11 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/9284/21 пров. № А/857/1002/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л. П., Судової - Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ ОІЛ» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року, прийняте суддею Лозовським О.А. у місті Луцьку, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ ОІЛ» до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ ОІЛ» (далі - ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ») звернулося з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови від 16.07.2021 №68-8/21 про накладення штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 34 000,00 грн
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» займається торгівлею паливом, тобто, є розповсюджувачем такої продукції.
Рішенням відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.06.2021 № 103-8/21 зобов'язано позивача вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності із встановленими вимогами щодо документа про якість (паспорт якості) дизельного палива ДП-3-Євро5-В0 та вжити заходів щодо її усунення шляхом взаємодії із суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству.
Суд звертає увагу, що вказане рішення прийняте з дотриманням вимог статті 33 Закону №2735-VI із чітким зазначенням способу усунення виявлених порушень.
В даному випадку у ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» документи про якість (паспорти якості) №150476 3873869 від 10.04.2021 та №03420201/21 - 0001/01/469 від 09.06.2021 мають ряд невідповідностей Технічному регламенту №927. В свою чергу ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» не вжило заходів щодо усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії із суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання, жодної інформації, яка підтверджувала наміри чи дії ТзОВ по взаємодії з суб'єктами господарювання на адресу Інспекції не надходило. Таким чином твердження позивача про відсутню об'єктивну можливість виконати рішення про вжиття обмежувальних корегувальних заходів не відповідає дійсним обставинам справи.
Більше того, позивачем не надано суду жодних доказів подання Державній екологічній інспекції у Волинській області своїх пояснень, заперечень та/або інформації щодо такого рішення, як і не надано доказів оскарження його в судовому порядку.
Крім того, 18.06.2021 (в день закінчення строку виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів) ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» надіслано на адресу Інспекції лист від 18.06.2021 вих.№2497-05 про надання консультації відносно необхідності нанесення знаку відповідності технічним регламентам на паспорт якості та про встановлені законодавством України вимоги щодо характеристик дизельного палива, а також суб'єктів господарювання уповноважених проводити випробування палив для підтвердження виконання встановлених вимог. 23.06.2021 Інспекцією було направлено відповідь вих.№8-2/1753 на адресу ТОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ».
На виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №103-8/21 позивачем в термін до 18.06.2021 не вчинено жодних дій, що в свою чергу зумовило винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Суд зазначає, що спірна постанова була прийнята за результатами розгляду протоколу про виявлені порушення та акта перевірки стану виконання ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» за адресою розповсюдження продукції: вул.. Луцька, 3Г, м. Нововолинськ, Волинська обл., 45403, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних заходів) від 02.06.2021 № 103-8/21, в якому зафіксовано, в чому полягали встановлені порушення та норми Законів № 2735-VI та № 2736-VI, якими передбачені такі порушення і відповідальність за них.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що документом про якість палива є паспорт якості, який є одним з обов'язкових товаросупровідних документів. Паспорт якості засвідчує відповідність нафтопродукту всім вимогам нормативних документів. Оформлення паспорта якості палива належить до повноважень випробувальної лабораторії.
ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» як особа, шо реалізує нафтопродукти, у даному випадку не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення до паспортів якості, які видаються випробувальними лабораторіями, при цьому усунути визначені порушення іншим, чином також не має можливості, оскільки діють спеціальні норми законодавства, які визначають правовий режим документів про якість палива.
Вказані обставини свідчать про те, що у ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» відсутня об'єктивна можливість виконати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.06.2021 №103-8/21, невиконання якого стало підставою для накладення штрафу відповідно до оскаржуваної постанови. Виконання рішення в безпосередній мірі залежить від суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання, шо виключає можливість усунення таких порушень в залежності від правової поведінки одного суб'єкта господарювання/розповсюджувача продукції.
З аналізу положень Технічного регламенту №927 слідує, що у ньому не визначено, що невідповідність позначення палива у паспорта якості вимогам вказаного регламенту є формальною невідповідністю.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідно по п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» зареєстроване 27.03.2018 як юридична особа, основним видом діяльності якої є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На підставі наказу від 27.05.2021 № 42-РН та направлення на проведення перевірки від 27.05.2021 № 42-РН, посадовими особами Інспекції в період з 28.05.2021 по 02.06.2021 проведено планову перевірку характеристик продукції, а саме автомобільних бензинів та дизельного палива за адресою розповсюдження продукції: вул. Луцька, ЗГ, м. Нововолинськ (далі - АЗС), де здійснює господарську діяльність ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ».
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 02.06.2021 № 23-8/21, яким встановлено порушення вимог, зокрема, що стосуються предмету розгляду даної справи:
- встановлено, що позначення дизельного палива ДП-3-Євро5 В0 на паливно-розподільчому обладнанні та в розрахункових документах (фіскальних чеках) не відповідає вимогам пункту 7, пункту 10 Технічного регламенту №927;
- під час проведення перевірки надано документи про якість - Паспорт якості від 10.04.2021 №150476 3873869 на паливо дизельне Клас С (завод виробник Akcine bendrove «ORLEN Lietuva», Литва), який не відповідає вимогам Технічного регламенту (в паспорті позначення палива не відповідає вимогам позначення дизельного палива; відсутня дата виготовлення палива, відсутні нормативні значення та фактичні результати випробувань (проведені акредитованою випробувальною лабораторією), які підтверджують відповідність марки палива вимогам Технічного регламенту; відсутні посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо (відповідно до Державних стандартів України згідно із Законом України «Про стандартизацію»); відсутні відомості щодо декларації про відповідність; в паспорті вказано номер резервуара №RZ-45, а в товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 15.04.2021 №15/04/21-189/3, яка видана МПП «ІРЕНА», номер резервуара не зазначено);
- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 15/04/21-189/3 від 15.04.2021, видана МПП «ІРЕНА» (пункт навантаження м.Львів), не дають можливості відстеження походження продукції на дизельне паливо ДП-3-Євро5 В0, яке реалізується на АЗС, що не відповідає вимогам пункту 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції»;
На підставі частини третьої статті 29, частини першої статті 30, частини другої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» застосовано обмежувальні (корегувальні) заходи у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності, про що Інспекцією винесено відповідні рішення з вимогою вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності із встановленими вимогами шляхом взаємодії із суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству, зокрема:
- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.06.2021 № 102-8/21 щодо позначення дизельного палива ДП-3-Євро5-В0 на паливно-розподільчому обладнанні та в розрахункових документах;
- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.06.2021 № 103-8/21 щодо документа про якість (паспорт якості) дизельного палива ДП-3-Євро5-В0;
- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.06.2021 № 104-8/21 щодо товаро-транспортної накладної дизельного палива ДП-3-Євро5-В0;
Встановлено строк виконання рішень до 18.06.2021.
У період з 07.07.2021 по 09.07.2021 на підставі наказу та направлення від 07.07.2021 № 49-РН Інспекцією проведено перевірку стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, за результатами якої складено акт від 09.07.2021 № 22-8/21, яким встановлено:
- рішення № 103-8/21 виконане частково та не може бути визнане результативним: наданий документ про якість Паспорт якості №150476 3873869 від 10.04.2021 на паливо дизельне клас F (завод-виробник Akcine bendrove «ORLEN Lietuva», Литва), що реалізується за адресою: вул. Луцька, ЗГ, м. Нововолинськ, Волинська обл., 45403, не відповідає вимогам Технічного регламенту: в паспорті позначення палива не відповідає вимогам позначення дизельного палива; відсутня дата виготовлення палива; відсутні нормативні значення та фактичні результати випробувань (проведені акредитованою випробувальною лабораторією), які підтверджують відповідність марки палива вимогам Технічного регламенту; відсутні посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо (відповідно до Державних стандартів України згідно із Законом України «Про стандартизацію»); відсутні відомості щодо декларації про відповідність; в паспорті вказано номер резервуара №RZ-45, а в товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів(нафти) №15/04/21-189/3 від 15.04.2021, яка видана МПП «ІРЕНА», номер резервуара не зазначено), що не відповідає вимогам п.4, п.8, п.9, п.10, п. 13, п.24 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 №927(далі - Технічний регламент №927).
Додатково наданий паспорт якості №03420201/21-0001/01/469 від 09.06.2021 на паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0, виданий AT «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ» (82660, Львівська обл., Сколівський район, смт. Славське, вулиця Івана Франка, будинок 14А) не відповідає вимогам Технічного регламенту: відсутня назва та адреса підприємства - виробника; відсутня дата виготовлення палива; відсутня дата відбирання проби та дата проведення випробування; відсутні відомості щодо декларації про відповідність; відсутній номер партії (резервуара); відсутні дані про вид та кількість добавок (присадок); відсутній гарантійний строк зберігання; відсутній знак відповідності технічним регламентам; не проведені випробування дизельного палива згідно вимог щодо характеристик дизельного палива наведеним у додатку 3 Технічного регламенту по показниках: масова частка поліциклічних ароматичних вуглеводнів, цетанове число дизельного палива літнього, гранична температура фільтрованості дизельного палива літнього, змащувальна здатність (діаметр плями зносу при температурі 60 °С), об'ємна частка метилових/етилових естерів жирних кислот для дизельних палив В0; що не відповідає вимогам п.9, п. 13, п.20 Технічного регламенту №927, постанови КМУ від 30.12.2015 №1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам.
Рішенням від 17.06.2021 № 27-8/21 внесено зміни до рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.06.2021 № 103-8/21 в частині продовження терміну їх виконання до 29.06.2021.
За результатами перевірки стану виконання рішень, проведеної в період з 07.09.2021 по 09.09.2021 встановлено факт невиконання рішення № 103-8/21 про що складено акт від 09.09.2021 № 22-8/21.
У зв'язку з встановленням факту невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 103-8/21, відповідно до статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», 09.09.2021 складено протокол № 20-8/21 про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
За результатами розгляду протоколу від 09.09.2021, інших документів, складених та отриманих під час проведення перевірки, Державною екологічною інспекцією у Волинській області на підставі пункту 3 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI, до ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» застосовано адміністративно-господарські санкції шляхом винесення постанови про накладення штрафу:
- від 16.07.2021 № 68-8/21, якою за невиконання рішення № 103-8/21 до позивача застосовано штраф в розмірі 34 000,00 грн (2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Постанову про накладення адміністративного штрафу від 16.07.2021 № 68-8/21 було направлено до ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» листом від 16.07.2021 №8-2/2061 та отримано підприємством 19.07.2021.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (преамбула до цього Закону).
Згідно з положеннями частини п'ятої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб'єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб'єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.
Такому обов'язку суб'єкта господарювання кореспондує закріплене у пункті 3 частини першої статті 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» право посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду.
Види заходів ринкового нагляду визначені статтею 22 вищевказаного Закону, за змістом частини першої якої такими заходами є, зокрема: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а)обмеження надання продукції на ринку; б) заборона надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (пункт 1, підпункти а), б) пункту 2, пункт 3 частини першої цієї статті); попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.
При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п'яти робочих днів.
За приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду.
Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті:
1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:
а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам;
а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб'єкта в ланцюгу постачання;
б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;
в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;
2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:
а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;
б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).
Статтею 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі в разі формальної невідповідності, зокрема, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
Згідно статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом, зокрема, усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону).
Відповідно до частини першої статті 33 Закону №2735-VІ обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Частиною другою статті 34 Закону №2735-VІ передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 34 Закону №2735-VІ у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів (частина восьма статті 34 Закону №2735-VІ).
Частиною першою статті 44 Закону №2735-VІ встановлено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
Пунктом 3 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI встановлено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі - палива), що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України, встановлює Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 № 927 (далі - Технічний регламент № 927).
Відповідно до п. 5 Технічного регламенту №927 дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Пунктом 8 Технічного регламенту № 927 визначено, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.
Пунктом 9 Технічного регламенту передбачено, що документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.
Пунктом 20 Технічного регламенту № 927 визначено, що перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність.
Пунктом 21 Технічного регламенту № 1585 визначено, що виробник або уповноважений представник зберігає технічну документацію та декларацію про відповідність протягом 10 років після виготовлення останньої партії палива і надає їх для перевірки відповідним органам державного ринкового нагляду в установлених законодавством випадках.
У разі коли виробник не є резидентом України та не має уповноваженого представника в Україні, такі зобов'язання покладаються на особу, яка ввела паливо в обіг на ринку України.
Як слідує з матеріалів справи, ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» займається торгівлею паливом, тобто, є розповсюджувачем такої продукції.
Постачальником дизельного палива, яке було предметом перевірки, є Мале приватне підприємство «ІРЕНА» що підтверджується укладеним з позивачем Договором поставки нафтопродуктів №ДГ-35 від 17.07.2020, виробником - Akcine bendrove «ORLEN Lietuva», Литва.
З урахуванням наведеного, контроль при розповсюдженні палива з документами, які відповідають вимогам Технічного регламенту, покладаються на ТзОВ «ЕКСПЕРТ ОІЛ» як розповсюджувача продукції.
Так, за результатами проведення перевірки встановлено невідповідності продукції - дизельного палива ДП-3-Євро5-В0 вимогам законодавства України про ринковий нагляд і контроль продукції, які свідчать про здійснення позивачем обігу палива, яке не відповідає вимогам Технічного регламенту.
Частиною 5 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.
Дана норма носить імперативний характер та встановлює пряму підставу для накладення штрафу, яка виникає у разі встановлення факту невиконання рішень про вжиття обмежувальних корегувальних заходів.
При вирішенні питання щодо стягнення штрафів, накладених відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляді контроль нехарчової продукції» слід враховувати, що підстави для прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та підстави для прийняття рішення про накладення штрафу розмежовуються цим Законом та мають суттєві відмінності.
Зокрема, підставою для прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є встановлення факту невідповідності продукції вимогами технічного регламенту. Таке рішення встановлює обов'язок вчинити дії та не передбачає накладення фінансових санкцій за порушення, внаслідок виявлення якого це рішення було прийнято.
Разом з тим, підставою для винесення постанови про накладення штрафу є порушення, вчинення якого фіксується шляхом складання протоколу та полягає виключно у невиконанні або неповному виконанні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Отже, при вирішенні питання щодо накладення штрафу, не підлягають встановленню обставини, що стосуються порушень, внаслідок яких прийняті зазначені рішення, оскільки такі обставини вже встановлені цими рішеннями.
Як випливає із встановлених судом першої інстанції обставин, в процесі здійснення заходів ринкового нагляду Державною екологічною інспекцією у Волинській області видано, зокрема, такі індивідуальні акти як рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а також постанова про накладення штрафу.
Предметом оскарження у даній справі є постанова про накладення штрафу, якою позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Отже, спірним є питання, чи виконано позивачем у встановлений у встановлений строк рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, оскільки саме від цього залежить наявність підстав для прийняття спірної постанови.
Так, як зазначив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №103-8/21 позивачем в термін до 18.06.2021 не вчинено жодних дій, що в свою чергу зумовило винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
При цьому, суд зазначає, що рішення відповідача про вжиття коригувальних (обмежувальних) заходів та постанова про накладення штрафу, прийняті, передусім, з метою попередження розповсюдження бензину та дизельного палива, що не відповідають вимогам технічних регламентів, тобто вимогам якості та безпечності для життя та здоров'я людини.
Так, колегія суддів враховує, що статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частина третя статті 42 Конституції України передбачає, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно статей 415 та 416 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014, Україна взяла зобов'язання забезпечувати високий рівень захисту прав споживачів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.
У силу вимог статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» держава зобов'язана забезпечувати, зокрема, дотримання прав споживачів на належну якість продукції та безпеку продукції.
Згідно частини першої статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Правовий висновок про пріоритетність життя та здоров'я людини у сфері захисту прав споживачів, що забезпечується, у тому числі належним інформуванням споживачів про якість товару, його відповідність встановленим вимогам та технічним регламентам, неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 листопада 2019 року в справі № 817/381/16, від 14 лютого 2020 року в справі № 808/2525/16, від 28 вересня 2020 року в справі № 826/855/16, від 17 лютого 2021 року в справі № 640/19248/19 та від 31 січня 2022 року в справі № 640/15352/19.
Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постанові від 05 травня 2022 року в справі №520/7184/19.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова прийнята у встановленому законом порядку та у межах повноважень відповідача, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав вважати неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ ОІЛ» залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 140/9284/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 11.07.2022 року.