ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2022Справа № 910/20216/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Єременок О.В., розглянув матеріали господарської справи
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага 18"
про стягнення 3 893 454,00 грн,
За участю представників учасників справи:
від позивача Павлов Р.В. (в порядку самопредставництва)
від відповідача Головко А.Л. (ордер серії ВІ №1093792 від 23.06.2022)
вільний слухач ОСОБА_1
вільний слухач ОСОБА_2
вільний слухач ОСОБА_3
До Господарського суду міста Києва звернувся Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага 18" (далі - відповідач) про стягнення коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 3 893 454,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033), в частині сплати пайової участі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 18.01.2022.
Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 13.12.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105474765098.
Відповідачу копія такої ухвали направлена на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте таке відправлення за № 0105474765101 повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв'язку від 03.01.2022, в якій причиною невручення відправлення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».
17.01.2022 відповідачем у строк, встановлений ухвалою суду від 09.12.2021, подано відзив на позов, згідно з яким останній заперечує проти заявлених позивачем позовних вимог, вказуючи на те, що до 01.01.2020 не укладався договір про пайову участь, а отже, правова підстава для сплати пайової участі відсутня. Також до відповідача не можна застосовувати норми ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», оскільки відповідач став замовником будівництва не у 2020 році, а у 2017 році.
18.01.2022 від відповідача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні.
У судове засідання 18.01.2022 з'явилися представники сторін, судом протокольно задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та оголошено перерву в судовому засіданні до 08.02.2022.
04.02.2022 від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи судової практики.
У підготовче засідання, призначене на 08.02.2022, з'явилися представники сторін та надали усні пояснення по справі, вважали за можливе закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Ухвалою суду від 08.02.2022 судом закрито підготовче провадження та призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті на 17.02.2022.
Копія вказаної ухвали отримана позивачем 17.02.2022, а відповідачем - 22.02.2022, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень за номерами 0105477119871 та 0105477119863.
09.02.2022 відповідачем подано пояснення, в яких ним заперечується позиція позивача, викладена в клопотанні про приєднання до матеріалів справи судової практики, та зазначається про неподібність відносин у даній справі з наданою позивачем практикою.
10.02.2022 позивачем подано пояснення.
У судове засідання 17.02.2022 з'явилися представники сторін, судом протокольно оголошено перерву в судовому засіданні до 10.03.2022.
Судове засідання, призначене на 10.03.2022, не відбулось, у зв'язку з введенням на території України режиму воєнного стану, а також перебуванням судді Удалової О.Г. у відпустці.
Ухвалою суду від 11.05.2022 призначено проведення судового засідання на 02.06.2022.
Копія вказаної ухвали отримана позивачем 17.05.2022, а відповідачем - 20.05.2022, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень за номерами 0105492113553 та 0105492113545
Ухвалою суду від 02.06.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, судом відкладено розгляд справи на 23.06.2022.
23.06.2022 у судовому засіданні позивач заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 23.06.2022 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (зі змінами і доповненнями від 19.12.2019 № 460/8033), в якому вказано, що таке рішення діє в частині, що не суперечить пункту 13 та розділу 1 та пункту 2 розділу 2 Закону України від 20.09.2019 № 132-IX (далі - Порядок).
Сфера застосування вказаного Порядку визначає механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва (далі - пайова участь) та оформлення договорів пайової участі у зв'язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в т.ч. нового будівництва та реконструкції) об'єктів (в т.ч. будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності.
Відповідно до п. 2.1 Порядку, замовник - фізична або юридична особа, яка здійснює, має намір здійснювати нове будівництво або реконструкцію об'єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин).
Замовниками в розумінні цього Порядку також є особи, яким у встановленому порядку делеговані функції замовника.
Згідно з п. 2.3 Порядку, проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
В усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до розділу 4 вказаного Порядку, замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (у разі збільшення загальної площі об'єкта), зобов'язаний до прийняття об'єкту в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.
Замовник зобов'язаний протягом 10-робочих днів після початку будівництва/реконструкції об'єкта звернутись до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Відповідно до п. 4.3 вказаного Порядку, пайова участь сплачується замовником виключно грошовими коштами в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь.
Прийняття об'єкта в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов'язку її сплати.
Згідно з п. 5.2.1 Порядку, строк (графік) сплати пайової участі визначається з урахуванням пропозицій, наданих замовником, згідно з п. 5.1.1 цього Порядку. При цьому, пайова участь має бути сплачена в повному обсязі до введення об'єкта в експлуатацію.
Згідно п. 8.1 Порядку замовники несуть відповідальність відповідно до законодавства України за недотримання строків укладення договорів про пайову участь та сплати пайової участі, встановлених законодавством України та цим Порядком.
Як встановлено судом під час розгляду даної справи, відповідачем 12.10.2020 отримано дозвіл на виконання будівельних робіт за об'єктом «завершення будівництва ділового центру (нове будівництво) на вулиці Сагайдачного, 18 у Подільському районі».
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем такий об'єкт незавершеного будівництва було придбано за договорами від 05.02.2019, укладеними між відповідачем як покупцем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сагайдачного» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Андріївська» як продавцями об'єкту незавершеного будівництва, готовність якого в договорах визначена як 20%, нотаріальне посвідчення проведено за № 74 та № 75.
Декларації про початок будівельних робіт були видані ТОВ «Сагайдачного» та ТОВ «Андріївська» 09.06.2017.
Також позивачем надано експертний звіт № 33/19 від 08.11.2019 щодо розгляду проектної документації за проектом «завершення будівництва ділового центру (коригування) за адресою; вул. П. Сагайдачного, 18 у Подільському районі», замовником будівництва за яким є ТОВ «Сага 18», згідно з яким загальна площа будівлі становить 7 627,40 кв.м., загальна площа паркінгу - 417,30 кв. м.
16.03.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав в строк 10 календарних днів з моменту отримання вказаного листа звернутись до позивача про укладення договору пайової участі для сплати пайової участі, що підтверджується описом вкладення.
Вказана претензія отримана відповідачем 23.03.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0104405255430.
На вказану претензію відповідачем надана відповідь від 01.04.2021, згідно з якою вказано, що у зв'язку зі змінами в законодавстві та зважаючи, що станом на 01.01.2021 договір про сплату пайової участі не укладено, а також такий об'єкт будівництва не прийнято в експлуатацію сплата пайової участі відповідачем не має здійснюватись.
20.04.2021 позивач звернувся до відповідача з листом № 505/08-2154 від 19.04.2021, в якому з посиланням на Порядок та норми ЗУ № 132-ІХ від 20.09.2019 вимагав вжити заходів з метою проведення розрахунку пайового внеску, укладення договору та сплати коштів пайової участі, у зв'язку з завершенням будівництва ділового центру (нове будівництво) на вулиці Сагайдачного, 18 у Подільському районі м. Києва.
Вказаний лист отримано відповідачем 29.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0104405290013, а також відповіддю на вказаний лист відповідача за № 11/05-1 від 11.05.2021, в якій відповідачем теж висловлено позицію щодо того, що оскільки об'єкт будівництва не прийнятий в експлуатацію до 2021 року, пайова участь ним сплачуватись не повинна.
03.06.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією № 050/08-3085 від 02.06.2021, в якій вимагав у термін не більше 5 робочих днів, але не пізніше 22.06.2021, підписати розрахунки та проект договору та повернути такі документи позивачу.
Так, згідно з проектом договору пайової участі, позивачем розмір такої участі визначено в розмірі 3 893 454,00 грн (п. 1.2 проекту договору), яка (пайова участь) мала бути сплачена замовником до 05.07.2021 включно, але в будь-якому випадку в повному обсязі до дати прийняття об'єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію, в залежності від того, яка дата настане раніше (п. 2.1 проекту договору).
При цьому, суд зазначає, що серед наданих до справи доказів проекту такого договору немає, такий договір не підписаний зі сторони позивача, а також замовником за таким проектом договору вказано Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Груп Україна».
Відповідно до розрахунку від 31.05.2021, за яким замовником є ТОВ «Сага 18», позивачем здійснено розрахунок в розмірі 3 893 454,00 грн. Вказаний звіт виконано на підставі експертного звіту ТОВ «Укрекспертбудпроект» від 08.11.2019 № 33/19 щодо розгляду проектної документації, виходячи з загальної площі будівлі 7 627,40 кв. м., з яких загальна площа, що підлягає сплаті - 7 210,10 кв. м., норматив (грн) 13 500, ставка 4%, загальна площа, що не підлягає сплаті - 417,30 кв. м.
Вказаний проект договору та розрахунок отримано відповідачем 10.06.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0104405329441.
Відповідачем надано відповідь на вказану претензію, в якій зазначено, що враховуючи, що між сторонами не укладався договір пайової участі, у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати пайової участі.
28.10.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав підписати розрахунок від 22.10.2021 обсягу пайової участі, яка в такому розрахунку визначена в сумі 3 983 454,00 грн, та повернути такий розрахунок позивачу.
У відповідь на вказану претензію відповідачем в листі № 909/16-09/11/2021 від 09.11.2021 вказано, що вимоги, викладені в претензії, та дії позивача щодо її направлення є незаконними, протиправними та такими, що не підлягають виконанню.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі, відповідачем вказується на те, що посилання позивача на Порядок залучення коштів, затверджений рішенням Київської міської ради, є необґрунтованими, оскільки такий Порядок суперечить законодавству України. При цьому, положення чинного законодавства не вимагають сплати пайової участі відповідача, оскільки до 01.01.2021 ним фактично не здійснювалось будівництво, а отримання дозвільного документу (дозволу на виконання будівельних робіт) не є підставою для визначення розміру пайової участі.
Крім того, відповідач зазначає, що він став замовником будівництва з 18.09.2017 на підставі договору про інвестування та делегування функцій замовника, укладеного між відповідачем, ТОВ «Сагайдачного» та ТОВ «Андріївська».
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відносини щодо сплати пайової участі регламентувались ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до ч.ч. 1-3 якої визначалось, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
При цьому, згідно з ч. 5 вказаної статті, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Водночас, з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 (пункти 10-13), якими виключено ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що регулювали пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 132-IX також вирішено установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону визначено перелік об'єктів будівництва, за які пайова участь не сплачується.
Згідно з п.п. 3 вказаного пункту замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи,які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію (п.п. 4 п. 2 Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 132-IX)
Відповідно до пп. 5 п. 2 вказаного Закону, кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Згідно з пп. 6 п. 2 вказаного Закону інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Отже, приписи пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX передбачають обов'язок сплачувати пайовий внесок за спірний період та містять норми щодо визначення його розміру.
Так, як вказано вище, відповідачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт 12.10.2020, за вказаних обставин, враховуючи вищевказані норми Закону № 132-IX та Порядку, у відповідача виник обов'язок щодо звернення до позивача з заявою про визначення розміру пайової участі до 27.10.2020 (включно).
Проте, такий обов'язок не є тотожним обов'язку щодо сплати пайової участі.
Згідно зі ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно зі ст. 3 вказаної статті, строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Проте, ані нормами Закону № 132-IX, ані Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, строку внесення пайової участі не визначено, а вказаними нормами передбачений термін внесення пайової участі, зокрема, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію).
При цьому, судом не беруться до уваги заперечення відповідача щодо того, що він був замовником будівництва з 2017 року, оскільки йому були делеговані такі функції (замовника), у зв'язку з тим, що за поясненнями самого відповідача, які викладені в заявах по суті, відповідачем вказується, що отримання ним дозволу на виконання будівельних робіт 12.10.2020 пов'язано саме зі зміною характеристик (техніко-економічних показників, які змінили клас об'єкту спорудження) об'єкту будівництва, у зв'язку з чим такий об'єкт будівництва не може вважатись тим самим об'єктом, який зафіксовано в деклараціях про початок будівельних робіт, виданих ТОВ «Сагайдачного» та ТОВ «Андріївська».
Крім того, судом враховано, що за договорами купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва такий об'єкт був проданий відповідачу саме як незавершене будівництво з готовністю такого об'єкту будівництва в 20%.
При цьому, відповідачем не доведено, що він звертався до позивача або до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва та доводив до їх відома, що саме він є замовником будівництва, оскільки йому делеговані такі функції за об'єктом по вул. П. Сагайдачного, 18 до 2020 року.
За вказаних обставин, суд вважає, що відповідач у даній справі набув прав замовника будівництва саме з моменту отримання дозволу на проведення будівельних робіт, а саме з 12.10.2020.
Також судом відхиляються твердження відповідача щодо того, що отримання ним дозвільного документу на будівництво не є підставою для звернення з заявою про визначення розміру пайової участі, оскільки отримання дозвільного документу не є тотожним початку фактичного виконання будівельних робіт.
Позаяк, відповідачем не надано доказів того, що ним такі будівельні роботи у 2020 році не здійснювались. Крім того, отримання дозвільного документу саме і надає відповідачу право на здійснення функцій замовника будівництва, при цьому реалізація ним такого права (починати фактично будівельні роботи або ні) не звільняє останнього від обов'язків, які покладені на замовників будівництва, зокрема, звернення до позивача з заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Щодо посилань відповідача на те, що норми Порядку суперечать нормам Закону № 132-IX, суд зазначає, що вказаний порядок приведений у відповідність до норм Закону № 132-IX рішенням № 460/8033 від 19.12.2019, про що власне вказано в рішенні Київської міської ради № 411/1415 від 15.11.2016, долученому до позовної заяви.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пайової участі (3 893 454,00 грн), суд зазначає, що такий розмір розрахований відповідно до 6.4.1 Порядку та відповідно до загальної площі об'єкту за мінусом площі паркінгу такого будівництва (7210,10*13500/4%).
Водночас, під час розгляду даної справи сторонами не надано доказів того, що такий об'єкт прийнято в експлуатацію, відтак у відповідача, згідно з положеннями Закону № 132-IX та Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, не настав термін щодо сплати позивачу таких коштів, відповідно таке зобов'язання не може вважатись простроченим останнім, оскільки сплата пайової участі здійснюється до прийняття об'єкту в експлуатацію,
Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача таких коштів є правомірною, але передчасною, оскільки право останнього на даний момент не порушено.
Крім того, суд зазначає, що заявлення позивачем претензій не може бути підставою для стягнення з відповідача таких коштів за відсутності обов'язку останнього щодо внесення такої плати до моменту прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо початку порушення права позивача у зв'язку з нездійсненням замовником будівництва пайової участі, викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 925/756/19.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають покладення на позивача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.07.2022.
Суддя О.Г. Удалова