Справа № 677/848/22
Провадження № 3/677/529/22
08.07.2022 року м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі судді Шовкуна В.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділу поліцейської діяльності № 2 Хмельницького РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області стосовно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 184 КУпАП,-
До Красилівського районного суду Хмельницької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 162117, складений 29.06.2022 року, про те, що 29.06.2022 року о 14 год. 20 хв. у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та навчання неповнолітніх дітей, а саме: не забезпечила належних умов проживання своїм дітям ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не займається їх вихованням та навчанням, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилася, подала до суду заяву, у якій вину у вчиненні адміністративне правопорушення визнала, просила призначити мінімальне покарання, справу розглянути без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачені ст. 184 КУпАП, присутність особи яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, а тому неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
За змістом ст. 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, обставини та суть адміністративного правопорушення повинні бути чітко викладені в протоколі.
За змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово констатував кримінально-правовий характер санкцій, передбачених статтями КУпАП (Надточій проти України,заява N 7460/03, рішення від 15.05.2008 року, п. 21) вказані положення Конституції України можна застосовувати і щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. В межах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Відповідальність за ч. 2 ст. 184 КУпАП настає у разі вчиненні дій, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП. Разом з тим, у фабулі вчинення правопорушення не вказана обов'язкова кваліфікуюча ознака частини 2 інкримінованої статті - вчинення дій, передбачених частиною 1 цієї статті повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення до нього додаються копії свідоцтв про народження дітей, та постанови суду від 14.06.2022 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КупАП, а також рапорт, який не може судом розцінюватись, як допустимий доказ вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Таким чином, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, суду не надано.
Згідно вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, згідно якої «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 повинні тлумачитись на її користь.
В силу п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи із аналізу наданих доказів, об'єктивну сторону правопорушення не доведено, відповідно, склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП в діях ОСОБА_1 відсутній. Тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП провадження у справі слід закрити.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд,-
провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Суддя В.О. Шовкун