ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"02" червня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/695/21
За позовом Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Львів
до відповідача Державного підприємства “Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області”, м. Ужгород Закарпатської області
про зобов'язання внести зміни до тендерної документації,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
Дочірнім підприємством “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Львів заявлено позов до відповідача Державного підприємства “Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області”, м. Ужгород Закарпатської області про зобов'язання внести зміни до тендерної документації.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2021 року відкрито провадження у справі № 907/695/21 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.10.2021 року. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов'язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачеві строк на надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.
Ухвалою суду від 12.10.2021 року підготовче засідання у справі відкладалось із підстав, наведених в ухвалі суду.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.11.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 907/695/21 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 26.01.2022 року.
Ухвалами суду від 26.01.2022 року, 22.02.2022 року та 17.03.2022 року судові засідання відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду. Явка уповноважених представників учасників процесу судом була визнана на власний розсуд.
Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.
У даному контексті суд також звертає увагу на те, що у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, 15.03.2022 року Верховна Рада України затвердила Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 14.03.2022 року № 133/2022, відповідно до якого воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб. 21.04.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб. 22.05.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” № 2263-ІХ від 22.05.2022 року, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб.
Згідно зі ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
З аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства випливає, що запровадження на території держави режиму воєнного стану не має прямого впливу на процес здійснення судочинства (за винятком випадку неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій ведуться активні бойові дії).
Суд звертає увагу, що відповідачем у межах даного спору є юридична особа - Державне підприємство “Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області”, територіально розташована в Закарпатській області, де наразі не ведуться бойові дії, а відтак, відсутні підстави для нездійснення правосуддя судами, в тому числі і Господарським судом Закарпатської області.
Водночас, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Ухвалою суду від 17.03.2022 року явка учасників справи в судове засідання 02.06.2022 року судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.
Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 23.07.2021 року відповідачем (замовником) було розпочато процедуру закупівлі: “Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області (Код ДК 021-2015: 63710000-9 - Послуги з обслуговування наземних видів транспорту)” ідентифікатор закупівлі: UА-2021-07-23-004410-с, при публікації умов якої було допущено порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі” в частині складання оприлюдненої документанції.
Зокрема, як стверджує позивач, тендерною документацією замовника не встановлено кваліфікаційної вимоги до учасника публічної закупівлі про належність до сфери управління Укравтодору, яким, згідно чинного законодавства, надаються послуги по ремонту та експлуатаційному утриманню автомобільних доріг загального користування місцевого значення державної власності. Вказує на те, що відсутність у тендерній документації такої вимоги призводить до порушення процедури проведення публічної закупівлі та може призвести до порушення прав позивача як дорожньо-експлуатаційної організації, уповноваженої здійснювати експлуатаційне утримання доріг загального користування.
Також позивач зазначає, що замовник на підтвердження кваліфікаційного критерію фінансової спроможності не може вимагати інших документів, ніж документи фінансової звітності, що подаються самим учасником для підтвердження відповідності вимогам абз. 1 ч. 3 ст. 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, зокрема, щодо наявності річного доходу (виручки) у розмірі очікуваної вартості предмета закупівлі.
На переконання позивача, вимога п. 2 Додатку № 8 до тендерної документації “Технічні, якісні, кількісні та інші характеристики та вимоги до предмета закупівлі” вимагає від учасника закупівлі підтвердження наявності власних та/або орендованих моніторингових GPS-трекерів без додаткових оплат зі сторони замовника, що призводить до дискримінації та витрачання значних коштів учасника ще до початку проведення процедури закупівлі.
Вказує, що п. 3 Додатку № 8 до тендерної документації замовником вимагається надання у складі тендерної пропозиції учасника копії чинного на дату розкриття сертифікату на систему екологічного менеджменту ISO 14001:2015 та копії звіту про аудит або іншого документу, що підтверджує проведення аудиту, складеного органом стандартизації, метрології та сертифікації або іншим акредитованим органом по сертифікації (якщо дата реєстрації сертифікату ISO 14001:2015 не пізніше, ніж один рік від дати складання звіту) або копії звіту про наглядовий аудит/технічний нагляд, або іншого документу, що підтверджує проведення аудиту, дата затвердження якого в органах стандартизації, метрології та сертифікації або іншому акредитованому органі - не пізніше, ніж за один рік від дати розкриття тендерних пропозицій (якщо дата реєстрації сертифікату ISO 14001:2015 пізніше, ніж один рік від дати складання звіту), що, у свою чергу, обмежує коло прийнятих учасників процедури закупівлі і ставить їх у нерівні умови в частині подання тендерних пропозицій. За твердженням позивача, ДСТУ ІSО 114001:250 не є нормативно-правовим актом, а тому, не є обов'язковим до застосування. При цьому, ДСТУ ISO 14001:2015 не містить жодної вимоги щодо обов'язкової сертифікації системи екологічного управління. Оцінювання відповідності цьому стандарту здійснюється на добровільних засадах
Із приводу того, що замовником, згідно таблиці № 2 додатку № 4 до тендерної документації, вимагається підтвердження учасником і надання інформації за встановленою формою про наявність не менше одного власного або орендованого (лізинг) асфальтобетонного заводу, потужність виробництва асфальтобетону на якому повинна становити не менше, ніж 160т/год, зазначає, що відповідачем не враховано, що учасником може використовуватися не один, а кілька асфальтобетонних заводів, потужність виробництва кожного з яких може складати менше ніж 160 т/год, однак, сумарна потужність буде значно перевищувати необхідну потужність (160 т/год). Відтак, на думку позивача, такий учасник, маючи можливість забезпечити поставку необхідної кількості асфальтобетону, буде безпідставно дискримінований зазначеною вимогою та не зможе взяти участь у процедурі закупівлі.
Щодо переліку необхідних документів, визначених пунктом 1 розділу “Інші умови” Додатку № 8 до тендерної документації, позивач зазначає, що такий є необов'язковим відповідно до чинного законодавства та звужує потенційне коло учасників процедури закупівлі.
З огляду на вказані обставини, позивач просить суд зобов'язати відповідача усунути виявлені порушення законодавства в оприлюдненій тендерній документації закупівлі “Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області (Код ДК 021-2015: 63710000-9 - Послуги з обслуговування наземних видів транспорту)” ідентифікатор закупівлі: UА-2021-07-23-004410-с шляхом внесення до неї відповідних змін.
Поданим суду відзивом на б/н від 29.09.2021 року (вх. № 02.3.1-02/6986/21 від 01.10.2021 року) відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі. Зокрема, вказав, що встановлення у тендерній документації вимоги щодо належності потенційних учасників публічних закупівель до сфери управління Укравтодору є дискримінаційним і таким, що суперечить нормам і цілям Закону України “Про публічні закупівлі”.
Крім того, відповідач стверджує, що згідно з ч. 3 ст. 16 зазначеного Закону, у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). Відтак, оскільки тендерною документацією не встановлені вимоги щодо надання підтвердження обсягу річного доходу в розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, така відповідає нормам Закону України “Про публічні закупівлі”.
Зазначає також відповідач і про те, що вимога стосовно наявності додаткового обладнання (моніторингові GPS-трекери) на момент подачі тендерної пропозиції не суперечить приписам вищевказаного Закону, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі”, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. А встановлення GPS-трекерів, як стверджує відповідач, передбачене п. 7.8.20 ДСТУ 8747:2015. Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання (Монтування, технічне обслуговування та ремонт обладнання GPS-трекерів (GPS-терміналів), їхніх датчиків та периферійного обладнання для транспортних засобів.)
На переконання відповідача, застосування основного міжнародного стандарту, який визначає механізм впровадження і функціонування ефективної системи екологічного менеджменту ISO 14001:2015 дозволяє ідентифікувати і контролювати екологічні аспекти діяльності організації, її продукції та послуг, у тому числі, відповідно до вимог екологічного законодавства та інших зацікавлених сторін, поступово знижувати негативну дію екологічних аспектів організації на довкілля, при цьому зберігаючи рентабельність виробництва, досягати постійного поліпшення екологічних показників. Відтак, вимога замовника щодо наявності чинного на дату розкриття сертифікату на систему екологічного менеджменту ISO 14001:2015 на будівництво та ремонт доріг і автострад не є дискримінаційною та не суперечить законодавству у сфері публічних закупівель.
Відповідач зазначає про те, що вимога щодо наявності в учасника процедури закупівлі не менше одного власного або орендованого (лізинг) асфальтобетонного заводу, потужність виробництва якого (яких) повинна становити не менше 160 т/год., обумовлена об'ємами робіт, що визначені в Додатку № 8 до тендерної документації, не суперечить частині 1 статті 5 та частині 4 статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” та не призводить до дискримінації учасника закупівлі.
У свою чергу, встановлення вимоги щодо наявності відповідного сертифікату лабораторії дозволяє переконатись в якості наданих останньою послуг, саме тому в тендерній документації було зазначено про необхідність акредитації лабораторії, що не суперечить нормам і вимогам ч. 3 ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивач учасником тендерної закупівлі взагалі не був і будь-яких скарг із цього приводу до органу оскарження не подавав, а відтак, його права та законні інтереси жодним чином не порушені.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
За матеріалами справи судом встановлено, що 23.07.2021 року ДП “Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області” (замовник, відповідач у справі) розпочало процедуру закупівлі: “Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області (Код ДК 021-2015: 63710000-9 - Послуги з обслуговування наземних видів транспорту)” ідентифікатор закупівлі: UА-2021-07-23-004410-с, очікувана вартість закупівілі - 101 147 237 грн. з ПДВ.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України “Про публічні закупівлі”.
Метою зазначеного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
За приписами ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - це здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У відповідності до приписів ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі”, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
У тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (ч. 3 ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі”).
За положеннями ч. 4 ст. 22 Закону визначено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дослідивши матеріали тендерної документації на закупівлю за процедурою відкритих торгів: “Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області (Код ДК 021-2015: 63710000-9 - Послуги з обслуговування наземних видів транспорту)”, суд дійшов висновку про їх відповідність вимогам Закону України “Про публічні закупівлі” та безпідставність заявленого позивачем позову.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. ч. 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання визначені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. ч. 1. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненими цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19).
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження подання ним тендерної пропозиції для участі в закупівлі: “Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області (Код ДК 021-2015: 63710000-9 - Послуги з обслуговування наземних видів транспорту)” ідентифікатор закупівлі: UА-2021-07-23-004410-с, а відтак, його права і законні інтереси жодним чином не були порушені.
Крім того, позивачем не доведено та документально не підтверджено неможливості виконання спірних вимог тендерної документації, а його твердження про те, що зазначені вище вимоги є дискримінаційними, є лише припущеннями, не підтвердженими жодними доказами.
Матеріали справи не містять також жодних доказів того, що позивач брав участь у процедурі закупівлі та не пройшов її через невідповідність зазначеним у тендерній документації вимогам до учасників процедури закупівлі.
Слід зауважити, що відповідно до статті 1 та частини 2 статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”, органом оскарження процедур закупівлі є Антимонопольний комітет України, до якого подаються, в тому числі, скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій.
Поряд із цим, матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до Антимонопольного комітету України зі скаргою щодо оспорюваних умов тендерної документації.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач доказів на підтвердження наведених ним обставин та обґрунтувань суду не надав. Аргументи позивача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.
З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 08.07.2022 року.
Суддя Пригара Л.І.