вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" липня 2022 р. Справа№ 910/3675/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників учасників справи:
представника позивача Чумака О.В.
представника відповідача Бардаша О.В.
за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут»
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 (повний текст рішення 22.11.2021)
у справі № 910/3675/21 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут»
про визнання протиправними та скасування рішень загальних зборів,
Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,
1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» (далі - ОСББ «Авангард-Добробут») про визнання протиправними та скасування рішень загальних зборів ОСББ.
Позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень обґрунтовані порушенням норм закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів ОСББ.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення № 4 загальних зборів ОСББ «Авангард-Добробут», оформлене протоколом від 07.12.2018 загальних зборів ОСББ «Авангард-Добробут», яким затверджений кошторис підземного паркінгу на 2019 рік у сумі доходів 603 132, 00 грн, витрат в розмірі 603 132, 00 грн, внески на утримання паркінгу в розмірі 24 грн за кв. метр площі машиномісця. Визнано недійсним рішення № 5 загальних зборів ОСББ «Авангард-Добробут», оформлене протоколом від 06.12.2019 загальних зборів ОСББ «Авангард-Добробут», яким затверджений кошторис підземного паркінгу на 2020 рік у сумі доходів 745 896, 00 грн, витрат в розмірі 745 896, 00 грн, внесків на утримання паркінгу в розмірі 28 грн за кв. метр площі машиномісця. Стягнуто з ОСББ «Авангард-Добробут» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 540, 00 грн.
Рішення обґрунтовано тим, що збори співвласників машиномісць не можна відокремлювати від зборів ОСББ, застосувавши аналогію закону щодо порядку їх проведення, оскільки рішення власників машиномісць впливають не лише на їх права та обов'язки. Будинок з паркінгом є цілісним комплексом, що перебуває на балансі у ОСББ «Авангард-Добробут», яке його утримує, а тому у випадку несплати власником машиномісця відповідного внеску відповідальність перед третіми особами (постачальниками тепла, електроенергії, охороною тощо) несе саме ОСББ, а не власник машиномісця напряму.
Також рішення мотивовано відсутністю спеціального регулювання у законі та статуті ОСББ «Авангард-Добробут» порядку вирішення питання утримання машиномісць, а також відсутність будь-яких договірних відносин між ОСББ та власниками парко місць. А тому спірні рішення мали прийматися шляхом голосування саме членів ОСББ «Авангард-Добробут» у порядку, передбаченому ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статутом ОСББ «Авангард-Добробут». Однак, у голосуванні під час прийняття спірних рішень брали участь лише 52 власники машиномісць, тільки частина з яких є членами ОСББ, в той час як загальна кількість квартир в будинку - 400 , що, згідно з п. 7 статуту ОСББ «Авангард-Добробут» відповідає 400 голосам.
Водночас суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення 2017 року, оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду 09.03.2021, тобто із пропуском позовної давності, про яку заявив відповідач.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду
У грудні 2021 року ОСББ «Авангард-Добробут», не погодившись з ухваленим рішенням, звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. У тексті апеляційної скарги скаржник вказав, що оскаржує рішення суду лише в частині задоволених позовних вимог. Крім того, скаржником було подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 було поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ «Авангард-Добробут» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021. Зупинено дію оскаржуваного рішення. Надано сторонам час для подачі відзиву та клопотань. Справу призначено до розгляду на 14.02.2022.
У судовому засіданні 14.02.2022 оголошено перерву до 21.03.2022. Також у судовому засіданні було задоволено клопотання позивача про поновлення строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу на підставі ст. 119 ГПК України з огляду на поважність причин пропуску строку для подачі відзиву (з матеріалами справи сторона ознайомилася 09.02.2022), про що у судовому засіданні постановлено усну ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання. Відзив прийнято до розгляду в порядку ст. 263 ГПК України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Розгляд справи 21.03.2022 не відбувся.
Надалі Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 2119-ІХ, від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 року № 2212-ІХ та від №341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, продовжувався строк запровадженого воєнного стану, зокрема, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 справу призначено до розгляду на 30.05.2022, а 30.05.2022 розгляд скарги відкладено до 04.07.2022 у зв'язку з неявкою учасників справи.
У судове засідання 04.07.2022 з'явилися представники сторін - позивача та відповідача.
Суд заслухав представників учасників справи, з'ясував обставини справи та перевірив їх доказами.
Представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду - скасувати. Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів
ОСББ «Авангард-Добробут» не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Скаржник зазначає, що погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що вимога «про визнання протиправними рішень загальних зборів задоволенню не підлягає». Належним способом захисту у випадку з ОСББ буде «визнання недійсним рішень загальних зборів». А тому, на переконання заявника, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.
Отже, з викладених вище визначень термінів «квартира», «приміщення» та «машиномісце» вбачається, що машиномісце не є ні квартирою, ні приміщенням (як нежитловим так і допоміжним) в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. № 417-VIII, а є всього лиш площею, необхідною для встановлення одного автомобіля, яка складається з площі горизонтальної проекції нерухомого екіпажа з додаванням розривів наближення (зон безпеки) до сусідніх екіпажів або будь-яких перешкод.
За доводами скаржника, за внески на утримання паркінгу мають голосувати саме особи, які мають безпосереднє відношення до паркінгу, тобто є власниками розташованих в ньому машиномісць (співвласники підземного паркінгу). В той час, як власники квартир та нежитлових приміщень в будинку (співвласники будинку) не можуть брати участь в голосуванні за такі внески, оскільки вони не є співвласниками цього майна, тобто співвласниками підземного паркінгу і, відповідно, в них в силу положень ст. 322 Цивільного кодексу України, не виникає обов'язку щодо його утримання.
Також, на переконання скаржника висновок суду першої інстанції про те, що до відносин між співвласниками паркінгу не можна застосовувати аналогію закону, що регулює відносини між співвласниками будинку є помилковим, оскільки чинне законодавство не містить спецiального закону, який би, як у випадку зі співвласниками будинку, визначав для власників машиномісць в підземному паркінгу процедуру прийняття ними рішень щодо утримання ними свого майна. Однак, не зважаючи на таку колізію в законодавстві, правовідносини між власники машиномісць слід якимось чином регулювати.
5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
14.02.2022 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку для його подачі, яке було задоволено судом, про що постановлено усну ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання від 14.02.2022.
Позивач зазначає, що оскарження рішень загальних зборів ОСББ може бути здійснене як з формулюванням позовних вимог «скасувати», так з вимогою «визнати недійсним». Фактично скасування рішення та визнання недійсним рішення є словами синонімами, які визначають один і той самий спосіб захисту порушеного права - оскарження рішення загальних зборів. Скасування рішення загальних зборів та визнання недійсним рішення загальних зборів має за собою один і той самий правовий наслідок, а саме втрата чинності рішенням, що оскаржене.
Сторона вказує, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Крім того, позивач вказує, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 08.10.2020 у справі № 753/449/20 визнано ОСОБА_1 співвласником багатоквартирного будинку саме як власника машиномісця № НОМЕР_1 з покладенням на ОСОБА_1 всіх прав та обов'язків як співвласника ОСББ «Авангард-Добробут». Таким чином, твердження відповідача щодо того, що власники машиномiсць не є членами ОСББ не відповідає закону.
Позивач погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оспорювані рішення по питаннях щодо затвердження кошторису підземного паркінгу в сумі доходів та витрат, а також внесків на утримання підземного паркінгу, викладені у протоколах загальних зборів співвласників ОСББ «Авангард-Добробут» 08.12.2017, 07.12.2018 та 06.12.2019 загальних зборів ОСББ «Авангард-Добробут», були прийняті із порушенням встановленого законом порядку.
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2007 як юридичну особу було зареєстровано ОСББ «Авангард-Добробут» за адресою: АДРЕСА_3, м. Київ, 02140.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку та власником машиномісця НОМЕР_2 площею 37, 20 кв. м. в підземному паркінгу по АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 03.05.2007, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 13.04.2007 № 667-С/НП.
08.12.2017 відбулися збори ОСББ «Авангард-Добробут», оформлені протоколом загальних зборів співвласників від 08.12.2017, на яких було ухвалено рішення, зокрема, затвердити кошторис підземного паркінгу на 2018 рік в сумі доходів 481 560, 00 грн, витрат в розмірі 481 560, 00 грн, внески на утримання підземного паркінгу в розмірі 20 грн за кв. м. площі машиномісця (п. 4).
07.12.2018 відбулися збори ОСББ «Авангард-Добробут», оформлені протоколом загальних зборів співвласників від 07.12.2018, на яких було ухвалено рішення, зокрема, затвердити кошторис підземного паркінгу на 2019 рік в сумі доходів 603 132, 00 грн, витрат в розмірі 603 132, 00 грн, внески на утримання підземного паркінгу в розмірі 24 грн за кв. м. площі машиномісця (п. 4).
06.12.2019 відбулися збори ОСББ «Авангард-Добробут», оформлені протоколом загальних зборів співвласників від 06.12.2019, на яких було ухвалено рішення, зокрема, затвердити кошторис підземного паркінгу на 2020 рік в сумі доходів 745 896, 00 грн, витрат в розмірі 745 896, 00 грн, внески на утримання підземного паркінгу в розмірі 28 грн за кв. м. площі машиномісця (п. 4).
За доводами позивача вказані рішення є незаконними і такими, що суперечать статуту ОСББ «Авангард-Добробут», а тому підлягають скасуванню, з огляду на таке:
- відповідно до бюлетенів для голосування, що підписані кожним співвласником, котрі брали участь в зборах співвласників ОСББ «Авангард-Добробут» в 2017, 2018 і 2019 роках, на голосування та затвердження загальними зборами не виносилось питання затвердження кошторисів та розмірів внесків на утримання підземного паркінгу, відповідно, на 2018, 2019 і 2020 роки. Отже, загальні збори співвласників ОСББ «Авангард-Добробут» не приймали рішення, в порядку, визначеному Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статутом, про затвердження кошторисів та розмірів внесків на утримання підземного паркінгу, відповідно, на 2018, 2019 і 2020 роки;
- в самих протоколах загальних зборів співвласників ОСББ «Авангард-Добробут» за 2017, 2018, 2019 роки щодо питання кошторису паркінгу та розміру внесків на його утримання зазначено наступне: «також було організовано письмове опитування співвласників машиномісць у підземному паркінгу з питань затвердження кошторису та визначення розміру внесків на утримання паркінгу». Отже, в самих протоколах загальних зборів співвласників ОСББ «Авангард-Добробут» за 2017, 2018, 2019 роки прямо означено про те, що на порядок денний загальних зборів співвласників ОСББ «Авангард-Добробут» не виносилось питання про затвердження кошторису та визначення розміру внесків на утримання паркінгу та, відповідно, загальними зборами співвласників ОСББ «Авангард-Добробут» не приймалось рішень за цими питаннями;
- ОСОБА_1 як співвласник ОСББ «Авангард-Добробут» підтверджує, що на порядок денний загальних зборів співвласників ОСББ «Авангард-Добробут» за 2017, 2018, 2019 не виносилось питання щодо затвердження кошторисів та визначення розмірів внесків на утримання підземного паркінгу.
Отже, оскаржувані рішення затверджувались не рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Авангард-Добробут», а письмовим опитуванням власників машиномісць підземного паркінгу і за них не проголосувало ні 2/3, ні навіть 1/2 плюс один голос співвласників ОСББ «Авангард-Добробут». При цьому опитуванням власників машиномісць підземного паркінгу не є статутним органом ОСББ «Авангард-Добробут» і не наділене приймати рішення щодо затвердження кошторисів підземного паркінгу та розмірів внесків на його утримання.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказував, що співвласники будинку, які не є власниками майна (у даному випадку машиномісць), не можуть голосувати за прийняття будь-яких рішень, які стосуються спільного майна інших осіб (в даному випадку співвласників паркінгу). Оскільки чинне законодавство не містить спеціального закону, який би визначав для власників машиномісць в паркінгу процедуру прийняття рішень щодо утримання ними свого майна, а тому відповідач вважав, що необхідно за аналогією закону керуватися Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», що регулює відносини між співвласниками будинку. Також відповідач заявив про застосування строку позовної давності за вимогою про скасування рішення зборів ОСББ «Авангард-Добробут» № 4 від 08.12.2017.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Між сторонами склалися правовідносини щодо участі в управлінні об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Спір у справі стосується правомірності ухвалених об'єднанням співвласників рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 319, 322 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Частиною 1 ст. 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних рішень) основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.
Згідно з ч. 1 ст. 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України).
Отже, ОСББ є юридичною особою, створеною власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна, а тому спір у даній справі є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи і повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки як зазначалось раніше, позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, прийняттям рішень, що стосуються діяльності юридичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15, від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17 та від 02.10.2019 у справі № 501/1471/16-ц.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон) об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах.
Відповідно до ст. 17 Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до ст. 20 Закону частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 22 Закону для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Відповідно до ст. 23 Закону внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Згідно зі ст. 1, 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ст. 7 Закону статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об'єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об'єднання; статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об'єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов'язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з цим.
Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об'єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов'язковим.
За приписами ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).
Як вбачається з матеріалів справи, у розділі ІІІ статуту ОСББ «Авангард-Добробут» передбачено, зокрема, таке:
- Органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання (п. 1);
- Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (п. 2);
- до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (п. 3);
- кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів з розрахунку 1 квартира (нежитлове приміщення) - 1 голос (п. 7);
- рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, обрання та відкликання членів правління, а також про реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників (п. 8).
Як було з'ясовано, 08.12.2017 відбулися збори ОСББ «Авангард-Добробут», на яких було ухвалено рішення, зокрема, затверджено кошторис підземного паркінгу на 2018 рік (п. 4). Відповідно до змісту вказаного протоколу та наданих бюлетенів голосування, вирішення вказаного питання відбувалося шляхом опитування письмового опитування співвласників машиномісць у підземному паркінгу, за наслідками чого проголосувало 52 співвласника машиномісць, що становить більше половини загальної кількості співвласників машиномісць.
07.12.2018 відбулися збори ОСББ «Авангард-Добробут», на яких було ухвалено рішення, зокрема, затвердити кошторис підземного паркінгу на 2019 рік (п. 4). Відповідно до змісту вказаного протоколу та наданих бюлетенів голосування, вирішення вказаного питання відбувалося шляхом опитування письмового опитування співвласників машиномісць у підземному паркінгу, за наслідками чого проголосувало 52 співвласника машиномісць, що становить більше половини загальної кількості співвласників машиномісць.
06.12.2019 відбулися збори ОСББ «Авангард-Добробут», на яких було ухвалено рішення, зокрема, затвердити кошторис підземного паркінгу на 2020 рік (п. 5). Відповідно до змісту вказаного протоколу та наданих бюлетенів голосування, вирішення вказаного питання відбувалося шляхом опитування письмового опитування співвласників машиномісць у підземному паркінгу, за наслідками чого проголосувало 52 співвласника машиномісць, що становить більше половини загальної кількості співвласників машиномісць.
Підставою даного спору є порушення порядку прийняття рішення на загальних зборах співвласників ОСББ «Авангард-Добробут» 08.12.2017, 07.12.2018 та 06.12.2019 щодо затвердження кошторису підземного паркінгу в сумі доходів та витрат, а також внесків на утримання підземного паркінгу.
З поданих протоколів вбачається та сторонами не заперечувалося, що на загальних зборах співвласників ОСББ «Авангард-Добробут» 08.12.2017, 07.12.2018 та 06.12.2019 по питаннях щодо затвердження кошторису підземного паркінгу в сумі доходів та витрат, а також внесків на утримання підземного паркінгу, голосували виключно власники машиномісць у підземному паркінгу та відповідні рішення приймалися більшістю їх голосів.
Відповідно до акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 30.07.2007 передано з балансу ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» на баланс ОСББ «Авангард-Добробут» житловий будинок та паркінг (на 100 місць площею 2 168, 49 м2) по АДРЕСА_3.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»:
співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;
допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);
нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна;
спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;
частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Згідно із п. 14.1.1291 ст. 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки.
Аналіз наведених норм свідчить, що правовий статус паркомісця, статусу його власника, порядку участі власників машиномісць у прийнятті рішень під час проведення загальних зборів співвласників ОСББ не визначено. Так само, не врегульовано відповідні питання і статутом ОСББ «Авангард-Добробут».
При цьому за змістом ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Такий висновок узгоджується з положеннями податкового законодавства щодо критої автомобільної стоянки (паркомісце - фактично автомобільна стоянка, яка перебуває у власності певної особи). Інший висновок суду першої інстанції не призвів до здійснення невірних загальних висновків.
Сама будівля паркінгу разом з облаштуванням (водопровід, каналізація, опалення, котельна), в якому знаходяться машиномісця, належні як членам ОСББ «Авангард-Добробут» так і третім особам, належить до спільного майна багатоквартирного будинку, обов'язок та правомочності з утримання якого належить саме ОСББ «Авангард-Добробут», якому цей паркінг і передано на баланс.
За таких обставин правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що збори співвласників машиномісць не можна відокремлювати від зборів ОСББ, застосувавши аналогію закону щодо порядку їх проведення, оскільки рішення власників машиномісць впливають не лише на їх права та обов'язки. При цьому застосування аналогії закону про ОСББ, яким урегульовано порядок проведення зборів співвласників, з урахуванням у тому числі і власників нежитлових приміщень, допоміжних приміщень та спільного майна окремо для категорії власників - власників паркомісць є необґрунтованим, оскільки прийняття рішень про таке майно власне входить до компетенції співвласників ОСББ. А тому відповідні доводи скаржника відхиляються як необґрунтовані.
До того ж, будинок з паркінгом є цілісним комплексом, що перебуває на балансі у ОСББ «Авангард-Добробут», яке його утримує, а тому у випадку несплати власником машиномісця відповідного внеску відповідальність перед третіми особами (постачальниками тепла, електроенергії, охороною тощо) несе саме ОСББ, а не власник машиномісця напряму.
Відповідні платежі (внески) на утримання паркінгу сплачуються власниками машиномісць на рахунок ОСББ «Авангард-Добробут», так само у разі наявності заборгованості вона стягується з власника машиномісця також на користь цього ОСББ. А тому, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що рішення власників машиномісць, що стосуються їх утримання, не впливають на ОСББ «Авангард-Добробут».
За таких обставин, суд першої інстанції, врахувавши відсутність відповідного спеціального регулювання у законі та статуті ОСББ «Авангард-Добробут» щодо порядку вирішення питання утримання машиномісць, а також відсутність будь-яких договірних відносин між ОСББ та власниками паркомісць, за висновком суду, у даному випадку спірні рішення про затвердження кошторису підземного паркінгу в сумі доходів та витрат, а також внесків на утримання підземного паркінгу мали прийматися шляхом голосування саме членів ОСББ «Авангард-Добробут» у порядку, передбаченому ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статутом ОСББ «Авангард-Добробут».
Однак, як вбачається з матеріалів справи, на загальних зборах 08.12.2017, 07.12.2018 та 06.12.2019 в голосуванні під час прийняття спірних рішень брали участь лише 52 власники машиномісць, тільки частина з яких є членами ОСББ, в той час як загальна кількість квартир в будинку - 400, що, згідно з п. 7 статуту ОСББ «Авангард-Добробут» відповідає 400 голосам.
Наведене свідчить про те, що спірні рішення були прийняті без необхідної кількості голосів співвласників ОСББ «Авангард-Добробут», оскільки не становлять а ні більше половини, а ні дві третини загальної кількості усіх співвласників.
Отже, правомірним є висновок суд першої інстанції про те, що оспорювані позивачем рішення по питаннях щодо затвердження кошторису підземного паркінгу в сумі доходів та витрат, а також внесків на утримання підземного паркінгу, викладені у протоколах загальних зборів співвласників ОСББ «Авангард-Добробут» 08.12.2017, 07.12.2018 та 06.12.2019 загальних зборів ОСББ «Авангард-Добробут», були прийняті із порушенням встановленого законом порядку. А тому заявлені вимоги є обґрунтованими.
Щодо заперечень скаржника стосовно невірно обраного способу захисту, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Також Велика Палата Верховного Суду зауважила, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що законом не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання протиправним рішення суб'єкта цивільних правовідносин. Отже, вказаний позивачем спосіб захисту в частині визнання протиправними рішень загальних зборів у такому вигляді не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі задоволення відповідної вимоги, не може бути виконаний у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення. а тому відмовив в позові у такій частині.
Водночас за своєю правовою суттю рішення загальних зборів учасників (членів) та інших органів ОСББ не є правочинами у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (членів) ОСББ можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (члена) ОСББ можливості взяти участь у загальних зборах.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
а) під час прийняття рішення було порушено процедуру, передбачену ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і статуту ОСББ;
б) у разі прийняття рішення було порушено права співвласника, визначені в ст. 14 Закону про ОСББ;
в) під час прийняття рішення було неправильно визначено частку в загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна в багатоквартирному будинку (ст. 20 «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Між формулюванням «скасувати», обраним позивачем у даному спорі та формулюванням «визнати недійсним», яке є правильним для такого виду спорів, є лише граматична та/або стилістична різниця, однак, незважаючи на формулювання, суть позовних вимог є чіткою, зрозумілою та дає змогу з огляду на підстави позову захистити порушене право.
При цьому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що інше тлумачення є надмірним формалізмом та штучним звуженням існуючих способів захисту порушеного права. Відмова у позові, у даному конкретному випадку, з урахування правомірно заявлених вимог, буде свідчити про формальний підхід до заявлених вимог та відмови від здійснення правосуддя, що є неприпустимим. Необхідність звернення з іншими вимога та з фактично з тим самим позовом по суті призведе до порушення принципу «процесуальної економії». А тому відповідні доводи скаржника відхиляються як необґрунтовані.
До того ж суд апеляційної інстанції звертає, що такі заперечення не висловлювалися скаржником у суді першої інстанції, сторона заперечувала тільки по суті вимог. А тому такі заперечення також свідчать про суто формальні намагання скасувати законне та справедливе рішення. відповідно, такі доводи визнаються необґрунтованими.
Усні посилання на положення Цивільного кодексу України також не спростовують висновків суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин норм спеціального законодавства, наведеного в даній постанові.
ОСББ «Авангард-Добробут» оскаржує рішення суду лише в частині задоволених позовних вимог (зазначено в апеляційній скарзі), а тому, враховуючи межі апеляційного перегляду, встановлені ст. 269 ГПК України, в решті рішення суду першої інстанції не переглядається. Підстав для обов'язкового скасування рішення суду, передбачених ст. 277 ГПК України, судом апеляційної інстанції не встановлено.
При цьому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності, про яку заявив відповідач у суді першої інстанції, визнається також обґрунтованим.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішень загальних зборів 2018 та 2019 років, у зв'язку з доведеністю заявлених вимог у розумінні ст. 76 - 80, 269 ГПК України.
Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/3675/21 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/3675/21- залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Поновити дію рішення Господарського міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/3675/21, зупиненого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 05.07.2022.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім