07 липня 2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 756/8571/21
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7780/2022
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року, постановлену під головуванням судді Шевчук А.В., по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, -
У травні 2021 року представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» - адвокат Сапсай О.В. звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 4 512,26 грн., 3% річних та інфляційну складову боргу у розмірі 1 377,29 грн., заборгованість за необліковану електричну енергію за актами про порушення № 53018 від 15 лютого 2019 року у розмірі 13 272,64 грн., № 04156 від 29 грудня 2020 року у розмірі 3 358,76 грн., № 05975 від 16 січня 2021 року у розмірі 1 562,98 грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 2 270,00 грн. (а.с. 1-8).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2022 року позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану та спожиту електричну енергію задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 4 512,26 грн., 3% річних та інфляційну складову боргу у розмірі 1 377,29 грн., заборгованість за необліковану електричну енергію за актами про порушення № 53018 від 15 лютого 2019 року у розмірі 13 272,64 грн., № 04156 від 29 грудня 2020 року у розмірі 3 358,76 грн., № 05975 від 16 січня 2021 року у розмірі 1 562,98 грн., судовий збір в сумі 2 270,00 грн. (а.с. 83-86).
У лютому 2022 року представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» - адвокат Гаєва Ю.В. звернулась до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та долучення доказів понесених судових витрат, в якій просила ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи (а.с. 87-92).
На обґрунтування вказаної заяви зазначила, що з метою забезпечення представництва інтересів позивача в суді у даній справі з АО «ПЕРШИЙ РАДНИК» було укладено договір про надання правової допомоги № 308-20 від 15 квітня 2020 року та додаткові угоди № 3 та № 4 до договору.
Посилаючись на ч. 8 ст. 141 ЦПК України зазначила, що у позовній заяві було заявлено про судові витрати, які позивач очікував понести у зв'язку із розглядом даної справи та вказував орієнтований розрахунок судових витрат на момент подання позову, який складав 10 000,00 грн. на професійну правничу допомогу.
На підтвердження зазначеного представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» - адвокат Гаєва Ю.В. надала суду копію договору № 308-20 про надання правової допомоги від 15 квітня 2020 року, копію додаткової угоди № 3 до договору № 308-20 про надання правової допомоги від 15 квітня 2020 року, копію додаткової угоди № 4 до договору №308-20 про надання правової допомоги від 15 квітня 2020 року, акт надання послуг № 252 від 08 лютого 2022 року за договором № 308-20 про надання правової допомоги від 15 квітня 2020 року (а.с. 83-86).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року в задоволенні заяви представника ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відмовлено (а.с. 108-109).
Не погодившись з ухвалою суду, 17 травня 2022 року представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» - адвокат Гаєва Ю.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити додаткове рішення по справі про стягнення на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» із ОСОБА_1 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 111-119).
На обґрунтування скарги зазначила, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою без з'ясуваннявсіх обставин справи, без дослідження поданих позивачем доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права і всупереч висновкам Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах.
Вказувала, що при дослідженні доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов передчасних висновків про недоведеність сплати позивачем коштів в розмірі 10 000,00 грн., зазначаючи, що до складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати. Також зазначила, що звертаючись до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, завдання заявника довести суду, що адвокатом надано послуги в тому обсязі, який міститься в детальному описі робіт, а не те, що ці послуги сплачені.
Крім того, судом не було належним чином досліджено порядок обчислення витрат на правничу допомогу, який може бути встановлений у фіксованому розмірі згідно договору № 308-20 про надання правової допомоги від 15 квітня 2020 року в редакції додаткової угоди № 3 від 28 квітня 2021 року до договору та акту наданих послуг, де зазначено про фіксовану вартість наданих послуг в сумі 10 000,00 грн. (а.с. 111-119).
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Гаєва Ю.В. підтримала скаргу і просила її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Повідомлення відповідача ОСОБА_1 повернулось із відміткою працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною нею адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (знаходження) від відповідачки до суду не надходили (а.с. 133-134).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).
Зважаючи на вищезазначене та положення ч.ч. 9, 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволеннюз наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).
За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»було заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, розрахунок вартості яких буде подано протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду (а.с. 1-8).
08 лютого 2022 року, тобто на наступний день після ухвалення рішення суду, представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» - адвокат Гаєва Ю.В. звернулась до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та долучення доказів понесених судових витрат (а.с. 87-92).
Враховуючи, що клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу позивачем було викладено у позовній заяві, докази надання правничої допомоги були подані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення, тобто в строк визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
На підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надано: договір про надання правничої допомоги № 308-20 від 15 квітня 2020 року, укладений між ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та АО «ПЕРШИЙ РАДНИК» (а.с. 95-97), додаткові угоди № 2, 3, 4 (а.с. 98-102), довіреність «ДТЕК Київські електромережі» № 94/2021 від 22 березня 2021 року на адвоката Гаєву Ю.В. (а.с. 93).
Згідно з п. 1.3 додаткової угоди № 3 до договору про надання правової допомоги від 15 квітня 2020 року сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг.
Так, з акта надання послуг № 252 від 08 лютого 2022 року, наданих АО «ПЕРШИЙ РАДНИК»за договором про надання правничої допомоги № 308-20 від 15 квітня 2020 року, вбачається, що в рамках даної справи надано професійну правничу допомогу на суму 10 000,00 грн. (0,70 год.), а саме надано консультації та роз'яснення клієнту щодо стратегії захисту та представництва інтересів в суді, збір доказів, проведено розрахунок заборгованості , підготовлено та подано позовну заяву до суду, супроводження справи (а.с. 94).
Згідно з п. 3 акта надання послуг № 252 від 08 лютого 2022 року сторонами визначено, що клієнт претензій по об'єму, якості та строкам надання послуг не має. Гонорар розраховується та сплачується виконавцю в порядку та строки, передбачені додатковою угодою № 3 від 28 квітня 2021 року до договору.
Відповідно до п. 4.6 додаткової угоди № 3 від 28 квітня 2021 року до договору про надання правової допомоги оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 15 календарних днів з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу.
Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення та стягненні витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують оплату 10 000,00 грн. за послуги з надання правничої допомоги.
Колегія суддів не погодилась з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Крім того, апеляційний суд констатує помилковість посилання суду першої інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у п. 4.6 додаткової угоди № 3 від 28 квітня 2021 року до договору про надання правової допомоги сторони узгодили, що оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 15 календарних днів з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг є помилковим та ухваленим з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення.
За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Разом з тим, до суду першої інстанції та до апеляційного суду від відповідача ОСОБА_1 не надходили заперечення на вказану заяву про стягнення з неї витрат на правничу допомогу та (або) зменшення їх розміру через необгрунтованість.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на вищезазначене та за відсутності заперечень відповідача, оскільки витрати на суму 10 000,00 грн. на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції доведені, колегія суддів дійшла висновку про стягнення цих витрат з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» - задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року- скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (код ЄДРПОУ 41946011) - 10 000 (десять тисяч) грн. витрат на правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 08 липня 2022 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
В.М. Ратнікова
О.В. Борисова