242/4046/21
2/242/731/22
Іменем України
08 липня 2022 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гречка К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину. Позовні вимоги мотивовані тим, що в період часу з 2012 року по серпень 2017 року вона проживала спільно з ОСОБА_2 . Офіційно шлюб зареєстровано не було, однак позивач з відповідачем проживали однією родиною, вели спільне господарство. Мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження якої відповідач зареєстрований батьком дитини. Відповідач участі у вихованні дитине не приймає, коштів на її утримання не надає. Дитина має певні проблеми із здоров'ям, потребує постійного медичного огляду та повністю знаходиться на її утриманні. У зв'язку із відсутністю згоди між сторонами з приводу вирішення питань щодо утримання дитини відповідачем, позивач змушена звернутися до суду. Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 10000,00 грн., щомісячно, починаючи з 01.08.2017 року до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просить задовольнити їх у повному обсязі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності та відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що після фактичного припинення цивільного, не зареєстрованого шлюбу зі ОСОБА_1 , він систематично спілкується з позивачем з питань, які стосуються виховання та утримання дитини, а також відповідач систематично бере участь у фінансовому забезпеченні дитини усім необхідним, переважно дороговартісними предметами побуту, меблями, а також грошовими коштами. Крім того, він має двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_6 , яка здійснює догляд за їх спільною дитиною. Тривалий час у нього не було постійного місця роботи, але навіть у цей час він допомагав фінансово та ніс обов'язки щодо утримання спільної з позивачем дитини. З лютого 2022 року він офіційно працевлаштований у ТОВ «Атлантісавто». Крім того, він перераховував на рахунок ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 10 000 грн., коли остання разом із спільною дитиної виїзджала за кордон. Він не ухиляється від участі в утриванні спільної дитини та не заперечує у стягненні з нього суми 3000 грн. щомісяця та не має наміру ухилятися і надалі від фінансової участі на утримання дитини та у додаткових необхідних і обгрунтованих витратах на дитину. У зв'язку з чим, просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн.
Позивач подала заперечення проти відзиву відповідача, в якому зазначила, що після припинення стосунків з відповідачем він ніякої допомоги дитині не надавав, вони не спілкувалися, як це стверджує відповідач у відзиві. Ніяких доказів щодо спілкування та утримання дитини відповідач не надав. Всі побачення відповідача з дитиною весь цей час, який вони не проживали разом, носять нерегулярний, епізодичний характер. Щодо начебто регулярних дороговартісних покупок, то це також не відповідає дійсності. Кошти на утримання дитини відповідач також не надавав, мотивуючи це тим, що офіційно не працює та заробітну плату не отримує. Домовитись з відповідачем щодо утримання дитини не вдалося, тому вона вимушена була звернутися до суду. Державної допомоги на утримання дитини вона не отримує. Дитина повністю знаходиться на її утриманні. Крім того, дитина має досить серйозні проблеми зі здоров'ям та потребує постійного дороговартісного лікування, проведення регулярних обстежень та корекції лікування. На теперішній час вона знаходиться у безоплатній відпустці та утримувати дитину стає набагато складніше та на її утриманні знаходяться також хворі непрацездатні батьки. Гроші у сумі 10 000 грн., які відповідач перерахував їй, є частиною боргу, який відповідач винен їй та її батькам, і жодного відношення до утримання їхньої спільної дитини не має. Вважає, що аліменти повинні нараховуватися з 30.04.2020 року, оскільки відповідач надав копію свідоцтва про одруження, тим самим довів, що з цього періоду не проживав з ними та не утримував дитину. У зв'язку з чим, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 10 000 грн. на місяць, починаючи з 30.04.2020 року.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.09.2015, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно консультативного висновку спеціаліста від 04.11.2020 року, виданного лікарем консультативно-діагностичної поліклініки національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має діагноз: Е 30.1.
Згідно висновку лікаря невролога дитячого від 27.09.2020 року ОСОБА_3 страждає на розлад експресивного мовлення,гіперактивний розлад.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданного повторно Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 та його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданного Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) 30 квітня 2020 року зареєстрували шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ».
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданного Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ), ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 та її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Згідно довідки ТОВ «Атлантісавто» від 05.05.2022 року ОСОБА_2 працює в ТОВ «Атлантісавто» з 10 лютого 2022 року на посаді директора. Дохід за період з 10.02.2022 року по 30.04.2022 року склав 21200,00 грн.
Згідно квитанції № РВА7-8116-С70Е-Е55К від 24.05.2022 року ОСОБА_2 сплатив на рахунок ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини у розмірі 5000,00 грн.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами ; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 81 ЦПК України встановлено обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Судом встановлено, що позивач та відповідач мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, відповідач має ще двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч.1-2 ст.27 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою ВРУ № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Положеннями ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У ст.150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до роз'яснень, наданих у п.17 постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду із відповідним позовом.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. (ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.
Враховуючи те, що відповідач проживає окремо, відсутня домовленість між позивачем та відповідачем про сплату аліментів на утримання дитини, суд приходить до висновку, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Вирішуючи позовні вимоги про розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У відповідності до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для дитини від 6 до 18 років становить: з 1 січня - 2395 грн, з 1 липня - 2510 грн, з 1 грудня - 2618 грн.
У відповідності до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для дитини від 6 до 18 років становить: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 184 СК України, суд погоджується зі способом визначення аліментів у твердій грошовій сумі, обраним позивачем, оскільки це є правом позивача.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є працездатним, має постійну роботу та повинен сумлінно виконувати обов'язок щодо утримання своїх неповнолітніх дітей.
Крім того, суд враховує, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 16 червня 2021 року, справа №643/11949/19.
Судом враховується, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Суд також враховує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дітей, у зв'язку з чим, певним чином, з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дітей, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку матір.
За таких обставин, суд, визначаючи розмір аліментів, враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, встановив на підставі наданих сторонами письмових доказів розмір щомісячного доходу відповідача, з урахуванням встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України» прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, прийшов до висновку про стягнення з відповідача аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 грн. щомісячно.
Суд при визначенні розміру аліментів приймає до уваги стан здоров"я дитини, однак виходячи з вимог ст.185 СК України необхідність лікування дитини та додаткових занять, на що посилається позивач, є підставою для стягнення додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (її хворобою).Посилання позивача на необхідність сплачувати оренду житла не є підставою для стягнення аліментів.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що на даний час на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_6 , яка здійснює догляд за дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки відповідачем не надано жодних доказів вказаної обставини.
Вимоги позивача про стягнення аліментів, починаючи з 30.04.2020 року, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки позивач звернулась до суду з даним позовом 02.08.2021 року, тому необхідно стягнути аліменти, починаючи з 02.08.2021 року.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнена від сплати судового збору, та враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеної частини позовних вимог, а саме: судовий збір у сумі 363 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.75,84, 180-182, 191 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою:АДРЕСА_2 ), до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ), аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.00 коп., починаючи з 02.08.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ), судовий збір на користь держави у розмірі 363(триста шістдесят три) грн. 20 коп.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Владимирська