14.05.2007 Справа № 14/379
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),
Суддів: Сизько І.А., Тищик І.В.;
при секретарі судового засідання: Чоха Є.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Скляренко В.М., довіреність №384 від 28.11.06, головний бухгалтер;
Вербенко О.В., довіреність №101 від 28.03.06, юрисконсульт;
від відповідача: Доган В.Й., довіреність №1 від 01.02.07, начальник юридичного відділу;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Кіровоградської області від 05.02.07р. у справі №14/379;
за позовом Кіровоградського районного споживчого товариства, м.Кіровоград;
до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції;
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Позивач, Кіровоградське районне споживче товариство, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 15.06.2005 року № 0000132310/1. В ході судового розгляду позивач змінив позовні вимоги, просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 24.11.2005 року № 0000132310/3.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2007 року у справі № 14/379 (суддя Колодій С.Б.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 24.11.2005 року № 0000132310/3 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 8623,81 грн. основного платежу та 4311,91 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. витрат по сплаті державного мита.
Постанова суду мотивована тим, що податкове зобов'язання по податку на прибуток донараховано госпрозрахунковому відокремленому підрозділу “Малютка» Кіровоградського РСТ, як платнику податку на прибуток, згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 24.11.2005 року після закінчення 1095 дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Не погодившись з постановою суду, відповідач, Кіровоградська міжрайонна державна податкова інспекція, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин по справі, просить скасувати зазначену постанову, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає доводи скаржника безпідставними, необґрунтованими, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Стосовно порушення судом першої інстанції колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:
Відповідно до ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення госпрозрахунковий відокремлений підрозділ “Малютка» Кіровоградського РСТ, як платник податку, отримав 02.12.2005 року в розумінні 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253.
Тобто перебіг строку позовної давності для позивача починається з дня, коли він дізнався про порушення його права -02.12.2005 року.
Таким чином доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:
Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі , коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого зобов'язання.
Відповідно до пункту 1.11 статті 1 цього Закону податкова декларація, розрахунок (далі-податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до частини б) підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
З матеріалів справи вбачається, що госпрозрахунковому відокремленому підрозділу «Малютка" Кіровоградського РСТ, як платнику податку на прибуток, податкове зобов'язання по податку на прибуток за 1-3 квартали 2002 року донараховано згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 24.11.2005 р., після закінчення 1095 дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за зазначені періоди.
Граничними строками подачі податкових декларацій по податку на прибуток за 1 квартал 2002 р. є 10.05.2002 р., за 2 квартал 2002 р. є 10.08.2002 р., за 3 квартал 2002 р. є 10.11.2002 р., а тому у відповідності до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган мав право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а саме 10.05.2005 р. за 1 квартал 2002 р., 10.08.2005 р. за 2 квартал 2002 р., 10.11.2005 р. за 3 квартал 2002 р.
Таким чином доводи апеляційної скарги про необхідність визначення податкових зобов'язань з дня підписання заяви про ліквідацію окремого госпрозрахункового підрозділу “Малютка» Кіровоградського РСТ не ґрунтуються на вимогах діючого податкового законодавства. Стаття 105 Цивільного кодексу України, на яку посилається скаржник, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Колегія суддів дійшла до висновку, що доводи скаржника є безпідставними, оскаржувана постанова господарського суду є обґрунтованою, відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 05.02.07р. у справі №14/379 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.А. Сизько
Суддя І.В. Тищик
Підписано в повному обсязі 06.06.2007 року.