Справа №295/5702/22
1-кс/295/2780/22
24.06.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання подане дізнавачем СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12022065400000891 від 23.06.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
Дізнавач звернувся до суду з клопотання, в якому зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 23.06.2022 близько 05 год. 50 хв. працівниками УПП був зупинений автомобіль марки "ЗАЗ TF 699 P" з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході перевірки документів у останнього було виявлено що посвідчення водія серії НОМЕР_2 з ознаками підробки.
В ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було встановлено, що 23.06.2022 на адресу Житомирського РУП ГУНП надійшло повідомлення працівника патрульної поліції, екіпаж « Граніт-602 » та в подальшому звернувся з письмовим рапортом поліцейський взводу №2 роти №1 БУПП в Житомирській області ДПП сержант поліції ОСОБА_6 про те, що 23.06.2022 близько 05 год. 50 хв. за адресою м. Житомир, вул. Жуйка, буд. 26, перебуваючи в складі екіпажу « Граніт-602 », було зупинено автомобіль "ЗАЗ TF 699 P" з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою : АДРЕСА_1 , який передав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 25.12.2020 року в якому були виявленні ознаки підробки, а саме: друкований шрифт не відповідає оригінальному зразку, не чіткий мікротекст “ Посвідчення водія Driving Licence Permis DE CONDUIRE”, відсутня OVI фарба у верхньому правому куті лицевої сторони бланка, на даному бланку вказана дата видачі 25.12.2020 р. з категоріями «В», «С» при цьому дійсне дане посвідчення водія на 10 років до 25.12.2030 р. при перевірці даного бланку за наявними базами данних, будь-якої інформації не знайдено, при цьому наявність посвідчення водія у гр. ОСОБА_5 не виявлено, тобто останній ніколи не отримував посвідчення водія.
Далі під час огляду місця події за адресою: м. Житомир, вул. Жуйка, 26, було виявлено та вилучено посвідчення водія видане 25.12.2020 сервісним центром МВС 5141 в м. Одеса, Одеської обл., на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , після чого було поміщено до спец. пакету НПУ № PSP2159428 , який належним чином опечатано та скріплено підписами понятих та слідчого.
23.06.2022 постановою дізнавача сектору дізнання Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 вказане посвідчення водія видане 25.12.2020 сервісним центром МВС 5141 в м. Одеса, Одеської обл., на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022065400000891 від 23.04.2022.
Дізнавачем подано заяву про проведення розгляду справи без його участі, клопотання про арешт майна підтримав та просив його задовольнити.
Володілець майна в судове засідання не з'явився.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно вимог ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року.
Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, та, враховуючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія, видане 25.12.2020 р. сервісним центром МВС 5141 в м. Одеса, Одеської обл., на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , яке було вилучено під час огляду місця події за адресою: м. Житомир, вул. Жуйка, 26, та яке може бути використане, як доказ кримінального правопорушення.
Виконання ухвали покласти на дізнавача СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7 Перекупка