Справа № 373/671/22
Номер провадження 3/373/321/22
05 липня 2022 року м.Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Хасанова В. В., за участю особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацевлаштований,
26 травня 2022 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений щодо ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 20 травня 2022 року о 23:00 год. ОСОБА_1 в місті Переяслав по вул. Небесної Сотні керував транспортним засобом ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 пояснив, що транспортним засобом 20 травня 2022 року за викладених у протоколі обставин він не керував та екіпаж поліції його не зупиняв. Того вечора вони з друзями приїхали до свого друга на вул. Щорса і стояли спілкувались поряд з його будинком. Коли під'їхав екіпаж поліції, він взагалі перебував поряд з автомобілем. Від проходження на стан алкогольного сп'яніння він відмовився, оскільки не керував автомобілем, про що заявляв працівникам поліції. Алкогольні напої того вечора дійсно вживав. Свідки, зазначені у протоколі з'явились тільки під час виникнення суперечки з працівниками поліції з приводу проходження огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, вислухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та його захисника, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», при оцінці доказів суд повинен застосовувати критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Згідно рішення ЄСПЛ «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що є результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про те, що особа, не лише перебувала в алкогольного сп'яніння або відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння, а й керувала транспортним засобом.
Відповідно роз'яснень ВСУ, викладених у абз. 3, 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, а згідно п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія.
Разом з тим, під час судового розгляду судом не встановлено доказів, які б безумовно (кожен окремо або в сукупності) підтверджували той факт, що ОСОБА_1 дійсно керував 20 травня 2022 року транспортним засобом.
Так, досліджений судом відеозапис, що міститься у матеріалах справи, обставин зупинки автомобіля ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_1 , а також факт перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля не містить.
Натомість, на ньому зафіксовано ОСОБА_1 , який перебуває поруч з автомобілем поліції та зазначає, що автомобілем він не керував, у зв'язку із чим відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння.
Свідки, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 та викликані судом для дачі пояснень, в судове засідання не з'явились.
Письмові пояснення таких свідків, що містяться у матеріалах справи, суд не може прийняти до уваги як докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки повідомлення у письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що перебуваючи на автовокзалі в м. Переяслав, вони бачили як автомобіль ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , з автовокзалу проїхав на вул. Небесної Сотні і там був зупинений працівниками поліції, викликає обґрунтований сумнів у правдивості таких пояснень.
До того ж, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , долучені до матеріалів справи, повністю дублюють один одне.
Інших доказів, які б беззаперечно засвідчували факт керування ОСОБА_1 автомобілем та спростовували доводи останнього, органом поліції до суду надано не було.
Натомість, свідок ОСОБА_4 в суді повідомив, що 20 травня 2022 року ввечері, перебував разом з ОСОБА_1 в районі автовокзалу, де вживали алкогольні напої. Їх товариш ОСОБА_5 на автомобіліВАЗ 21061 відвіз їх до кума на вул. Щорса, та коли вони стояли і розмовляли біля будинку, під'їхав екіпаж поліції. Автомобіль ВАЗ 21061 належить йому, ОСОБА_4 , він придбав його за довіреністю.
Свідок ОСОБА_5 підтвердив в суді факт керування транспортним засобом ВАЗ 21061 20 травня 2022 року о 23:00 год.
Ретельно дослідивши та перевіривши усі наявні в справі докази, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення не встановлено.
Відповідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У п. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави - презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина не доведена вагомими, чіткими і узгодженими між собою доказами, а тому, на підставі п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі слід закрити за відсутністю події та складу правопорушення.
Керуючись, ст.7, 9, 247, 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП суд, -
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. В. Хасанова