Справа № 127/14313/22
Провадження № 2-з/127/37/22
08 липня 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю секретаря Жигарової Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Вінниці заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
До суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
ОСОБА_2 обґрунтовує зазначену заяву тим, що ОСОБА_1 в зв'язку з порушенням її майнових прав має намір подати до суду позов до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частку спільного майна подружжя. Так, 17.12.2010 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 . За період перебування у зареєстрованому шлюбі, сторонами за спільні сумісно нажиті грошові кошти було придбано майнові права згідно договору купівлі-продажу майнових прав №160 від 05.01.2021 року на будівництво приміщення №4 на першому поверсі загальною площею 42,2 кв.м. в Б секції - Барське шосе, б/н, в м. Вінниця, Вінницької області. Станом на 05.01.2021 року ОСОБА_3 повністю оплатив внесок у сумі 675200,00 грн. на будівництво приміщення.
ОСОБА_2 зазначає, що між сторонами існує спір щодо наявності або відсутності у ОСОБА_1 майнових прав на будівництво вказаного приміщення. Зважаючи на те, що права на об'єкт нерухомого майна залишаються не зареєстрованими та не захищенними, існує очевидна небезпека в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 і для відновлення її прав необхідно буде докласти значних зусиль.
Враховуючи те, що заявником буде поданий до суду позов про визнання права власності на Ѕ частку спільного майна подружжя та з метою захисту майнових прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вважає за доцільне забезпечити позов до подання позовної заяви шляхом:
- накладення арешту на майнові права на будівництво приміщення АДРЕСА_1 , згідно Договору купівлі-продажу майнових прав №160 від 05.01.2021 року, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які правочини та дії, пов'язані із розпорядженням майновими правами на будівництво приміщення АДРЕСА_1 , згідно Договору купівлі-продажу майнових прав №160 від 05.01.2021 року, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;
- заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які правочини та дії, пов'язані із розповсюдженням майновими правами на будівництво приміщення АДРЕСА_1 , згідно Договору купівлі-продажу майнових прав №160 від 05.01.2021 року, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що вимоги викладені в заяві про забезпечення позову є частково обґрунтованими, а тому їх слід частково задовольнити та забезпечити позов шляхом накладення арешту на майнові права на будівництво приміщення №4 на першому поверсі загальною площею 42,2 кв.м. в Б секції - Барське шосе, б/н, в м. Вінниця, Вінницької області, згідно Договору купівлі-продажу майнових прав №160 від 05.01.2021 року, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , до моменту вирішення спору по суті і набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Слід відзначити, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Щодо вимоги про заборону ОСОБА_3 вчиняти будь-які правочини та дії, пов'язані із розпорядженням майновими правами на будівництво вказаного вище приміщення, то вона задоволенню не підлягає, оскільки суд дійшов висновку про накладення арешту на вказані майнові права в цілому, що унеможливлює розпорядженнями ними будь-ким взагалі на час дії такого забезпечення.
З приводу вимоги про заборону ОСОБА_4 вчиняти будь-які правочини та дії, пов'язані із розпорядженням майновими правами на будівництво зазначеного приміщення, то вона також задоволенню не підлягає, оскільки позов забезпечується накладенням арешту на вказані майнові права, що належить відповідачу. Тому є помилковим забороняти ОСОБА_4 вчиняти будь-які правочини та дії, пов'язані із розпорядженням майновими правами, які йому не належать і який не є відповідачем у справі.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що "…повинен бути наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу".
Зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається статус якого учасника справи набуде особа ( ОСОБА_4 ), щодо заборони вчинення дії якої подана заява про забезпечення позову, а до суду вподальшому буде поданий позов про визнання права власності на Ѕ частку спільного майна подружжя, позовних вимог до якої напевно не буде пред'явлено.
За таких обставин суд приходить до переконання про відсутність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які правочини та дії, пов'язані із розповсюдженням майновими правами на будівництво вказаного приміщення, яке належить ОСОБА_3 , оскільки незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб не призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у такій справі.
Суд вважає за доцільне роз'яснити заявнику, що згідно із положенням ч.4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту на майнові права на будівництво приміщення №4 на першому поверсі загальною площею 42,2 кв.м. в Б секції - Барське шосе, б/н, в м. Вінниця, Вінницької області, згідно Договору купівлі-продажу майнових прав №160 від 05.01.2021 року, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до ухвалення рішення у справі.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня повного складення ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Повний текст ухвали суду складений 08.07.2022 року.
Суддя: