Справа №295/5677/22
1-кс/295/2770/22
24.06.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання подане слідчим СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №120220604000001117 від 12.06.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
Дізнавач звернулася до суду з клопотання, в якому зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи непогашені та у встановленому законом порядком незняті судимості за вчинення корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та у період запровадженого в Україні військового стану, повторно, вчинив корисливий злочин проти власності.
Він же, близько 10 години 45 хвилин 22.06.2022, перебував поблизу будинку № 2 що по провулку 2-му Житньому в м. Житомирі де помітив припаркований автомобіль марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті чого виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до багажника автомобіля.
Реалізуючи свій злочинний умисел, пересвідчившись у сприятливій обстановці, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії залишаються непоміченими, діючи з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що кришка багажника автомобіля не була зачинена на замок, підійшов до автомобіля, припідняв кришку багажника та в подальшому викрав з багажника автомобіля набір металевих рожкових ключів у кількості 12 штук, вартістю 439 гривень, компресор марки «WINSO» вартістю 850 гривень та молоток із деревяною ручкою варітстю 110 гривень, які належать ОСОБА_6 .
В подальшому ОСОБА_5 утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення злочину залишив, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 1 399 гривень.
За даним фактом 22.06.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження № 12022060400001117 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
22.06.2022 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено набір металевих рожкових ключів, в кількості 12 штук, компресор торгової марки “WINSO” в корпусі зелено-чорного кольору, молоток з дерев'яною рукояткою, який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає АДРЕСА_1 .
22.06.2022 слідчим СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області вказані речі визнано речовими доказами.
Слідчим ОСОБА_3 подано заяву про проведення розгляду справи без її участі, клопотання про арешт майна підтримала та просила його задовольнити.
Володілець майна в судове засідання не з'явився.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно вимог ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року.
Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, та, враховуючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на набір металевих рожкових ключів, в кількості 12 штук, компресор торгової марки “WINSO” в корпусі зелено-чорного кольору, молоток з дерев'яною рукояткою, які було вилучено 22.06.2022 за адресою АДРЕСА_2 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_5 , з метою запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження речових доказів, позбавивши ОСОБА_6 права відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7 Перекупка