07 липня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/3932/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( надалі також відповідач) про про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , а саме просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити позивачу перерахунок ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до положень Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію по втраті годувальника, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не відповідно до положень Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, чим порушив право позивача на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09 травня 2022 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що чоловік позивачки відносився до 2 категорії осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки за життя не був визнаний особою з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, тому при обчисленні пенсії у зв'язку з втратою годувальника Позивачці не можуть бути застосовані положення статей 54,57,59 Закону № 796 -ХІІ.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію по втраті годувальника, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
12 грудня 2018 року позивач переведена на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
10 листопада 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України проведено перерахунок пенсії позивача.
На звернення позивача від 18 лютого 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 29 березня 2022 року № 3858-293/П-02/8-1600/22 повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки чоловік позивачки за життя не був визнаний особою з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, тому при обчисленні пенсії у зв'язку з втратою годувальника Позивачці не можуть бути застосовані положення статей 54,57,59 Закону № 796 -ХІІ.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 13 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Загальні умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначені в статті 36 Закону № 1058, відповідно до якої пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2 статті 32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому згідно з п. 1 ч. 2 статті 36 Закону № 1058 непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1058, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Відповідно до статті 38 Закону № 1058, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 визначено, що переведення з одного виду пенсій на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Miністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Порядком обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.
Пунктом 2.3 Порядку N 22-1 визначено перелік документів, необхідних для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, якими є документи про стаж, що визначені "Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637, а також індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000, які надаються відділом персоніфікованого обліку для підтвердження заробітної плати та довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року, яка подається за бажанням пенсіонера. Також надаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2.8 Порядку N 22-1 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за бажанням пенсіонера за документами, що є у пенсійній справі, та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок про те, що отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що було призначено померлому годувальнику.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії № 2, посвідчення серії НОМЕР_1 та архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
Відповідно до експертного висновку Харківської міжвідомчої експертної комісії № 506 від 20 вересня 2009 року встановлено причину смерті - захворювання, що призвело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Судом проаналізовано зміст статті 54 Закону № 796-XII, відповідно до якої пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
З аналізу вказаної норми судом не встановлено заборону на переведення дружини померлого учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС у випадку наявності у померлого чоловіка посвідчення категорії 2.
Суд зазначає, що вказана норма містить уточнення щодо переліку документів, які мають надаватись членом сім'ї для призначення пенсії по втраті годувальника.
Зокрема, серед таких документів для дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, не потрібно подавати докази причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В той час як для дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 2 потрібно подання до органу пенсійного фонду експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до пункту 2.3 Порядку № 22-1.
Отже, ОСОБА_1 має право на переведення на пенсію за віком на умовах статті 54 Закону № 796-ХІІ.
Водночас, позивач отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 37 Закону №1058.
Між тим, позивач не зверталася до пенсійного органу із заявою про її переведення на пенсію за віком на умовах статті 54 Закону № 796-ХІІ.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, тому обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Таким чином, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи вищенаведене, позов ОСОБА_1 належить залишити без задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко