Справа № 359/3194/22
Провадження № 1-кп/359/460/2022
05 липня 2022 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022111100000509 від 10.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бориспіль Київської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
06 травня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_4 перебувала спільно із ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , де у останньої виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом марки ВАЗ 2107 н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 взяла без дозволу ОСОБА_5 ключі від його автомобіля, які знаходились на кухонному столі, та умисно з корисливих мотивів незаконно заволоділа транспортним засобом.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого злочину та показала, що дійсно 06 травня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 вона у стані алкогольного сп'яніння без дозволу потерпілого взяла ключі від його автомобіля марки ВАЗ 2107 н.з. НОМЕР_1 , після чого поїхала на ньому у власних справах.
Обвинувачена, прокурор та потерпілий не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, у зв'язку із чим, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України судом з'ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, суд переконався у добровільності їх позиції та роз'яснив учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом визнається доведеним, що ОСОБА_4 вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України. Таку правову кваліфікацію її дій суд вважає правильною.
У судовому засіданні обвинувачена визнала свою провину, висловила жаль з приводу вчиненого злочину, у зв'язку із чим, щире каяття суд визнає обставиною, яка пом'якшує її покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд виходить з того, що обвинуваченою вчинено нетяжкий злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Обвинувачена раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, згідно медичних довідок на обліку у психіатра та лікаря нарколога він не перебуває. Згідно довідки дільничного характеризується з негативної сторони, громадський порядок порушує, вживає алкогольні напої, з сусідами дружні відносини не підтримує.
Отже, з огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, враховуючи обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 289 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
У судовому засіданні прокурор, потерпілий та обвинувачена просили суд застосувати ст. 75 КК України та звільнити обвинувачену від реального відбування покарання з випробуванням.
За змістом ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
У справі, що розглядається, судом враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема характер її діяння, наслідки які настали та могли настати, обстановку і спосіб, місце і час вчинення заволодіння автомобілем. Також, суд зважає на форму, вид і ступінь вини обвинуваченої, обставини, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення та характеризують поведінку останньої під час вчинення кримінального правопорушення та індивідуальних особливостей обвинуваченої, зокрема, що вона являється особою молодого віку, має на утриманні дитину 2013 року народження а також те, що остання в судовому засіданні засудила свій вчинок, що свідчить про усвідомлення власної протиправної поведінки.
Окремо суд звертає увагу на позицію потерпілого про відсутність претензій до обвинуваченої. В цього контексті суд звертає увагу на те, що згідно з частиною другої статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілого.
Отже, суд приходить до висновку, що усі вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку про можливість виправлення засудженої без реального відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном два роки. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на неї наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Документи, надані учасниками судового провадження на підставі ст. 100 КПК України слід залишити в матеріалах кримінального провадження. Речові докази, а саме: транспортний засіб марки «ВАЗ 2107» н.з. НОМЕР_1 , який залишено потерпілому на зберігання - повернути ОСОБА_6 . Клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором не заявлялося.
Керуючись ст. 368, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном два роки. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на неї наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази, а саме: транспортний засіб марки «ВАЗ 2107» н.з. НОМЕР_1 - повернути потерпілому ОСОБА_6 .
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз'яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1