Справа № 242/4796/21
Провадження № 2/242/225/22
08 липня 2022 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гречка К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове в порядку заочного спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Аланд", треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович; приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначено, що 30.08.2021 року на її електронну адресу надійшов пакет документів з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 63710543 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Аланд". Примусове стягнення боргу здійснюється на підставі виконавчого напису № 38254, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. 08.09.2020 року, про стягнення невиплачених в строк грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Аланд" за період з 11.08.2020 року по 14.08.2020 року у розмірі 16800,63 грн. - заборгованості за сумою кредиту, 24,36 грн. -просроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 500 грн.-плати за вчинення виконавчого напису, в загальній сумі 17324,99 грн. Вважає, що вищезазначений виконавчий напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки сума заборгованості не є безспірною. Виконавчий напис здійснено без правових підстав. У зв'язку з чим просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №38254 від 08 вересня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з позивача заборгованості в сумі 17324,99 грн., а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, надла суду заяву, в якій підтримала позов та просить суд слухати справу в її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи. Згідно ст. ст. 223 , 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено, що 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 38254, за яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( боржника за кредитним договором 004-04078-240813 від 24.08.2013 року, укладеним з АТ "Дельта Банк", правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги є Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Примоколект-Капітал» ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Фінансова компанія "Аланд", якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Примоколект-Капітал» відступлено право вимоги на підставі Договору про відступлення(купівлі-продажу) прав вимоги №11/08/2020-КА від 11 серпня 2020 року, невиплачених в строк грошових коштів за Кредитним договором № 004-04078-240813 від 24.08.2013 року, за період з 11.08.2020 року по 14.08.2020 року заборгованості у розмірі: 16800,63 грн. - просроченої заборгованості за сумою кредиту; 24,36 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам; 500 грн.-плати за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 17324,99 грн.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 63710543 від 24.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 38254 від 08.09.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Фінансова компанія "Аланд" боргу в сумі 17327,99 грн.
Постановою ВП № 63710543 від 24.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 за виконавчим написом № 38254 від 08.09.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Фінансова компанія "Аланд" боргу в сумі 17327,99 грн.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Цими актами є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Проте,Товариством з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Фінансова компанія "Аланд" та приватним нотаріусом не надано суду документів, які свідчать про безспірність заборгованості позивача та наявність у відповідача права вимоги.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також, п.п. «б» п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами» за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідачем не надано доказів надання розрахунку заборгованості для вчинення нотаріальної дії, який би містив в собі інформацію щодо строків та дат, за які нарахована заборгованість за тілом кредиту, відповідних відсотків за користування кредитом та комісії, строків прострочення зобов'язання зі сплати щомісячних платежів, тощо.
Крім того, підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
У даній справі оскаржується виконавчий напис вчинений нотаріусом 08 вересня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
При цьому, відповідачем на надано підтвердження, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально.
Крім того, у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
Таким чином, не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги відповідача. Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Так, з матеріалів справи, вбачається, що відсутні відомості про вручення ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява N 63566/00, § 23).
На думку суду, у даному випадку, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідачем не доведена безспірність суми боргу на момент вчинення виконавчого напису, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні не знайшло своє підтвердження правомірність вчинення виконавчого напису № 36329, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 133,141 ЦПК України, суд вважає за необхідне документально підтверджені витрати позивача на сплату судових витрат у розмірі 908 грн. 00 коп. за подання позовної заяви та 454,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 12,13, 19, 60, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України ст.ст. 312, 1212 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ЗУ «Про виконавче провадження», -
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» (місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.14, оф.301), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович(місцезнаходження: 10008, Житомирська область, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 35); приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович(місцезнаходження: 02094, м.Києв, вул.Поправки Юрія, б.6, офіс №31), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 08 вересня 2020 року та зареєстрований в реєстрі № 38254 приватним нотаріусом приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованості за період з 11.08.2020 року по 14.08.2020 року включно у розмірі: 16800,63 грн. - просроченої заборгованості за сумою кредиту; 24,36 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам ; 500 грн.-плати за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 17324,99 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» (місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.14, оф.301, ЄДРПОУ: 42642578) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 1362(одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Владимирська