номер провадження справи 12/41/22
07.07.2022 Справа № 908/424/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/424/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А)
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 760649,86 грн.
Без виклику представників сторін
24.06.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" від 22.06.2022 із електронним цифровим підписом, в якому останнє просить стягнути з відповідача у справі витрати на професійну допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2022 вищевказане клопотання передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 24.06.2022 прийнято до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" від 22.06.2022 про стягнення витрат на правничу допомогу, визначено розгляд клопотання здійснювати без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання.
Розглянувши вказане вище клопотання, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, виходячи із наступного.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.05.2022 у справі № 908/424/22 вирішено:
- провадження у справі № 908/424/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості в сумі 685062,00 грн. за договором поставки товару № 465(1)20УК/53-121-01-20-09982 від 07.12.2020 закрити;
- позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити частково;
- стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А, ідентифікаційний код 42775590) три проценти річних в сумі 20088 (двадцять тисяч вісімдесят вісім) грн. 49 коп., інфляційні витрати в сумі 55051 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятдесят одна) грн. 48 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1127 (одна тисяча сто двадцять сім) грн. 10 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відмовлено.
У поданому клопотанні від 22.06.2022 позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 69 від 14.12.2021, далі Договір, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" (далі Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Хілько» (далі Адвокатське об'єднання), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу, пов'язану із захистом його прав і законних інтересів в судах всіх інстанцій, що діють в системі судоустрою України, на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності незалежно від підпорядкування у справі про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних у справі про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних за Договором поставки № 465(1)20УК/53-121-01-20-09982 від 07.12.2020р., укладеним меж Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват».
Згідно із п. 2.1. Договору Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги: шляхом усного та письмового консультування; складення проектів необхідних документів; представництво інтересів Клієнта в суді та правоохоронних органах, на усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, а також в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Умовами п. 4.1. - 4.4., 4.6., 4.7. Договору визначено, що орієнтовна вартість та ціна послуг вказується у Попередньому (орієнтовному) описі робіт. Остаточна вартість та ціна послуг визначається у Детальному описі робіт. Вартість робіт визначається у фіксованому розмірі ціни послуг без врахування часу роботи адвоката. Оплата за даним договором здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на підставі рахунку та Попереднього (орієнтовного) опису робіт. За результатом наданих послуг складається акт приймання-передачі послуг, який підписується Клієнтом протягом 5 днів з дня його отримання. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
В тексті позовної заяви позивач зазначив, що попередньо розрахований розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 10000,00 грн.
При цьому до позовної заяви позивач надав копію попереднього опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат, виконаних адвокатом, в якому зазначено що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 10000,00 грн. за надані наступні послуги: підготовка претензії - вартість 2000,00 грн., підготовка позовної заяви з додатками - вартість 5000,00 грн., відповідь на відзив - вартість 3000,00 грн.
В матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги позивачу серії АР № 1083584 від 14.12.2021 на адвоката Хілько Альону Василівну та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 002415 від 22.10.2019.
Матеріали справи свідчать, що між Адвокатським об'єднанням «Хілько» та Клієнтом був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг від 22.06.2022, в якому зазначено, що Адвокатське об'єднання якісно та в повному надало правову допомогу згідно з договором про надання правової допомоги № 69 від 14.12.2021 у справі № 908/424/22, вартість послуг Адвокатського об'єднання становить 10000,00 грн.
Разом із поданим клопотанням позивач надав суду детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат, виконаних адвокатом, в якому зазначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 10000,00 грн. за надані наступні послуги: підготовка претензії - вартість 2000,00 грн., підготовка позовної заяви з додатками - вартість 5000,00 грн., відповідь на відзив - вартість 3000,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що позовна заява в даній справі та відповідь на відзив оформлені представником ТОВ «Торговий дім «Доноват» - адвокатом Хілько А.В.
Разом з тим претензія за вих. № 1/465 від 13.12.2021 оформлена за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» Хіньова М.О.
В матеріалах справи міститься рахунок-фактура № 6901 від 30.12.2021, виписаний Адвокатським об'єднанням «Хілько» Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доноват» на оплату послуг з правової допомоги на загальну суму 10 000,00 грн.
В якості підтвердження оплати наданих послуг з правової допомоги позивач надав копію платіжного доручення № 534 від 07.02.2022, відповідно до якої ТОВ «Торговий дім «Доноват» оплачено Адвокатському об'єднанню «Хілько» за надані послуги за Договором згідно рахунку № 6901 від 30.12.2021 в сумі 10 000,00 грн.
Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує відносно заявленого ТОВ “ТД “ДОНОВАТ” розміру судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи. Вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. порівняно зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) є неспіврозмірними та достатньо завищеними, оскільки, предметом позовних вимог є стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на основну суму боргу за договором поставки, який є типовим та не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль, позовна заява є типовою, а розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребують значного часу; справа не обтяжена кількістю доказів, які б потребували вивчення, відтак, є нескладною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства та судової практики. Керуючись ч. 5 ст. 126 ГПК України просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які поніс позивач.
З огляду на обставини справи (предметом розгляду у даній справі були вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару № 465(1)20УК/53-121-01-20-09982 від 07.12.2020 в сумі 685062,00 грн. за п'ятьма видатковими накладними, інфляційних витрат в сумі 55488,97 грн., трьох процентів річних в сумі 20098,89 грн.), справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль. Справа № 908/424/22 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є не співрозмірними та достатньо завищеними.
Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, в тому числі клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 5000,00 грн.
При цьому витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
За таких обставин, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/424/22 підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/424/22 задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А, ідентифікаційний код 42775590) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини вимог клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/424/22 відмовити.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 07.07.2022.
Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.