Іменем України
07.07.2022 Справа №607/7450/22 Провадження № 3/607/4214/2022
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , фізичної особи-підприємця,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
16.06.2022 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 351110 від 20.05.2022 зазначено, що 20.05.2022 приблизно о 20 год. 30 хв. на вул. Довженка, 11 в м. Тернополі ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці в п'яному вигляді, виражався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, чим ображав людську гідність та громадську мораль.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, винуватим себе у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав частково. Не заперечував, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, однак вказав, що не висловлювався в сторону працівників поліції нецензурною лайкою, оскільки взагалі не вживає нецензурних слів. Пояснив, що у зв'язку з тим, що перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, не міг дійти додому, а тому перехожі викликали патрульних поліцейських з метою його направлення до місця постійного проживання. Вказав, що після приїзду патрульних поліцейських прийшла його дружина, яка завела його додому. При цьому жодних дій, спрямованих на порушення громадського порядку, ОСОБА_1 не вчиняв. Зауважив, що події відбувались у дворі житлового будинку.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя дійшов такого висновку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) як джерело права.
У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у дрібному хуліганстві, тобто нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ, організацій. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
При цьому громадське місце згідно з українським законодавством - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 351110 від 20.05.2022 вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується те, що 20.05.2022 приблизно о 20 год. 30 хв. на вул. Довженка, 11 в м. Тернополі ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці в п'яному вигляді, виражався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, чим ображав людську гідність та громадську мораль.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі, працівниками поліції долучено: рапорт інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Тернопільській області від 20.05.2022; постанову по справі серії ГАБ № 639747 від 20.05.2022, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП; відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського № 474367.
Разом з тим вказані докази не підтверджують факт висловлювання ОСОБА_1 на адресу патрульних поліцейських нецензурної лайки.
Так, з дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського № 474367 не вбачається, що під час спілкування з патрульними поліцейськими ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на адресу патрульних поліцейських або образливо чіплявся до них чи до інших громадян (назва відеофайлу «export-01cw0»).
Жодних інших доказів, як то пояснення свідків тощо, які б всебічно, повно та об'єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи про адміністративне правопорушення, суду не надано.
При цьому суд не приймає до уваги як доказ рапорт від 20.05.2022, оскільки рапорт не є документом, який підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у цій справі, а лише може слугувати для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами. Так само протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не є імперативним фактом доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Крім цього, суд звертає увагу, що з урахуванням викладеного вище тлумачення визначення «громадське місце» з протоколу не вбачається, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення було вчинено у громадському місці. Так, у протоколі зазначено, що адміністративне правопорушення було вчинено на вулиці, тобто на відкритій ділянці місцевості, яка не є громадським місцем. При цьому з пояснень ОСОБА_1 та дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського № 474367 вбачається, що події відбувались у дворі житлового будинку, який є громадським місцем. Вказані обставини свідчать про те, що при оформленні адміністративних матеріалів працівниками поліції неналежним чином викладені обставини інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так само Європейський суд з прав людини неодноразово, зокрема, у справах «Кобець проти України» (рішення від 14.02.2008), «Берктай проти Туреччини» (рішення від 08.02.2001), «Леванте проти Латвії» (рішення від 07.11.2002) вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.
З урахуванням викладеного судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Саме по собі перебування особи в громадському місці у стані алкогольного сп'яніння, що ображає людську гідність та громадську мораль, утворює об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП. Постановою серії ГАБ № 639747 від 20.05.2022 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за таке адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав суд доходить висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
При цьому суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи зі змісту норм ч. 2 ст. 284, ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.
Керуючись ст. 7, 9, 40-1, 173, 245, 247, 251-252, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяІ. В. Марциновська