"05" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/634/22
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Гут С.Ф.
При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Свернюк С.П.,
від відповідача: Кутовий Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал-Сервіс" про стягнення 15583,90 грн.
Встановив:
12.04.2022 р. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал-Сервіс" (далі - ТОВ "Індастріал-Сервіс", відповідач) 15583,90 грн заборгованості, з яких 5097,74 грн пені та 10489,16 грн штрафу, у зв'язку з неналежним виконання умов договору на постачання товару від 25.10.2021 р. № 53-123-01-21-07215 в частині своєчасного постачання товару.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2022 р. позовній заяві ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/634/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.
Разом з цим 24.02.2022 р. Президентом України підписано Указ № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан запроваджено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
14.03.2022 р. Президентом України підписано Указ № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, який підтримано Верховною Радою України. Воєнний стан продовжено в Україні до 26 квітня 2022 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2022 р. прийнято позовну заяву ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/634/22, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.05.2022 р.
Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”. Продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2022 р. відкладено розгляд справи на 14.06.2022 р.
Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який підтримано Верховною Радою України.
Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Статтею 114 ГПК України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Господарський суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку “розумності строку” розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк” в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства” роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2022 р. відкладено розгляд справи на 30.06.2022 р.
29.06.2022 р. до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Індастріал-Сервіс" (відповідно до відмітки поштової установи зустрічна позовна заява надіслана до суду 24.06.2022 р.) про стягнення з ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" 1780307,96 грн заборгованості, з яких 1736913,60 грн основного боргу, 15653,28 грн пені, 2347,99 грн 3% річних та 25393,09 грн інфляційних нарахувань, у зв'язку із неналежним виконанням умов договору на постачання товару від 25.10.2021 р. № 53-123-01-21-07215 в частині оплати вартості отриманого товару.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2022 р. зустрічну позовну заяву ТОВ "Індастріал-Сервіс" з доданими до неї документами повернуто заявнику.
Іншою ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2022 р. відкладено розгляд справи на 05.07.2022 р.
Ухвалами Господарського суду Одеської області за попереднім зверненням сторін із відповідними заявами забезпечено участь їх представників в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В ході судового засідання 05.07.2022 р. представник позивача підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному об'ємі, представник відповідача натомість заперечував проти задоволення позову та наполягав на відмові у задоволенні позову.
Письмового відзиву від ТОВ "Індастріал-Сервіс" до Господарського суду Одеської області не надходило, у зв'язку з чим у відповідності до частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
05.07.2022 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
25.10.2021 р. між ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (Покупець) та ТОВ "Індастріал-Сервіс" (Постачальник) укладено договір на постачання товару № 53-123-01-21-07215 (Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар код СРV 42650000-7 по ДК 021:2015 - Ручні інструменти пневматичні чи моторизовані (Гайковерт), (Товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток до Договору № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2020 року.
Місцем виконання цього Договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов'язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов'язань, пов'язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ (пункт 1.3 Договору).
Загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 1447428,00 грн. (один мільйон чотириста сорок сім тисяч чотириста двадцять вісім гривень 00 копійок) без ПДВ; крім того ПДВ 20%: 289485,60 грн (двісті вісімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень 60 копійок); всього з ПДВ: 1736913,60 грн (один мільйон сімсот тридцять шість тисяч дев'ятсот тринадцять гривень 60 копійок) (пункт 2.1 Договору).
Постачання здійснюється з дати публікації Договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.11.2021, на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство», відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника Постачальника (пункт 3.1 Договору).
Датою постачання є дата отримання товару на складі Вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (пункт 3.3 Договору).
У разі порушення зобов'язань за Договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним Договором, Постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів Постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (пункт 4.1 Договору).
Всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього Договору або у зв'язку з ним, будуть вирішуватись Сторонами згідно претензійного порядку. Сторона яка порушила права і законні інтереси іншої Сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову (пункт 9.1 Договору).
Будь-які зміни і доповнення до даного Договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені Додатковими угодами, що підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою з боку Покупця… (пункт 10.1 Договору).
Договір вступає в силу з моменту підпису обома Сторонами, та скріплення печаткою з боку Покупця і діє до 31.12.2022 р. включно, а в частині виконання Сторонами гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної Додаткової угоди (пункт 13.1 Договору).
Специфікацією № 1, яка є Додатком № 1 визначено поставляємий Товар, його кількість та ціну.
Додатковою угодою № 1 до Договору, викладено пункт 3.1 останнього в новій редакції: «Постачання здійснюється з дати публікації Договору в системі ProZorro, але не пізніше 29.12.2021, на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство», відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника Постачальника».
24.12.2021 р. між ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" та ТОВ "Індастріал-Сервіс" підписано видаткову накладну № 740, відповідно до якої позивачем прийнято Товар загальною вартістю 1587068,40 грн з ПДВ.
26.01.2022 р. ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" складено на ім'я ТОВ "Індастріал-Сервіс" претензію № 32/105 на суму 4045,82 грн щодо того, що відповідачем допущено прострочення постачання товару терміном 27 днів (частину Товару загальною вартістю 149845,20 грн станом на 25.01.2022 р. позивачу не поставлено), у зв'язку з чим пропонує перерахувати пеню у розмірі 4045,82 грн.
26.01.2022 р. між ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" та ТОВ "Індастріал-Сервіс" підписано видаткову накладну № 44, відповідно до якої позивачем прийнято Товар загальною вартістю 149845,20 грн з ПДВ. При цьому на видатковій накладній наявна позначка « 28.01.2022 р.».
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Частиною 2 статті 267 ГК України передбачено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно із частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий договір на постачання товару від 25.10.2021 р. № 53-123-01-21-07215.
При цьому в силу приписів статей 265,267 ГК України, статей 526,527,530,662,663,712 ЦК України та умов пункту 3.1 Договору (з урахування Додаткової угоди № 1) ТОВ "Індастріал-Сервіс" зобов'язане здійснити поставку Товару ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" не пізніше 29.12.2021 р.
Однак, як зазначено в описовій частині рішення, ТОВ "Індастріал-Сервіс" поставлено позивачу лише частину Товару в передбачені умовами Договору строки, а саме частину Товару загальною вартістю 1587068,40 грн з ПДВ (видаткова накладна від 24.12.2021 р. № 740), іншу частину Товару загальною вартістю 149845,20 грн з ПДВ (видаткова накладна від 26.01.2022 р. № 44) ТОВ "Індастріал-Сервіс" поставлено позивачу із пропуском встановленого умовами Договору строку.
Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В свою чергу умовами пункту 4.1 Договору передбачено, що у разі порушення зобов'язань за Договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним Договором, Постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів Постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Звертаючись з позовом ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" наголошує на тому, що ТОВ "Індастріал-Сервіс" порушено умови Договору в частині поставки Товару загальною вартістю 149845,20 грн у період з 25.12.2021 р. по 27.01.2022 р., внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення 5094,74 грн пені за відповідний період та 10489,16 грн штрафу (7% від 149845,20 грн за прострочення поставки понад 30 календарних днів).
Однак, господарський суд не погоджується із запропонованим позивачем періодом прострочення постачання за договором, оскільки Додатковою угодою № 1 до Договору встановлено термін постачання не пізніше 29.12.2021 р., у той час як видаткова накладна № 44 про постачання товару загальною вартістю 149845,20 грн підписана сторонами 26.01.2022 р., відтак господарським судом встановлено порушення ТОВ "Індастріал-Сервіс" строку постачання товару у період з 29.12.2021 р. по 25.01.2022 р.
Здійснивши власник перерахунок пені, господарським судом встановлено, що стягненню з ТОВ "Індастріал-Сервіс" на користь ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" підлягає 4045,82 грн пені за прострочення постави товару загальною вартістю 149845,20 грн за період з 29.12.2021 р. по 25.01.2022 р. Період прострочення постачання товару складає 27 календарних днів, відтак у господарського суду відсутні правові підстави для стягнення штрафу.
Враховуючи викладене позовні вимоги ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" підлягають частковому задоволенню.
В судовому засіданні 05.07.2022 р. представником позивача заявлено, що наявна на видатковій накладній від 26.01.2022 р. № 44 відмітка « 28.01.2022 р.» свідчить про отримання товару саме 28.01.2022 р., а не 26.01.2022 р. Стосовно цього господарський суд вважає на необхідне зазначити, що жодних інших відміток, окрім « 28.01.2022 р.» видаткова накладна не містить, за відсутністю жодних позначок щодо отримання товару в іншу дату, господарський суд позбавлений можливості встановлення факту отримання товару в іншу дату, відмінну від дати складання видаткової накладної.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремлений підрозділ "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал-Сервіс" про стягнення 15583,90 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал-Сервіс" (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, офіс 301/4, Код ЄДРПОУ 34630002) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, Код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Код ЄДРПОУ 20915546) 4045/чотири тисячі сорок п'ять/грн 82 коп. пені та 2481/дві тисячі чотириста вісімдесят одну/грн 00 коп. судового збору.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст складено 08 липня 2022 р.
Суддя С.Ф. Гут