Справа №:755/5571/22
Провадження №: 2/755/4573/22
про передачу справи за підсудністю
"07" липня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - керівника Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання штрафу за постановою нікчемною, стягнення шкоди, -
До Дніпровського районного суду м. Києва 28.06.2022 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - керівника Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання штрафу за постановою нікчемною, стягнення шкоди, яка передана у провадження судді Чех Н.А. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який у подальшому був скасований, у зв'язку із некоректно заданими даними при проведенні автоматизованого розподілу та на підставі доповідної записки судді Чех Н.А.
06.07.2022 проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено головуючого суддю Катющенко В.П.
За нормою ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: 1) прийняти позовну заяву як спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ ст.ст. 19, 276 Цивільного процесуального кодексу України; 2) вважати даний штраф за постановою № 1КІ 0000020698 від 16.06.2021 нікчемною, яка не має законної сили і розмістити про це інформацію на сервісі Київ Цифровий; 3) стягнути з відповідача на користь позивача шкоду від виконавчого провадження № 69269498 від 21.06.2022. Ціна позову 755,16 грн.; 4) стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір на суму 992,40 грн.; 5) звільнити від сплати судового збору.
Положеннями ст. 27 ЦПК України визначено підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача.
Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позивачем не наведено жодного обґрунтування щодо підсудності цього спору Дніпровському районному суду м. Києва.
З матеріалів позовної заяви судом вбачається, що Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) територіально знаходиться у Шевченківському районі м. Києва. .
Таким чином убачається, що позовна заява в силу вимог ст. 27 ЦПК України не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва.
Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтями 2, 3, 4 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.
За вимог п.1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов'язаний ухилитися від розв'язання справ, йому не підсудних.
Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Таким чином, враховуючи предмет позову та місцезнаходження відповідача в Шевченківському районі м. Києва, до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні правила підсудності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про місцезнаходження відповідача, суддя доходить висновку про передачу вказаної цивільної справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.
Керуючись ст. ст. 4, 27, 31, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - керівника Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання штрафу за постановою нікчемною, стягнення шкоди - передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (вулиця Дегтярівська, 31А, Київ, 03057).
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: