ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
07.07.2022Справа № 910/5483/22
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши
заяву Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
про вжиття заходів забезпечення позову
у справі за позовом Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр"
про стягнення 6 821 760,00 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" (далі - ТОВ "Алтаюр", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 6 821 760,00 грн.
У обґрунтування своїх вимог АРМА посилається на порушення відповідачем умов договору № ПК1/21 від 05.11.2021 в частині своєчасної поставки замовленого позивачем обладнання (апаратно-програмного комплексу для забезпечення роботи Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні з монтажем та пусконалагодженням обладнання), у зв'язку з чим відповідачу були нараховані штрафні санкції на суму 6 821 760,00 грн.
Разом із позовом АРМА подало заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ "Алтаюр" і знаходяться у нього чи у інших осіб, а також, що обліковуються на рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, у межах сум позовних вимог та судового збору за подачу позову та заяви про забезпечення позову.
Заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що ТОВ "Алтаюр" повідомило позивача про неможливість виконати договір поставки, оскільки, у зв'язку з пандемією коронавірусу протягом 2021 постачальник більшості невід'ємних комплектуючих обладнання Китай, неодноразово закривав термінали міжнародних вантажних портів та вводив інші обмеження міжнародної торгівлі, враховуючи і так великий дефіцит комплектуючих, з яких складається обладнання.
Позивач вважає, що на момент укладення договору виконавцю були відомі зазначені ним обставини та наявність ризику прострочення поставки вищевказаного обладнання, що так і не було поставлене позивачу, що свідчить про свідоме ухилення ТОВ "Алтаюр" від виконання своїх зобов'язань та може потягти зменшення його майнових активів, а в разі задоволення вимог позивача - реальне стягнення коштів за позовом за рахунок таких активів відповідача буде неможливим.
Розглянувши вказану заяву, перевіривши викладені заявником доводи та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу або третім особам (ст. 136, 137 ГПК України).
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна (сумою грошових коштів), на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як встановлено судом, предметом позову АРМА є стягнення штрафних санкцій у сумі 6 821 760,00 грн. за неналежне виконання постачальником договору поставки № ПК1/21 від 05.11.2021. Водночас, у якості підстав для забезпечення позову заявник також зазначає про неналежне виконання відповідачем свого обов'язку з поставки товару, що є предметом самого позову.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Отже, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, АРМА мала б довести належними та достатніми доказами, що грошові кошти ТОВ "Алтаюр" можуть зникнути або зменшитись на момент виконання рішення в результаті об'єктивних причин (зокрема, у зв'язку із їх відсутністю для виконання зобов'язань за спірним договором, незадовільного фінансового стану виконавця, наявністю невиконаних безспірних зобов'язань, тощо) або суб'єктивних причин (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за договором або перешкоджання законному стягненню заявлених штрафних санкцій).
Разом з тим, подана позивачем заява ґрунтується лише на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення поданого позову, а відтак, і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. Позивачем не підтверджена неплатоспроможність товариства, зокрема, не надано ніяких доказів відсутності коштів на рахунках відповідача, достатніх для задоволення вимог АРМА, або доказів, що відповідачем вчиняються дії для зменшення наявних у нього коштів.
Самі лише твердження позивача, що відповідач не виконав у строк свого обов'язку та не поставив обумовлене обладнання, не можуть свідчити про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, оскільки такі обставини є безпосередньо предметом позову, а сам факт ухилення відповідача від виконання зобов'язань на час вирішення питання доцільності/недоцільності вжиття заходів забезпечення позову ще не встановлений та підлягає доведенню позивачем під час розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 вказаної постанови).
Отже, оскільки заявник не довів наявність та не подав належних та допустимих доказів (у розумінні ст. 76, 77 ГПК України) тих обставин, із якими діюче законодавство пов'язує наявність підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на ускладнення виконання рішення, суд вважає заяву АРМА необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, у разі відмови у її задоволенні, покладається на заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про вжиття заходів забезпечення позову
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та з цього часу може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. 256-259 ГПК України.
Суддя Головіна К. І.