Справа № 991/2331/22
Провадження № 1-кс/991/2351/22
07 липня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги голови Громадської організації «Софія» ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань,
установив:
07 липня 2022 року електронною поштою до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга від 07 липня 2022 року голови ГО «Софія» ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР за його заявою від 04 липня 2022 року, за фактом вчинення працівником правоохоронного органу корупційного кримінального правопорушення. Заявник просив зобов'язати уповноваженого представника (прокурора) Офісу Генерального прокурора України виконати вимоги ч.1 ст.214 КПК України та внести відомості про кримінальне правопорушення до Реєстру.
Дослідивши матеріали скарги та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність повернення скарги з огляду на таке.
І. Питання, пов'язані із відкриттям провадження по скарзі
Відповідно до положень статті 304 КПК України, при вирішенні питання про відкриття провадження за скаргою слідчому судді серед іншого належить встановити чи була така скарга подана особою, яка має право на її подання.
Відповідно до листа про доставку електронного повідомлення, зазначена скарга із вкладенням надійшла до Вищого антикорупційного суду електронною поштою від Софії Громадської «grom.org.sofia@gmail.com»
Право на подання скарги має конкретна фізична особа з відповідним статусом, представник юридичної особи за відповідними повноваженнями, згідно з критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Вказаною статтею визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженні, а також визначено коло осіб, які мають право на їх оскарження.
Слідчий суддя виходить з того, що заявником є юридична особа, яка може реалізувати своє право на звернення лише через представника. У кримінальному процесуальному законодавстві статус представника заявника окремо не визначено. У випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України (ч. 6 ст. 9 КПК України). Тому, з огляду на такі обставини, слідчий суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Загальний аналіз положень процесуального законодавства дає підстави вважати, що для того, щоби визнати особу такою, що діє від імені юридичної особи, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності). Повноваження з представництва підтверджуються документами, передбаченими статтею 50 КПК України, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; копією установчих документів юридичної особи - якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; довіреністю - якщо представником є працівник юридичної особи.
Більш того, відповідно до п. 4.4 розділу 4 ДСТУ 4163:2020 Вимог до оформлення документів Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації від 01 липня 2020 року та чинного з 01 вересня 2021 року, документи, що їх створюють юридичні особи, обов'язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи, назва виду документа, дата документа, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису).
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Так, під час дослідження надісланої ОСОБА_2 скарги із доданими до неї вкладенням зафіксована відсутність її засвідчення кваліфікованим електронним цифровим підписом, що відображено у складеному управлінням документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду акті № 03.14.1-07/38/2022.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу. Отже, належним процесуальним реагуванням на вищезгадане порушення буде повернення скарги.
Слідчий суддя вважає за необхідне окремо зауважити, що заявником на підтвердження дійсності направлення заяви-повідомлення від 03 липня 2022 року про вчинення кримінальних правопорушень працівником правоохоронного органу до Офісу Генерального прокурора, належного доказу не надано.
ІІ. Підсудність Вищого антикорупційного суду
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 статті 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні заявником може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Заявником у скарзі зазначено про невиконання уповноваженими особами Офісу Генерального прокурора вимог ст. 214 КПК України стосовно поданої ним заяви-повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень від 03 липня 2022 року.
Зі змісту поданої до Офісу Генерального прокурора заяви-повідомлення вбачається, що ГО «Софія» звернулася до Генерального прокурора України, за фактом вчинення працівником правоохоронного органу - колишнім прокурором Вінницької обласної прокуратури - начальником ОЗУ під назвою 4-й СВ ТУ ДБР у м. Хмельницькому корупційного кримінального правопорушення, отримання неправомірної вигоди від третіх осіб, при цьому не зазначаючи статті, під ознаки якої підпадають ознаки кримінального правопорушення.
За приписами ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України.
Корупційними вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу; кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 366-2 та ст.366-3 цього Кодексу (примітка до статті 45 КК України).
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої статті 33-1 КПК України.
За змістом ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачені умови, наявність хоча б однієї з яких повинна мати місце, при вирішенні питання про підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду щодо корупційних кримінальних правопорушень, передбачених вищезазначеними статтями Кримінального кодексу України, а саме, за суб'єктом вчинення кримінального правопорушення (пункт 1); за розміром предмета кримінального правопорушення або розміру завданої шкоди, якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків (пункт 2); за службовою особою, щодо якої вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ст.369 або ч.1 ст.369-2 КК України (пункт 3).
Таким чином, слідчі судді Вищого антикорупційного суду не мають повноважень здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої статті 33-1 КПК України.
Зважаючи на те, що в скарзі ГО «Софія» мова йде про ймовірне вчинення кримінального правопорушення, за фактом вчинення працівником правоохоронного органу - колишнім прокурором Вінницької обласної прокуратури - начальником ОЗУ під назвою 4-й СВ ТУ ДБР у м. Хмельницькому кримінального правопорушення, а саме отримання неправомірної вигоди від третіх осіб, однак, відсутні відомості, що саме ця особа обіймає зазначену посаду, та про розмір предмета кримінального правопорушення, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити чи передбачений такий суб'єкт злочину в п.1,2 ч.5 ст.216 КПК України, а тому підстави і процесуальні повноваження з розгляду цієї скарги у слідчого судді Вищого антикорупційного суду відсутні.
Частиною 2 статті 304 КПК України закріплено, що скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що подана скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки скарга подана особою, яка не надала документів на підтвердження повноважень на вчинення таких дій. Крім того, скарга не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Насамкінець слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що дієві механізми контролю за діяльністю державних органів, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів та їх посадових чи службових осіб з боку громадянського суспільства є необхідними та схвальними діями у незалежній демократичній державі, джерелом влади якої є народ. Однак, викриття та розслідування негативного суспільного явища, яким є корупція, має здійснюватися у чітко встановлених законодавством України рамках, що передбачає також дотримання норм закону і з боку громадських організацій, які здійснюють такий суспільний контроль.
Керуючись статтями 33-1, 303, 304, 306, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Повернути голові Громадської організації «Софія» ОСОБА_2 (адреса: 21000, м. Вінниця, вул. Київська, 4) скаргу на бездіяльність службових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_3