Справа № 760/30852/21 Головуючий у 1-й інст. - Шереметьєва Л.А.
Апеляційне провадження 22-ц/824/4441/2022 Доповідач - Рубан С.М
07 липня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.
при секретарі Загородній С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року про призначення судово - почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Халявка Н.В. про визнання заповіту недійсним,-
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Халявка Н.В., в якому просив визнати недійсним заповіт складений його матірю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявка Н.М., 03 вересня 2015 року за реєстраційним № 4310.
У січні 2022 року від представника позивача надійшло клопотання про призначення судово - почеркознавчої експертизи. На вирішення експертизи поставлено питання:
- Ким, ОСОБА_4 , чи іншою особою виконано підпис у заповіті від 03 вересня 2015 року, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявко Н.М. за реєстраційним номером 4310 ?
- Ким, ОСОБА_4 , чи іншою особою виконано рукописний текст у заповіті від 03 вересня 2015 року, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявко Н.М. за реєстраційним номером 4310 ?
Витрати за проведення експертизи покласти на позивача.
Посилається на те, що позивач сумнівається у справжності підпису та почерку у заповіті та невідповідність вказаних у ньому розпоряджень волі заповідача.
Вказує те, що після ознайомлення з матеріалами спадкової справи виникли підстави підозрювати у підробці підпису померлої ОСОБА_4 .
Крім того, під час ознайомлення із змістом заповіту позивач виявив, що рукописний текст та підпис виконані сторонньою особою, а не його матір'ю - ОСОБА_4 .
З метою встановлення, чи саме матір'ю позивача виконано рукописний текст та поставлено підпис у заповіті та реєстрі для реєстрації нотаріальних дій чи іншою особою виникає необхідність у призначенні судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про призначення судово - почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Халявка Н.В. про визнання заповіту недійсним - задоволено частково.
Призначено у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Халявка Н.В. про визнання заповіту недійсним судово - почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- Ким, ОСОБА_4 , чи іншою особою виконано підпис у заповіті від 03 вересня 2015 року, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявко Н.М. за реєстраційним номером 4310 ?
- Ким, ОСОБА_4 , чи іншою особою виконано
рукописний текст у заповіті від 03 вересня 2015 року, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявко Н.М. за реєстраційним номером 4310 ?
Проведення судово - почеркознавчої експертизи доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська,6).
Витрати за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_3 .
Не погоджуючись з ухвалою суду, 17 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Посилається на те, що відібрання судом експериментальних зразків підпису ОСОБА_4 не виявляється можливим, оскільки вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому проведення експертизи є неможливим.
Крім того, посилається на те, що обсяг наданих експерту для дослідження матеріалів не відповідає Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи.
Посилається на те, що судовий експерт не проводить почеркознавчі дослідження на підставі копій чи належним чином засвідчених копій документів, а лише на підставі їх оригіналів, що підтверджується положеннями інструкції.
30 червня 2022 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду залишити без змін.
В судовому засідання представник позивача заперчував проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Канцелярія апеляційного суду отримала клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи 07 липня 2022 року в 17 год 20 хв. (а.с. 223-225), в той час, як справа була призначена на 10 год 50 хв та вже розглянута судом .
Головуючий у справі отримав клопотання лише 08 липня 2022 року, тобто, на час розгляду справи 10 год 50 хв. 07 липня 2022 року у суду підстав для відкладення розгляду справи не було.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Задовольняючи клопотання представника позивача про призначення експертизи суд першої інстанції виходив з того, що сукупність обставин, що зазначені у ст. 103 ЦПК України в даному випадку наявна, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.
Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
У висновку експертизи зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Халявка Н.В. про визнання заповіту недійсним.
За ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Призначаючи експертизу, суд першої інстанції виходив з приписів ч.1 п.1 ст. 103 ЦПК України та врахував, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.
Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що відібрання судом експериментальних зразків підпису ОСОБА_4 не виявляється можливим, оскільки вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому проведення експертизи є неможливим, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Крім того, відповідно до Положень науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 встановлено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису.
У п. 1.4 вищевказаного положення зазначено, що у разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).
Крім цього, колегія суддів вважає, що саме виходячи із позовних вимог та враховуючи правовий статус учасників справи висновок експертизи у даній справі є доцільним.
Твердження скаржника про те, що судом першої інстанції не зазначено аргументів, мотивів або доводів щодо призначення експертизи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року вказано: «хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення».
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
«Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 08 липня 2022 року.
Головуючий
Судді