ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
м. Київ
08.07.2022Справа № 910/19218/21
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
За позовом ОСОБА_1
до Приватного будівельного підприємства "Промзв'язок"
про визнання недійсним рішення зборів
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного будівельного підприємства "Промзв'язок" про визнання недійсним рішення зборів.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного будівельного підприємства "Промзв'язок" про визнання недійсним рішення зборів співвласників Приватного будівельного підприємства "Промзв'язок" №2-21 від 24.06.2021 р. в частині його звільнення з посади директора.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2021 у справі №910/19218/21 позовну заяву разом з доданими до неї документами повернуто ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 22.02.2022 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 року у справі №910/19218/21 скасовано, матеріали справи №910/19218/21 повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не вказано вірного місцезнаходження юридичної особи відповідача та не надано належних доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами на вірну адресу Приватного будівельного підприємства "Промзв'язок". Окрім того, судом вказано на необхідності подання до суду номеру і серії паспорта ОСОБА_1 .
Таким чином, залишаючи позовну заяву без руху ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 року судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданого позову, за умови усунення яких у спосіб, встановлений судом, позовна заява підлягає прийняттю до розгляду, а провадження у справі за таким позовом - відкриттю в силу приписів ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначена ухвала суду від 09.06.2022 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0105492402261 на адресу ОСОБА_1 зазначену в позовній заяві: АДРЕСА_1 .
Суд відзначає, що як вбачається з матеріалів даної справи, копію ухвали від 09.06.2020 позивачем отримано 16.06.2022.
За таких підстав, останнім днем строку для усунення недоліків позовної заяви за поштовим відправленням за №0105492402261 - 21.06.2022.
За змістом ч.7 ст.116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Станом на 08.07.2022 року від позивача не надходило заяв про усунення недоліків поданого у даній справі позову, клопотань про продовження строку на усунення недоліків, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що заявник не усунув недоліки позовної заяви в строк, встановлений судом.
Крім того, Суд звертає увагу Позивача, що відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 року по справі №910/19218/21, якою встановлено Позивачу строк для подання до суду письмової заяви із зазначенням відповідних відомостей, набрала законної сили та є обов'язковою до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Проте, Суд зазначає, що всупереч вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 року Позивачем не подано суду письмової заяви із зазначенням відповідних відомостей.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.
Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді:
" 44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов'язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб'єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності."
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Частиною 7 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.
Водночас, суд зауважує, що системне тлумачення частини 7 статті 174 ГПК України дозволяє дійти висновку, що у вказаній нормі закріплений імперативний припис, відповідно до якого у разі скасування судом вищої інстанції ухвали про повернення позовної заяви (заяви), остання не може бути повторно повернута з тих самих підстав, які вищестоящим судом вже визнані незаконними, через що перша ухвала про повернення позовної заяви була скасована.
Проте, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 суд повернув позовну заяву на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України як таку, що не підписана уповноваженою особою, яка має на це право. З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що повернення позовної заяви ОСОБА_1 з доданим до неї документам на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України є не тотожним, тим правовим підставам, які були визнані необґрунтованими Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 22.02.2022.
Враховуючи вищевикладене, Суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Приватного будівельного підприємства "Промзв'язок" про визнання недійсним рішення зборів підлягає поверненню Заявнику.
При цьому, Суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 162, 163, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного будівельного підприємства "Промзв'язок" про визнання недійсним рішення зборів з доданими до неї документами вважати неподаною та повернути Заявникові.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню.
Суддя М.О. Лиськов