Провадження № 22-ц/803/4444/22 Справа № 205/11464/21 Суддя у 1-й інстанції - Приходченко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
05 липня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участю секретаря Паромової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп”, треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ “ФК “Дніпрофінансгруп”, треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький С.І., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 11 серпня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. було вчинено виконавчий напис №2086 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “Дніпрофінансгруп” у розмірі 2 305 559 грн. 59 коп. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи О.В. від 21 вересня 2021 року було відкрито виконавче провадження №66897072. Зазначив, що дії відповідача про звернення стягнення на суму заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса є незаконним, кредитний договір, на підставі якого нотаріусом було вчинено спірний виконавчий напис, нотаріально не посвідчений. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2016 року, визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”. Таким чином, стягувачем було подано кредитний договір, який не був посвідчений нотаріально. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд виконавчий напис, вчинений 11 серпня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. і зареєстрований в реєстрі за № 2086 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “Дніпрофінансгруп” у розмірі 2 305 559 грн. 59 коп. визнати таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ “ФК “Дніпрофінансгруп”, треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький С.І., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 04 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2008 року між ОСОБА_1 і ВАТ КБ “Надра” було укладено кредитний договір № 785119/ФЛ, за умовами якого банк надав позичальникові кредитні кошти у розмірі 50 289, 20 доларів США (а.с. 10-12).
11 серпня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. було вчинено виконавчий напис № 2086, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “Дніпрофінансгруп” заборгованість за кредитним договором № 785119/ФЛ від 11 березня 2008 року у розмірі 2 305 559 грн. 59 коп. (а.с. 9).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою О.В. від 21 вересня 2021 року було відкрито виконавче провадження ВП №66897072 з примусового виконання виконавчого напису № 2086 вчиненого 11 серпня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. (а.с. 6-8).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання вказаного виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції посилався на їх необґрунтованість належними доказами, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, у порушення норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII “Про нотаріат”, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом “Про нотаріат” та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону “Про нотаріат”).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 .
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону “Про нотаріат”). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону “Про нотаріат” та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України “Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України “Про нотаріат” визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів “Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно”, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, у тому числі в частині доповнення переліку після розділу “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами” новим розділом такого змісту: “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин” 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості”. Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Таким чином, оскільки у судовому порядку Постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17
До спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.
Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29 листопада 2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
У справі встановлено, 11 березня 2008 року між ОСОБА_1 і ВАТ КБ “Надра” було укладено кредитний договір №785119/ФЛ, за умовами якого банк надав позичальникові кредитні кошти у розмірі 50 289, 20 доларів США (а.с. 10-12).
24 квітня 2020 року між ПАТ КБ “Надра” та ТОВ “ФК “Дніпрофінансгруп” було укладено договір відступлення прав вимоги №GL.3N216953, відповідно до якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ “ФК “Дніпрофінансгруп” (а.с.9).
11 серпня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. було вчинено виконавчий напис № 2086, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “Дніпрофінансгруп” заборгованість за кредитним договором № 785119/ФЛ від 11 березня 2008 року у розмірі 2 305 559 грн. 59 коп. (а.с. 9).
Слід зазначити, оскаржуваний позивачем виконавчий напис вчинений нотаріусом 11 серпня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Укладений між ВАТ КБ “Надра” і ОСОБА_1 11 березня 2008 року кредитний договір № 785119/ФЛ, за умовами якого банк надав позичальникові кредитні кошти у розмірі 50 289, 20 доларів США, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально (а.с.10-12).
Таким чином, наявні підстави для визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницького С.І. від 11 серпня 2021 року за № 2086, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “Дніпрофінансгруп” заборгованість за кредитним договором № 785119/ФЛ від 11 березня 2008 року у розмірі 2 305 559 грн. 59 коп., таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу задовольнити, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп”, треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп”, треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса
Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницького Сергія Івановича від 11 серпня 2021 року за № 2086, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп” заборгованість за кредитним договором № 785119/ФЛ від 11 березня 2008 року у розмірі 2 305 559 грн. 59 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
О.В.Свистунова