Справа № 753/4187/20
номер провадження 2-з/695/16/22
08 липня 2022 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.,
за участі секретаря с/з Варданян Л.А.,
розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Лото КР» про стягнення грошових коштів та відшкодування шкоди, -
У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Лото КР» про стягнення грошових коштів та відшкодування шкоди.
07.07.2022 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на:
- все рухоме майно, в тому числі транспортні засоби, які належать ТОВ «ГРАНД- ЛОТО KP» (місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул. Княжий затон, 2/30; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40540378);
- грошові кошти ТОВ «ГРАНД-ЛОТО KP» (місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул. Княжий затон, 2/30; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40540378), що знаходяться на розрахунковому рахунку: НОМЕР_1 в ПАТ «Укрексімбанк», МФО 305589, а також на інших виявлених під час виконання даної ухвали рахунках, які відкриті ТОВ «ГРАНД-ЛОТО KP» в фінансових та банківських установах України, в межах ціни позову 723700,00 грн;
Заява обгрунтована тим, що з метою забезпечення реального виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, наявна нагальна необхідність накладення арешту на все рухоме майно та грошові кошти, які наявні в фінансових та банківських установах України, що належать відповідачу. Нерухоме майно у відповідача відсутнє, що стверджено копією довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ураховуючи предмет, підстави позову, його ціну (723700,00 грн), відсутність цінного нерухомого майна, наявний прямий зв'язок між зазначеним заходом забезпечення позову (накладення арешту на рухоме майно, в тому числі транспортні засоби та грошові кошти відповідача в межах ціни позову) і предметом спору, співмірність цих заходів із заявленими позивачем вимогами.?
Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Позивачка вважає, що разом із цим, відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення згідно обставин цієї справи та вимог статті 154 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи та заяви про забезпечення позову судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню в зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Положеннями статті 150 ЦПК України передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).
Отже, особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись з заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Як вбачається з поданої до суду заяв про забезпечення позову, заявник зазначає, що забезпечення необхідне для недопущення порушення прав позивача та забезпечення можливості виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Обгрунтування заяви позивача про забезпечення позову зведено до цитування норм законодавства, що регулюють забезпечення позову, натомість жодного обгрунтування пов'язаного з предметом спору та видом забезпечення заява не містить. Заявник просить накласти арешт на розрахункові рахунки відповідача, однак не надає доказів того, що накладення арешту на кошти не призведе до перешкоджання господарській діяльності відповідача.
Разом із тим, позивачем не надано жодних доказів належності рахунку, на який позивач просить накласти арешт, відповідачу. Також позивачем не надано інформації щодо наявного рухомого майна у власності відповідача та його вартості.
Дана заява не обґрунтована належними і допустимими доказами в розумінні статей 76-80 ЦПК України. Разом з тим, норми цивільного процесуального права зобов'язують учасників справи доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.
Заявником не наведено обґрунтування щодо необхідності саме накладення арешту як заходу забезпечення позову.
Заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову. Без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження доказами необхідності забезпечення позову, необхідності саме накладення арешту як заходу забезпечення позову в суду відсутні підстави для задоволення заяви.
У зв'язку з викладеним, заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Лото КР» про стягнення грошових коштів та відшкодування шкоди - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя М.Ю. Степченко