печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14184/22-к
16 червня 2022 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12022105060000535 від 06.06.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України,-
16.06.2022 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно вилучене 06.06.2022 в ході огляду місця події у приміщенні офісу АДРЕСА_1 , в межах кримінального провадження № 12022105060000535 від 06.06.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування за допомогою технічних засобів.
В судове засідання прокурор не з'явився, до суду подав заяву про розгляд провадження у його відсутність, клопотання підтримує з викладених у ньому підстав та просить його задовольнити.
Вивчивши клопотання, долучені до нього матеріали, заслухавши думку учасників судового розгляду слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Печерською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022105060000535 від 06.06.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.06.2022 приблизно о 09 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32Б, оф. 61, у приміщенні асоціації «Всеукраїнська асоціація ломбардів», ОСОБА_4 виявив відсутність документів, що регулюють господарську діяльність асоціації «Всеукраїнська асоціація ломбардів».
Так, 06.06.2022 в ході огляду місця події у приміщенні офісу АДРЕСА_2 , було виявлено: купюри номіналом 500 гривень у кількості 65 одиниці (загальною вартістю 32 500 грн), купюра номіналом 10 гривень у кількості 1 одиниця (загальною вартістю 10 грн), купюри номіналом 200 гривень у кількості 21 одиниця (загальною вартістю 4200 грн), купюри номіналом 1000 гривень у кількості 13 одиниць (загальною вартістю 13 000 грн), купюри номіналом 100 доларів США у кількості 2 одиниці (загальною вартістю 200 доларів США), предмет схожий на золотий виріб з маркуванням «золото 585, браслет, вага 85 г», купюри номіналом 50 євро у кількості 3 одиниці (загальною вартістю 150 євро), купюри номіналом 50 доларів США у кількості 5 одиниць (загальною вартістю 250 доларів США), купюри номіналом 100 євро у кількості 4 одиниці (загальною вартістю 400 євро), купюри номіналом 20 євро у кількості 3 одиниці (загальною вартістю 60 євро), купюри номіналом 10 гривень у кількості 5 одиниць (загальною вартістю 50 гривень), купюри номіналом 200 гривень старого зразку у кількості 2 одиниці (загальною вартістю 400 гривень), купюри номіналом 5 гривень у кількості 2 одиниці (загальною вартістю 10 гривень), купюри номіналом 1 гривня у кількості 7 одиниць (загальною вартістю 7 гривень), купюри номіналом 50 гривень у кількості 70 одиниць (загальною вартістю 3500 гривень), купюри номіналом 100 гривень у кількості 434 одиниці (загальною вартістю 43 400 гривень), купюри номіналом 500 гривень у кількості 540 одиниць (загальною вартістю 270 000 гривень), купюри номіналом 100 доларів США у кількості 185 одиниць (загальною вартістю 18 500 доларів США), купюри номіналом 200 гривень у кількості 671 одиниця (загальною вартістю 134 200 гривень), предмет схожий на золотий виріб, який знаходиться у прозорому поліетиленовому пакеті з пазовим замком.
В рамках кримінального провадження №12022105060000535 від 06.06.2022 вищезазначений перелік предметів було визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання директору юридичного департаменту асоціації «Всеукраїнська асоціація ломбардів» ОСОБА_5 .
Прокурор вказує, що з метою збереження речового доказу в органу досудового розслідування виникла необхідність звернутися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищевказані предмети.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Вирішуючи питання про можливість накладення арешту на вказані у клопотанні речі слідчий суддя приймає до уваги ту обставину, що вказані речі було вилучено під час проведення огляду проведеного на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України без ухвали слідчого судді та те, що станом на момент розгляду клопотання про арешт майна вказаний огляд легалізовано не було. Відтак, оцінюючи відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні слідчий судя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на вилучене майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
У задоволенні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12022105060000535 від 06.06.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Слідчий суддя ОСОБА_1