08.11.2001 № 1056 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28.02.2002 № 221 «Про утворення Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі Компанія).
За змістом постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 «Про утворення Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»:
- засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг, якою здійснюються повноваження вищого органу управління Компанії;
- у державній власності закріплюються 100% акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема, передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії;
- до статутного капіталу Компанії передано майно державних підприємств з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства.
З Статуту Компанії (нова редакція) затвердженої наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 13.10.2021 № 435 слідує, що:
- Компанію створено рішенням Державного агентства автомобільних доріг України (наказ Укравтодору від 05.03.2002 № 93) на виконання Указу Президента України від 08.11.2001 № 1056 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 «Про утворення Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та інших законодавчих актів України (п. 1.1);
- метою діяльності Компанії є задоволення потреб держави, територіальних громад, юридичних і фізичних осіб і безпечних та якісних автомобільних дорогах загального користування, інших видів доріг, роботах та послугах, що виконує (надає) Компанія, одержання прибутку від здійснення господарської діяльності, сприяння розвитку дорожньої галузі, виробничому та соціальному розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання ними матеріальних, фінансових та інших ресурсів (п. 2.1);
- засновником і єдиним акціонером компанії є державна в особі Державного агентства автомобільних доріг України (п. 4.1);
- Компанія має право утворювати, організувати та ліквідувати у встановленому законом порядку філії, представництва, інші відокремлені структурні підрозділи та дочірні підприємства як території України так і за її межами. Рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію таких філій, представництв, інших відокремлених структурних підрозділів та дочірніх підприємств Компанії приймається відповідно до законодавства та цього Статуту (п. 3.12);
- частина майна Компанії може бути передана її дочірнім підприємствам на праві господарського відання у вигляді фінансової інвестиції (п. 3.17).
Аналогічні за змістом положення містили більш ранні редакції Статуту Компанії затверджені наказами Державного агентства автомобільних доріг України від 23.11.2020 № 469 та від 28.07.2019 № 237.
Вказані редакції Статуту Компанії містяться на її офіційному сайті за посиланням https://adu.com.ua/hromadskosti/vidkryti-dani/.
В свою чергу Статутом відповідача в редакції затвердженій в.о. Голови Державного агентства автомобільних доріг України від 02.08.2019 визначено, що:
- відповідач створений відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 «Про утворення Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (п. 1.1);
- засновником Підприємства є Компанія 100% акцій якої належить державі (п. 1.4);
- відповідач заснований з метою одержання прибутку задоволення потреб фізичних і юридичних осіб, територіальних громад і держави, у безпечних та якісних автомобільних дорогах загального користування, його роботах, послугах і товарах, а також сприяння розвитку дорожньої галузі України (п. 2.1);
- майно відповідача складається з: 1) майна, власником якого є засновник, що закріплене за відповідачем на праві господарського відання; 2) майна, набутого відповідачем у власність; 3) майна, що належить відповідачу на інших речових правах (п. 4.2).
Частиною 1 ст. 136 ГК України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Отже, оскільки засновник відповідача компанія є державним акціонерним товариством, 100% акцій якого належать державі, то відповідач як його дочірнє підприємство за своєю сутністю також є державним підприємством, адже діє на основі державної власності, переданої йому засновником у господарське відання.
Аналогічний за змістом правовий висновок щодо належності дочірніх підприємств Компанії до державних підприємств викладений у постановах Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі №21-58а15 та від 14.10.2014 у справі №21-452а14 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2020 у справі № 904/1146/18.
З огляду на обставини які викладені вище, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для віднесення відповідача до державних підприємств, чи підприємств, у яких частка держави у статутному капіталі перевищує 25 відсотків, або таких, що фінансується виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
При цьому, відсутність відповідача у реєстрі корпоративних прав держави у статутних капіталах господарських товариств, станом на 10.12.2021, який знаходиться у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України > Діяльність > Корпоративне управління > Реєстр корпоративних прав держави, а також наданий Правонаступником стягувача висновок науково-правової експертизи виконаний Науково-дослідним інститутом приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака від 18.03.2019 № 01-9/1-46 не можуть вважатися належаними та допустимим доказами, які спростовують встановлені вище обставини щодо належності відповідача до державних підприємств.
Враховуючи обставини, які встановлені вище, виконавець в силу приписів п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» не має права здійснювати виконавче провадження стосовно відповідача у цій справі, а тому його дії щодо повернення наказу правонаступнику стягувача без прийняття до виконання відповідають положенням чинного законодавства.
Щодо посилань апелянта на наявність інших обставин, які свідчать про відсутність у виконавця підстав для прийняття наказу до виконання, зокрема через встановлену заборону реалізації майна відповідача, а також через значення стабільної роботи відповідача для забезпечення виконання обсягів робіт з будівництва, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів облаштування доріг на території Черкаської області, колегія суддів зазначає про те, що дослідження вказаних обставин виходить за межі розгляду цієї скарги на дії Виконавця, так як предметом розгляду вказаної скарги є саме наявність або відсутність у виконавця підстав для прийняття наказу до виконання саме з огляду на положення п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження».
За таких обставин правові підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання №17/12/2021-1 від 17.12.2021 відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а відтак, ухвала господарського суду Черкаської області від 29.12.2021 у справі № 925/1344/19 про задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання №17/12/2021-1 від 17.12.2021 підлягає скасуванню з прийняттям рішення за результатами розгляду скарги, яким у її задоволенні відмовляється повністю.
Враховуючи вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольняються повністю.
За приписами ст. 344 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
До судових витрат при розгляді цієї скарги належать витрати відповідача по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 2 481,000 грн.
Враховуючи задоволення апеляційної скарги, з огляду на обставини справи та підстави виникнення спору сторін, колегія суддів покладає витрати за подання апеляційної скарги на ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.12.2021 у справі № 925/1344/19 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.12.2021 у справі № 925/1344/19 скасувати.
3. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання №17/12/2021-1 від 17.12.2021 відмовити повністю.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, ідентифікаційний код 31141625) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
5. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити суду першої інстанції.
6. Матеріали справи № 925/1344/19 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 07.07.2022.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко