про повернення позовної заяви
08 липня 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/4596/22
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі державного виконавця Ірпінського ВДВС у Бучанському р-ні Київської області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі державного виконавця Ірпінського ВДВС у Бучанському р-ні Київської області про визнання протиправною та скасування постанови, а саме просить:
- скасувати постанову державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дербіної Любові Василівни від 23.04.2019 про відкриття виконавчого провадження;
- виключити позивача з реєстру боржників.
Для усунення недоліків встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху та визначено спосіб усунення недоліків - шляхом подання клопотання про поновлення строку для звернення до суду з цим позовом, з належним чином засвідченими доказами на його обґрунтування.
04.07.2022 до суду надійшла заява, у якій позивач просить суд поновити пропущений строк для оскарження постанови державного виконавця.
В обґрунтування цієї заяви представник позивача зазначає, що про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження № 58971196 від 23.04.2019 дізналась лише 20.02.2022 встановивши додаток "Дія". Зазначено, що згідно положень чинного законодавства позивач не має можливості підтвердити отримання інформації про відкриття виконавчого провадження саме 20.02.2022. Разом з тим представник позивача зазначає про перше завантаження застосунку "Дія" на свій пристрій 13.05.2021, проте стверджує, що невикористання додатку "Дія" з 13.05.2021 це право позивача.
Крім того, зазначено, що якщо суд просить належне підтвердження, а єдине, що може надати позивач, з об'єктивних та незалежних підстав це виключно посилання на дату встановлення застосунку "Дія", представник позивача просить суд звернути увагу на пункт 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до Закону №731-ІХ.
Розглянувши подану заяву та матеріали позову, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду з вимогою про скасування постанови державного виконавця Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про відкриття виконавчого провадження ВП №58971196 від 23.04.2019.
Позивач у заяві від 04.07.2022 у цій справі також просить поновити строк для звернення до суду та зазначає, що дізнався про наявність спірної постанови 20.02.2022, після встановлення додатку "Дія".
Водночас, позивачем не надано до суду жодного доказу, який підтверджує те, що позивач дізнався про наявність спірної постанови 20.02.2022.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Також, суд відхиляє посилання представника позивача на пункт 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки останнім взагалі не зазначено які саме безпосередні обставини та причини, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку із карантином, перешкодили позивачу вчасно звернутися до суду з цим позовом, хоча приписами пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України наявність саме таких причин може стати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, натомість, за відсутності таких причин, сам по собі факт запровадження карантину не є обставиною, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Водночас, позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено, а також не долучено до неї відповідних доказів, які б свідчили про існування поважних причин пропуску строку звернення до суду, зумовлених обмеженнями, впровадженими у зв'язку із карантином, до дня фактичного звернення до суду з цим позовом 17.05.2022.
За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.
Отже, у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, позовну заяву належить повернути ініціатору звернення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 287, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі державного виконавця Ірпінського ВДВС у Бучанському р-ні Київської області про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачеві.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна