Справа № 420/2866/22
08 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 31.08.2018 р. включно; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 31.08.2018 р. (включно) з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу на посаді головного сержанта інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_3. Грошове забезпечення позивачу нараховувалось та виплачувалося посадовими особами військової частини НОМЕР_4. Грошове забезпечення позивач отримував у військовій частині НОМЕР_2, а тому саме цей суб'єкт владних повноважень зобов'язаний нарахувати і виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення. В подальшому звільнений і виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення. В жовтні 2021 року адвокат в інтересах позивача звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату гр. ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 31.08.2018 р. Листом від 27.10.2021 р. № 350/303/2/1399 відповідач зазначив, що на даний момент немає законних підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення. Також відповідачем було повідомлено, що індексація грошового забезпечення в період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. не проводилась в зв'язку з відсутністю фінансування. Крім того, відповідач надав довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по серпень 2018 року, в якій було зазначено про виплату позивачу індексації в періоді з червня 2016 року по лютий 2018 року (включно). Однак, за період з 01.01.2016 р. по 31.05.2016 р. (включно) та в період з 01.03.2018 р. по 31.08.2018 р. (включно) індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 не виплачувалась. Сторона позивача вважає дії посадових осіб Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови в нарахуванні та виплаті гр. ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 31.05.2016 р. (включно) та в період з 01.03.2018 р. по 31.08.2018 р. (включно) протиправними та такими, що суперечать вимогам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року № 1282-XII, Постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення та іншим нормативно-правовим актам.
Ухвалою судді від 06.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
11.05.2022 до суду від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що кошти на виплату індексації в періоді з 01.01.2016 по 28.02.2018 були відсутні. Однак індексація грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 31.08.2018 включно проводилась. Відповідно до п. 2.7 наказу Міністерства оборони України від 15.12.2016 № 690 «Про організацію формування і виконання бюджетних програм (підпрограм) в системі Міністерства оборони України» бюджетний розподіл здійснюється бюджетною комісією Міністерства оборони України на підставі показників документів оборонного планування на відповідні роки під час якого остаточно розподіляються планові показники видатків між бюджетними підпрограмами. Враховуючи п.4.4 цього наказу, військові частини є розпорядниками коштів третього рівня та лише забезпечують своєчасне отримання в забезпечувальному фінансовому органі обсягів видатків за відповідними бюджетними програмами. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України у січні 2016 р. - лютому 2018 р. у Міністерства оборони України не було. Однак індексація грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 31.08.2018 включно проводилась.
Відповідь на відзив від позивача до суду не надійшла.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді головного сержанта інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_3. Грошове забезпечення позивачу нараховувалось та виплачувалося посадовими особами військової частини НОМЕР_4. Грошове забезпечення позивач отримував у військовій частині НОМЕР_2.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 31.08.2018 р. № 191 ОСОБА_1 було виключено зі списків військової частини з 31.08.2018 р.
Однак повного розрахунку від військової частини НОМЕР_2, у якій ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні позивач не отримав.
У подальшому, в жовтні 2021 року адвокат Скржешевський М.С. в інтересах позивача звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату гр. ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 31.08.2018 р.
Листом від 27.10.2021 р. № 350/303/2/1399 відповідач зазначив, що на даний момент немає законних підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення. Також відповідачем було повідомлено, що індексація грошового забезпечення в період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. не проводилась в зв'язку з відсутністю фінансування.
Крім того, відповідач надав довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по серпень 2018 року, в якій було зазначено про нараховану позивачу індексацію грошового забезпечення в періоді з червня 2016 року по лютий 2018 року (включно) із базовим місяцем - січень 2016 р.
Однак позивач наголошує, що за період з 01.01.2016 р. по 31.05.2016 р. (включно) та в періоді з 01.03.2018 р. по 31.08.2018 р. (включно) індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 не виплачувалась.
Вважаючи таку позицію відповідача неправомірною та такою, що порушує права та інтереси позивача, він звернувся за судовим захистом із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з статтями 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011 -XII (надалі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно частини 3 вищезазначеної статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282. (надалі - Закон України №1282-ХІІ)
Статтею 1 Закону України №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями ст.8 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до ст.2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України №1282- XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами 1-2 ст.5 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч.6 ст.5 Закону України №1282-Х1І).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Згідно п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз.2 цього пункту.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.8 п.4 Порядку №1078).
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 по справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Посилання на відсутність коштів на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником коштів є безпідставними, оскільки виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Згідно з п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Постановою Кабінету Міністрів України №77 від 11 лютого 2016 року внесено зміни в абз.2 п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та цифри "101" замінено цифрами "103".
Абзац 2 п.1-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №77 від 11 лютого 2016 року - застосовується з 01 січня 2016 року.
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до п.5 Порядку №1078 в редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 09 грудня 2015 року) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Тобто, відповідно до положень п.5 Порядку №1078 в редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі Постанова №1013) були внесені зміни у вищевказаний Порядок, у зв'язку з чим з 01 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.
Так, відповідно до п.5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Тобто з прийняттям постанови від 09 грудня 2015 року №1013 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.
Суд зазначає, що із прийняттям постанови від 09 грудня 2015 року №1013 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є не місяць зростання грошових доходів військовослужбовця (в тому числі у зв'язку із встановленням надбавок, виплати премії, тощо), а місяць, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.
Тобто, із прийняттям постанови від 09 грудня 2015 року №1013 місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації військовослужбовців є місяць наступний за місяцем, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець згідно з постановою Кабінету Міністрів України.
При цьому, обчислення такого індексу за даними правилами відбувається незалежно від того, коли військовослужбовця прийнято на військову службу, коли його призначено на посаду з більшим посадовим окладом, коли встановлено чергове військове звання або встановлені різні надбавки, доплати і премії.
Відповідно до ч.4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Тобто, розміри грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема розміри посадових окладів, визначаються виключно Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294, яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
Наступне підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01 березня 2018 року, та якою затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
Отже, Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Таким чином, зміна посадових окладів військовослужбовців відбулась 01 січня 2008 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року.
Надалі розмір посадового окладу військовослужбовців було змінено 01 березня 2018 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року.
За таких обставин, оскільки, доказів підвищення у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відповідачем до суду не надано, а тому при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, базовим місяцем повинен бути січень 2008 року.
Оскільки індексація грошових доходів позивача передбачена нормами законодавства та відповідачем така індексація не нарахована та не виплачена в повному обсязі, така бездіяльність відповідача є протиправною.
Щодо періоду з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2018 року, суд вважає, що у задоволенні цих вимог слід відмовити, оскільки відповідно до п.1-1 Порядку № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
З огляду на те, що індекс споживчих цін у періоді з березня по листопад 2018 р. не перевищив вищезазначений поріг індексації, - підстави для нарахування індексації грошового забезпечення не виникли.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду. Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (АДРЕСА_2; ЄДРПОУ НОМЕР_5) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням вересня 2016 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 роки із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше нарахованої та виплаченої суми індексації.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,4 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк