Справа № 132/539/22
Провадження № 2/132/389/22
Іменем України
07.07.2022 Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
секретаря Безулої К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що їй на праві приватної власності належить 1/2 частина будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування, укладеним 17 листопада 2006 року, посвідченим Майбородою Г.П., приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області, зареєстрованого в книзі запису нотаріальних дій за № 3894.
В даному будинку зареєстровані: позивач, як власниця житлового будинку, її чоловік ОСОБА_3 , донька ОСОБА_4 та відповідач по справі, син чоловіка від першого шлюбу ОСОБА_2 . Однак фактично відповідач з моменту реєстрації 25.01.2010 року не проживав у будинку, йому потрібна була лише реєстрація для вчинення певних юридичних дій. Жодних речей він у будинок не перевозив, де він на даний час невідомо, на зв'язок він не виходить, з чоловіком теж зв'язки не підтримує вже багато років.
Всі витрати, пов'язані з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг позивач несе сама, а також в зв'язку з реєстрацією в даному будинку відповідача вона не може вільно користуватись та розпоряджатись належним їй будинком на свій розсуд. За вказаних обставин, відповідач втратив право на користування житловим будинком.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, у поданій письмовій заяві просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.
За вказаних обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити з таких підстав.
Так, позивачці на праві приватної власності належить 1/2 частина будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування, укладеним 17 листопада 2006 року, посвідченим Майбородою Г.П., приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області, зареєстрованого в книзі запису нотаріальних дій за № 3894.
В даному будинку зареєстровані: позивач, як власниця житлового будинку, її чоловік ОСОБА_3 , донька ОСОБА_4 та відповідач по справі, син чоловіка від першого шлюбу ОСОБА_2 . Однак фактично відповідач з моменту реєстрації 25.01.2010 року не проживав у будинку, йому потрібна була лише реєстрація для вчинення певних юридичних дій. Жодних речей він у будинок не перевозив, де він на даний час невідомо, на зв'язок він не виходить, з чоловіком позивачки теж зв'язки не підтримує вже багато років.
Всі витрати, пов'язані з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг позивач несе сама, а також в зв'язку з реєстрацією в даному будинку відповідача вона не може вільно користуватись та розпоряджатись належним їй будинком на свій розсуд.
Тобто будинком відповідач не користується з 25.01.2010 року, своїх речей у ньому не зберігає, не з'являється, ніяких матеріальних та фізичних затрат, по утриманню даного будинку не несе, також не проводить оплату комунальних послуг.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Всі витрати, пов'язані з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг несе позивачка, а також в зв'язку з реєстрацією в даному будинку відповідача позивач не може вільно користуватись та розпоряджатись належним їй будинком на свій розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).
Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Факт непроживання у будинку відповідача ОСОБА_2 з 25.01.2010 року по даний час підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 07.02.2022 року, складеному комісією в складі депутата Калинівської міської ради Сопіна А.М. та сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 29 ЦК України місце проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа, проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ст. 405 ЦК України,член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Відповідач не проживає в належному позивачці будинку без поважних причин понад 12 років, а тому він втратив право на користування даним будиноком.
Конституцією України (ст.41) та ст. 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплене право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Поважні причини відсутності відповідача в будинку, які перелічені в ст. 71 Житлового Кодексу України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 78, 107 Житлового кодексу України, ст. 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 80, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , таким, що втратив право на користування житловим будинком за місцем реєстрації в зв'язку з його відсутністю в даному приміщенні понад 1 рік без поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 284 ЦПК України.
Суддя: