Справа № 22ас - 401 / 2006 Постанову ухвалено під головуванням
Категорія 22 судді Байдака В.Г.
Доповідач : Морозовський В.І.
12 липня 2006 року місто Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого : Морозовського В. І.,
суддів : Іванюка М.В. і Чуприни В.О.,
при секретарі: Мазур Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою т.в.о. Вінницького обласного військового комісара на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2006 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату (далі - ОВК) про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії, -
встановила:
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив зобов'язати Вінницький ОВК здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням 40% надбавки за службу в Збройних Силах України, встановленої Указом Президента України від 14 липня 1999 року N 847 "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України"; щомісячної 100 % надбавки, введеної Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ"; щомісячної 90 % надбавки за безперервну військову службу, передбаченої Указом Президента України від 5 травня 2003 року N 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу"; щомісячної премії в розмірі 33,3 % грошового забезпечення згідно Указів Президента України від 14 липня 1995 року N 615 та від 4 жовтня 1996 року N 923, постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року N 829 та розділу 34 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 року № 75. При цьому позивач просив стягнути з відповідача суму недоплаченої пенсії, починаючи з моменту введення в дію зазначених вище виплат до 21 березня 2004 року.
Вимоги обґрунтовані тим, що позивач до 31 січня 1997 року проходив військову службу та був звільнений в запас у військовому званні "генерал-майор". Оскільки при нарахуванні пенсії за вислугу років зазначені вище надбавки та премія враховані не були, він звернувся до Вінницького ОВК з усною заявою про перерахунок призначеної йому пенсії, на яку 15 вересня 2005 року отримав відмову, що суперечить положенням ст.ст. 43 і 63 Закону від 9 квітня 1992
року "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" та п.п. 6 і 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2006 року зазначений позов задоволено: зобов'язано Вінницький ОВК провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням вказаних премії і надбавок 100 % (за період з 21 лютого 2003 року по 21 березня 2004 року) та 90 % за безперервну військову службу (з моменту введення її в дію з 1 травня
2003 року до 21 березня 2004 року). Постановлено стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачену за попередній період суму пенсії. Також з відповідача в дохід
держави стягнуто судовий збір в розмірі 51 грн.
В апеляційній скарзі представник Вінницького ОВК, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши представника позивача у заперечення доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що скарга підлягає задоволенню, при цьому виходить з таких підстав.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте дані вимоги закону не були дотримані судом першої інстанції при ухваленні судового рішення за позовом ОСОБА_1
З тексту позовної заяви випливає, що позивач звертався до Вінницького ОВК з усною
заявою про перерахунок призначеної йому пенсії, на яку 15 вересня 2005 року отримав
негативну відповідь. Однак всупереч положень ч.1 ст. 71 КАС України ОСОБА_1
не довів будь-якими доказами факт його звернення з приводу спірного питання до відповідача та отримання від останнього відмови.
Між тим, у матеріалах справи є копія рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 5 квітня 2005 року, яким позов ОСОБА_1 до Вінницького ОВК про перерахунок за останні 48 місяців до дня прийняття рішення раніше призначеної пенсії з урахуванням аналогічних надбавок до грошового забезпечення та премії був частково задоволений та постановлено зобов'язати відповідача здійснити цей перерахунок, починаючи з 21 березня
2004 року.
Вказане останнім рішення суду набрало законної сили з 6 травня 2005 року. З 1 вересня того ж року вступив в дію Кодекс адміністративного судочинства України, за яким розглядаються адміністративні позови щодо оскарження неправомірних дій суб'єктів владних повноважень, що раніше підлягали розгляду в порядку ЦПК України. Оскільки обидва позови ОСОБА_1 по своїй суті стосувались одного й того самого спору між тими самими сторонами щодо перерахунку призначеної йому пенсії, при цьому перший позов був частково задоволений, тому у суду не було підстав для повторного задоволення аналогічних вимог позивача.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що згідно ч.2 ст. 51 Закону України від 9 квітня 1992 року "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за
12 місяців, що й було зроблено рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 5 квітня 2005 року.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України постанова підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 - залишенню без задоволення.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом з приводу оскарження дій суб'єкта владних повноважень - Вінницького ОВК, який у відповідності до ч.2 ст. 19 КАС України вирішується адміністративним судом за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, тому твердження відповідача про те, що Замостянський районний суд м. Вінниці при прийнятті до свого провадження цього позову порушив вимоги ст.ст.109 і 110 ЦПК України, є безпідставним та не відноситься до суті даної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу т.в.о. Вінницького обласного військового комісара задовольнити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2006 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою відмовити Волошановському Володимиру Олександровичу у задоволенні позову до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця.