вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.07.2022м. ДніпроСправа № 904/1015/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув спір
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп", м.Дніпро
про стягнення 17 521,20 грн. завданних збитків
Без участі представників.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 17 521,20 грн., що складають суму збитків завданих не виконанням зобов'язання з поставки товарів, визначених в рахунку №4 від 14.04.2020, вартість яких оплачена 15.04.2020 платіжним дорученням №2469.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з поставки товарів, визначених в рахунку №4 від 14.04.2020 в частині поставки оплаченого товару.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2022 відкрито провадження у справі № 904/1015/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
У зв'язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції суду, зокрема, в період з 21.02.2022 по теперішній час (08.07.2022), ухвала суду від 09.05.2022 не була відправлена учасникам даної справи засобами поштового зв'язку.
В той же час, відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У відповідності до вказаних положень, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 09.05.2022 була доставлена до електронної скриньки відповідача - office@energygroup.com.ua - 09.05.2022.
Враховуючи вказане, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 09.05.2022 отримав ухвалу суду від 09.05.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідача.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної поставки товару за договором поставки.
Як зазначає позивач, між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп" (Постачальник) було укладено усний договір про постачання товару на загальну суму 17 521,20 грн.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина 1 статті 181 Господарського кодексу України).
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частина 2 статті 205 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив оплату на розрахунковий рахунок відповідача у сумі 17 521,20 грн. за товар на підставі виставленого відповідачем рахунку № 4 від 14.04.2020, що підтверджується платіжними дорученнями № 2469 від 15.04.2020 на суму 17 521,20 грн. та банківською випискою, копії яких долучено до матеріалів справи.
Відповідачем не здійснено поставку товару на суму 17 521,20 грн., проте позивачем долучено до матеріалі справи гарантійний лист № 2661 від 09.06.2020, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп" зобов'язувалося поставити спірний товар у строк до 03.07.2020.
Вказані обставини свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з постачання товару, які врегульовані нормами як Господарського так і Цивільного кодексів України.
На виконання умов договору поставки відповідач виставив позивачу до сплати рахунок від 14.04.2020 № 4 на суму 17 521,20 грн., в якому останнім зазначено, що термін поставки - 40 днів після 100% оплати.
На підставі виставленого рахунку № 4 від 14.04.2020 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" 15.04.2020 здійснило попередню оплату в сумі 17 521,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2469 від 15.04.2020 на суму 17 521,20 грн. та банківською випискою, копії яких долучено до матеріалів справи.
Відповідачем спірний товар у строк, який визначений в рахунку № 4 від 14.04.2020, поставлено не було, натомість останнім надіслано на адресу позивача гарантійний лист від 09.06.2020 № 2661, в якому відповідач підтвердив свої зобов'язання щодо поставки товару та зобов'язувався поставити його в строк до 03.07.2020.
Оскільки у зазначений у гарантійному листі строк відповідачем поставку товару не здійснено, позивач надіслав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп" претензією від № 1001вих-20-6928 від 10.11.2020, в якій вимагав повернути грошові кошти в сумі 17 521,20 грн., у строк визначений ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Вказана претензія була надіслана 10.11.2020, що підтверджується наявними в матеріалах описом вкладення, накладною № 0100180629259 та фіскальним чеком.
У зв'язку з неповерненням відповідачем грошових коштів у сумі 17 521,20 грн., 13.08.2021 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 2 від 12.08.2021, в якій останній повторно вимагав від відповідача повернути грошові кошти в сумі 17 521,20 грн., у строк визначений ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Вказана претензія була отримана відповідачем 16.08.2021, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з офіційного сайту Укрпоштти.
Відповідач грошові кошти у сумі 17 521,20 грн. не повернув, відповідь на претензії не надав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень статей 4, 173-175 і частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із часиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з частиною 1 статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред'явлення вимоги.
За встановлених обставин, зважаючи на те, що грошові кошти в сумі 17 521,20 грн. були перераховані позивачем на виконання умов договору, в той час як відповідачем свої зобов'язання виконані не були, доказів повернення суми передоплати у розмірі 17 521,20 грн. чи поставки товару матеріали справи не містять, відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від постачальника, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" щодо стягнення з відповідача суми передплати у розмірі 17 521,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 165, 221, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго груп" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38, офіс 5, код ЄДРПОУ 40074990) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 17 521,20 грн. - попередньої оплати, 2 481,00 грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 08.07.2022.
Суддя І.Ф. Мельниченко