07 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/4003/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
розглянувши клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) [далі - Управління; скаржник]
про зупинення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 у справі №904/4003/21
за касаційною скаргою Управління
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2022
у справі №904/4003/21
за позовом фізичної особи-підприємця Василенка Альберта Миколайовича
до Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (далі - Відділ) та
Державної казначейської служби України
про стягнення заборгованості у розмірі 890 293,20 грн,
Управління 30.05.2022 (згідно із поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2022 у справі №904/4003/21, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги Управління.
Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №904/4003/21, зокрема відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2022 у справі №904/4003/21 у письмовому провадженні.
Від Управління 21.06.2022 надійшло клопотання про зупинення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 у справі №904/4003/21, в якому скаржник просив зупинити виконання вказаного рішення до закінчення касаційного провадження.
Вказане клопотання скаржника мотивовано тим, що: при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої та апеляційної інстанцій не звернув уваги на той факт, що кошти будуть списані саме з рахунків Управління, а не з Відділу; виконання оскаржуваного рішення матиме негативні наслідки для скаржника; рішення суду першої інстанції є незаконним, а тому його виконання призведе до нецільового використання бюджетних коштів.
Клопотання розглянуто у розумні строки, враховуючи перебування судді Малашенкової Т.М. у відпустці.
Відповідно до частини першої статті 332 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення (зокрема, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування).
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд враховує ймовірність утруднення повороту виконання рішення у разі скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними та допустимими доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).
Метою зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили у випадку його скасування судом касаційної інстанції.
Натомість сама лише незгода скаржника з судовим рішеннями не є автоматичною підставою для зупинення виконання або зупинення дії судових рішень, а касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень тільки через те, що скаржник вважає їх незаконними.
Набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання чи дія, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання та дія судового рішення саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов'язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.
Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на цій стадії тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними. При цьому судове рішення, яким є і ухвала про зупинення виконання оскаржуваних рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, не може ґрунтуватись на припущеннях.
Клопотання Управління про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 у справі №904/4003/21 до закінчення перегляду у касаційному порядку не містить належних і допустимих доказів щодо необхідності його зупинення, а істинність тверджень щодо неможливості/утруднення тощо має бути доведена.
Касаційний господарський суд констатує, що у разі зміни або скасування рішення суду апеляційної інстанції та у разі його виконання до закінчення касаційного перегляду, ГПК України передбачено механізм повороту виконання рішення згідно із статтею 333 цього Кодексу.
Касаційний господарський суд під час розгляду клопотання враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі- Конвенція), учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (CASE OF HORNSBY v. GREECE №18357/91 § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Дослідивши підстави для зупинення виконання судового рішення, Касаційним господарським судом встановлено, що відсутні будь-які докази на підтвердження того, що без вжиття заходів зупинення виконання судового рішення у даній справі буде неможливо вчасно повернути можливо стягнуті грошові кошти та/або засвідчують неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування.
Зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду та, враховуючи, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення, недоведеність підстав належними та допустимими доказами, відсутність у Верховного Суду підстав для висновку про необхідність зупинення виконання рішення суду першої інстанції, клопотання Управління слід відхилити.
Керуючись статтями 234, 243, 314, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зупинення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 у справі №904/4003/21 відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко