Справа № 702/202/22
Провадження № 2-о/702/12/22
07.07.2022 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Жежер Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,
заявника: ОСОБА_1 , представника заявника - ОСОБА_2 ,
представник заінтересованої особи виконавчого комітету Монастирищенської міської ради - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Монастирищенської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту проживання однією сім'єю на протязі останніх п'яти років.
Підставою для звернення з заявою вважає те, що вона з 06.07.1986 до 31.08.1999 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Від даного шлюбу в них народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 31.08.1999 вона розірвала шлюб з ОСОБА_3 , і почала проживати окремо разом з дітьми.
Згодом вона почала підтримувати відносини з ОСОБА_6 і 12.02.2000 почала проживати разом в його будинку, що по АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 ні з ким не перебував в зареєстрованому шлюбі. Разом з ними проживали її діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Обоє вони працювали в колгоспі «Зоря», що в с.Петрівка, а пізніше на різних роботах, зокрема і в м.Київ. Спільних дітей в них не було, а лише виховували її дітей від попереднього шлюбу. Разом робили весілля дочки ОСОБА_4 , сина ОСОБА_5 .
Протягом всього часу спільного проживання з ОСОБА_6 вони шлюб не реєстрували, а проживали в цивільному шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, поховання останнього здійснювала особисто вона.
Оскільки, ОСОБА_6 служив в Збройних Силах України і загинув під час бойових дій, в ході виконання бойового завдання, то вона має право на отримання грошової компенсації, але не може її отримати, оскільки не перебувала з ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі.
В зв'язку з цим, у неї виникають труднощі в оформленні всіх необхідних документів в Уманському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки в Черкаській області, де їй було рекомендовано звернутися до суду для підтвердження факту родинних відносин чи інших відносин з померлим.
Тому, вона вимушена звернутися до суду для встановлення факту проживання з ОСОБА_6 як дружини та чоловіка однієї сім'єю.
В підтвердження спільного проживання з ОСОБА_6 вказують обставини щодо ведення спільного господарства, а саме в період часу: з 12.02.2000 по 2022 рік. У них були спільні витрати, пов'язані з веденням господарства. Всі необхідні речі побутового вжитку в будинок вони купували разом, так як обоє працювали. Всі господарські роботи по утриманню житла, його ремонту також виконували разом.
Просить встановити факт проживання однією сім'єю її ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на протязі останніх 5-ти років до ІНФОРМАЦІЯ_3.
Ухвалою суду 11.05.2022 заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 17.05.2022 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання та витребувано докази.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримала повністю, просила її задовольнити та пояснила, що понад 22 роки вона прожила спільно з ОСОБА_6 у його домоволодінні, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 як чоловік та жінка. За час спільного проживання спільних дітей у них не було, вони спільно виховували дітей від її попереднього шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Протягом часу їх проживання вони весь час мешкали за цією адресою, вона та її діти були зареєстровані у цьому ж домоволодінні, після одруження її доньки ОСОБА_4 в цьому домоволодінні був зареєстрований і її зять ОСОБА_9 . Деякий час ОСОБА_6 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 у домоволодінні, що належало її батькам. ЇЇ діти сприйняли ОСОБА_6 як батька, називали його татом, виховувались ними спільно. Вона разом із ОСОБА_6 за спільні кошти робила весілля свій доньці ОСОБА_4 та випроводжання сина ОСОБА_5 в армію. За час проживання вони разом працювали в колгоспі «Зоря», згодом їздили в м. Київ на заробітки. На зароблені кошти утримували дітей та домогосподарство. Коли ОСОБА_6 вступив до лав ЗСУ він в особовій справі зазначив відомості про неї як про дружину та вказав відомості про її дітей, оскільки вважав їх своїми. Оскільки в особовій справі вона була зазначена дружиною ОСОБА_6 після його смерті саме їй повідомили про його загибель. У ОСОБА_6 близьких родичів не було, його батьки повмирали ще до їх знайомства, сестер, братів не було. ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі не перебував, проте до їх знайомства проживав спільно з іншою жінкою та в цей період у них народилася дитина. Дану дитину за життя він не визнавав, сумнівався у тому чи є він біологічним батьком, оскільки у армії переболів на інфекційну хворобу «свинка» та за час їх спільного проживання вони не могли мати дітей. Батьком даної дитини в свідоцтві про її народження він не зазначений, з цією дитиною за час їхнього проживання не спілкувався та не вважав її своєю.
В судовому засідання представник заявника ОСОБА_2 заяву підтримав повністю, просив її задовольнити, з підстав, викладених у заяві.
В судове засідання представник заінтересованої особи виконавчого комітету Монастирищенської міської ради не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду подав заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у відсутність представника.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що є дочкою заявниці. Її мати ОСОБА_1 та ОСОБА_6 почали проживати разом з 2000 року, коли вона вступила до першого класу. З перших днів ОСОБА_6 відносився та неї та її брата як рідний батько та вони називали його батьком. На всі шкільні свята ОСОБА_6 та її мати приходили до неї разом. Коли вона одружувалась у 2010 році її мати та ОСОБА_6 робили її весілля та на весіллі він був в якості батька. Коли ОСОБА_6 був на заробітках в Польщі, він присилав їй грошові кошти. З 2012 року мати та ОСОБА_6 вже не їздили працювати, постійно перебували в селі та вели спільне господарство: тримали корову, свиней, птицю. За рахунок продажу сільськогосподарської продукції жили, купили мотоблок, замінили вікна у будинку, побудували огородження. ОСОБА_6 допомагав їй виховувати її дітей, сидів з ними поки вона перебувала на роботі, оскільки вважав їх своїми онуками. Інших близьких родичів у ОСОБА_6 не було.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що є кумою заявниці, оскільки її колишній чоловік хрестив її сина. Проте, коли вони розійшлися та ОСОБА_1 стала проживати з ОСОБА_6 вона вважала кумом вже його. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 стали проживати разом з 2000 року і до дня його смерті були разом. Коли вони познайомились, то вона разом із тіткою ОСОБА_6 та ОСОБА_6 приходили до ОСОБА_1 свататись. З 2000 року заявниця та ОСОБА_6 спільно виховували дітей ОСОБА_1 . ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , робили їм весілля, проводи в армію, вели спільне господарство, купували техніку та робили ремонт будинку. Інших близьких родичів у ОСОБА_6 не було.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що є кумою заявниці, оскільки хрестила її доньку. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 стали проживати разом з 2000 року і до дня його смерті були разом. За даний час заявниця та ОСОБА_6 спільно виховували дітей ОСОБА_1 . ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , робили їм весілля, проводи в армію, вели спільне господарство, купували техніку, будували огородження прибудинкової території та робили ремонт будинку.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що знала ОСОБА_6 з дитинства, оскільки проживала в с. Петрівка. Останніх п'ять років є свахою заявниці, оскільки син ОСОБА_1 та її донька проживають однією сім'єю та виховують спільну дитину. Протягом останніх п'яти років вона на кожне свято приїздила до своїх сватів та бачила, що вони проживають разом, ведуть спільне господарство. У 2019 році коли народився її онук вони його хрестили, то ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були на хрещенні разом. За час спільного проживання вели спільне господарство, тримали корову, свиней, птицю, купили мотоблока, побудували огородження прибудинкової території, замінили вікна у будинку. Батьки ОСОБА_6 повмирали, братів, сестер у нього не було.
Заслухавши пояснення заявника, показання свідків, перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження встановлюються факти, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Близнюки Лозівського району Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03.05.2022 Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а. с. 7).
Згідно з повідомленням начальника четвертого відділу Уманського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Черкаської області від 30.04.2022 ОСОБА_1 повідомлено, що її чоловік, солдат ОСОБА_6 , 1968 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув при виконанні службових обов'язків по захисту Батьківщини (а.с. 8).
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належить не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали із спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю, що узгоджується із правовою позиціє ВС, викладеною у постанові від 03.05.2018 у справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).
Відповідно до довідки № 105, виданої 04.05.2022 виконкомом Монастирищенської міської ради Черкаської області, ОСОБА_1 займалась похованням загиблого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 за власні кошти в с. Хейлове Монастирищенської територіальної громади Уманського району Черкаської області (а.с. 9).
Згідно довідки № 104, виданої 03.05.2022 виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради Черкаської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті спільно із померлим, відповідно до «Будинкової книги» (погосподарської книги), у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані наступні громадяни: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 10).
Відповідно до довідки № 107, виданої 09.05.2022 виданої Монастирищенською міською радою Черкаської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_1 фактично проживали разом і вели спільне господарство, здійснювали взаємне матеріальне забезпечення та піклування, за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Згідно з довідкою № 109, виданою 10.05.2022 Монастирищенською міською радою Черкаської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_1 з 2001 по ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично проживали разом і вели спільне господарство, здійснювали взаємне матеріальне забезпечення та піклування, за адресою АДРЕСА_1 (та в період з 2006 року по 2010 рік ОСОБА_6 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , але фактично проживав спільно з ОСОБА_1 ) (а.с. 12).
Відповідно до повідомлення військової частини НОМЕР_4 від 07.11.2014 солдат ОСОБА_5 (син ОСОБА_1 ) продовжує виконувати обов'язки військової служби, дане повідомлення адресоване батькам: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що на фотокартках № 1, 2, 4 зображений ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявником ОСОБА_1 , на фотокартці № 3 зображений ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявником ОСОБА_1 та дочкою заявника ОСОБА_4 , на фотокартці № 5 зображений ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , із дочкою заявника ОСОБА_4 та внучкою; на фотокартці № 6 зображений ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , із сином заявника ОСОБА_5 , що підтвердили в судовому засіданні свідки (а.с. 13 - 14).
Згідно з довідкою № 116, виданою 16.05.2022 Монастирищенською міською радою Черкаської області згідно погосподарської книги № 1 за 1996 - 2000 роки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 2000 року (після смерті матері) є власником житлового будинку, за адресою АДРЕСА_1 проживав та був зареєстрований за даною адресою (лише в період з 2006 по 2010 роки був прописаний за адресою АДРЕСА_2 ), але фактично проживав по АДРЕСА_1 (а.с. 26).
Відповідно до ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» від 19.10.2000 № 2058-ІІІ домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків, або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.
Аналіз викладених вище норм дає підстави для висновку, що для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу слід враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному вище визначенню. При цьому чоловік і жінка, які спільно проживають без шлюбу складають сім'ю, проте таке проживання не є підставою для виникнення у чоловіка і жінки прав та обов'язків подружжя.
Конституційний суд України у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» визначає, що членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року).
Отже, законодавство України не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки (постанова Верховного Суду від 23.05.2020 у справі № 686/8440/16-ц, провадження № 61-15699св19).
Обов'язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (постанова Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 695/1732/16-ц, провадження № 61-38901св18).
Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 712/7830/16-ц, провадження № 61-28377св18, вказав, що факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов'язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Іншими доказами проживання однією сім'єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; зазначення чоловіка/жінки майновим поручителем за кредитними зобов'язаннями іншого; спільна участь у питаннях життєзабезпечення сім'ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту; спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, догляду за місцем поховання тощо.
Також, як зазначає Верховний Суд, покази свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 129/2115/15-ц, провадження № 61-2080св18 ,постанова Верховного Суду від 24.09.2020 у справі№534/1318/17 провадження № 61-1821 св19).
Аналіз встановлених в ході судового розгляду справи обставин справи та викладених вище норм чинного законодавства України дає суду підставу для висновку про те, що спору між учасниками справи по суті вимог заяви немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім"єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не перебували в іншому шлюбі, що підтверджується наступним.
Згідно з інформацією Монастирищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області від 03.06.2022 № 330/23.12-04-05 актових записів про шлюб та розірвання шлюбу складених відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не виявлено.
У відділі наявні актовий запис про шлюб № 9 від 06.07.1986 складений виконавчим комітетом Чапаєвської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; актовий запис про розірвання шлюбу № 65 від 25.09.1989 між даними особами; актовий запис про шлюб № 7 від 26.10.1992 складений виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; актовий запис про розірвання шлюбу № 103 від 31.08.1999 між вказаними особами.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 31.08.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано 31.08.1999 (а.с. 15).
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 16.05.2022, посвідченої приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області, ОСОБА_1 , цією заявою повідомляє, що вона не заміжня і на теперішній час в шлюбі не перебуває (а.с. 25).
Таким чином, заявником доведено належними та допустимими доказами факт того, що вона проживала разом з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу на протязі останніх 5 років до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до дня смерті ОСОБА_6 , були пов'язані спільним побутом, взаємними правами та обов'язками, разом виховували дітей заявника, несли майнові витрати на придбання товарів, отримання послуг, утримання майна, не перебували у будь - яких інших зареєстрованих шлюбах на протязі останніх 5 років до ІНФОРМАЦІЯ_3, заявник здійснила обряд поховання ОСОБА_6 .
Суд також враховує те, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно заявнику для отримання статусу жінки загиблого військовослужбовця. Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів.
Тому, з огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Монастирищенської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити повністю.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на протязі останніх 5-ти років, тобто з 30.04.2017 до ІНФОРМАЦІЯ_3.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: виконавчий комітет Монастирищенської міської ради, місцезнаходження: вул. Соборна, 117 м. Монастирище Черкаської області, код ЄДРПОУ 25769919.
Повний текст рішення складено 08.07.2022.
Суддя Ю.М. Жежер