Справа № 132/823/22
Провадження № 2/132/425/22
Іменем України
06.07.2022 Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
секретаря Безулої К.В.
за участю прокурора Кубика Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави, в особі Вінницької міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -
Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави, в особі Вінницької міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування до місцевого бюджету витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення. В обґрунтування позову, покликається на те, що ОСОБА_1 біля 18:20 год. 16.12.2019 року, керуючи технічно справним автомобілем «Хюндай Соната» д/н НОМЕР_1 , по вул. Садовій у с. Сальник, Калинівського району Вінницької області, не врахував дорожню обстановку, не виявив ОСОБА_2 , яка рухалась у попутньому напрямку по правій смузі руху, не вживши відповідних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, допустив зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_3 . За висновком судової авто-технічної експертизи № 507 від 07.08.2020 року водій автомобіля ОСОБА_1 допустив порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» де і проходила лікування. Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» №138/01-26 від 03.02.2022 р., ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі з 16.12.2019 р. по 14.01.2020 р. Всього нею проведено 29 ліжко-днів. Загальна сума затрачених коштів на лікування потерпілої становить 27152,97 грн., які станом на день пред'явлення позову відповідачем не відшкодовані. Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 25.11.2021 р. у справі №132/3455/20, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням із потерпілою, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. З огляду на вказане, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати державному бюджету 27152,97 грн. збитків, завданих злочином, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, тому звертається до суду з даним позовом.
Прокурор Кубик Д.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд за одночасним існуванням зазначених обставин ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечив позивач.
Суд, заслухавши думку прокурора, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 біля 18:20 год. 16.12.2019 року, керуючи технічно справним автомобілем «Хюндай Соната» д/н НОМЕР_1 , по вул. Садовій у с. Сальник, Калинівського району Вінницької області, не врахував дорожню обстановку, не виявив ОСОБА_2 , яка рухалась у попутньому напрямку по правій смузі руху, не вживши відповідних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, допустив зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_3 . За висновком судової авто-технічної експертизи № 507 від 07.08.2020 року водій автомобіля ОСОБА_1 допустив порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» де і проходила лікування.
Як вбачається з довідки Комунального некомерційного підприємства «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» №138/01-26 від 03.02.2022 р., ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі з 16.12.2019 р. по 14.01.2020 р. Всього нею проведено 29 ліжко-днів. Загальна сума затрачених коштів на лікування потерпілої становить 27152,97 грн.
Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 25.11.2021 р. у справі №132/3455/20, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням із потерпілою, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно ст. 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями ст. 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я».
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні.
Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003 (у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонарного лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день проводиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно правил статті 263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За правилами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь держави в особі Вінницької міської ради витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 у розмірі 27152 грн. 97 коп.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 76, 141, 263, 265, 273, 280, 289, 354 ЦПК України,-
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь Вінницької міської ради витрати на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, у сумі 27152 грн. 97 коп., шляхом їх перерахування на казначейський рахунок відповідного бюджету за наступними реквізитами:
Отримувач: ГУК у Вінницькій області/м. Вінниця/ 24060300
ЄДРПОУ: 37979858
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
№ рахунку: UA698999980314020544000002856
Призначення платежу: 101 «Стягнення з ОСОБА_1 на лікування потерпілого від злочину».
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 284 ЦПК України.
Суддя: