Справа № 569/10967/21 Провадження №11-кп/802/357/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_2
07 липня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10січня 2022 року,
Ухвалою суду від 10 січня 2022 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_10 та потерпілої ОСОБА_7 , обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017180010000606 від 27 січня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, повернуто прокурору.
Суд таке своє рішення мотивував тим, що за змістом обвинувального акту, вчинення даних злочинів обвинуваченою інкримінується їй за попередньою змовою групою осіб, а також у співучасті із ОСОБА_12 . Проте, будь-які відомості про обвинувачення останнього та правова кваліфікація його протиправних дій у обвинувальному акті, відсутні, що свідчить про неконкретне викладення фактичних обставин кримінальних правопорушень. Заподіяння потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди в розмірі 4 085 615 грн., про що значиться в обвинувальному акті,перша не підтримала в суді та показала, що заяву про вчинення злочину написала з метою захисту своєї дочки, у тому числі від ОСОБА_13 , якому обвинувачення пред'явленене було. Тоді як наявність в обвинувальному акті неконкретного формулювання обвинувачення та правової кваліфікації може стати перешкодою у виконанні вимог ст. 348 КПК України, зокрема у роз'ясненні обвинуваченій суті самого обвинувачення, і є очевидним недоліком обвинувального акта. Також вважає, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_11 складений, затверджений та направлений до суду поза строками досудового розслідування, який закінчився 28 січня 2021 року та у передбаченому КПК України порядку, продовжений не був. В реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено усіх вчинених процесуальних дій, прийнятих процесуальних рішень та заходів забезпечення кримінального провадження.
У поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду від 10 січня 2022 року незаконною. Вказує на те, що обвинувальний акт складений у відповідності до ст.291 КПК України, а формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті таким чином, як це вважає правильним прокурор. Усі обставини, на які посилається суд, є предметом детального дослідження в ході судового розгляду кримінального провадження, а не підставою для повернення обвинувального акту. ОСОБА_7 на стадії досудового розслідування неодноразово допитувалась у процесуальному статусі потерпілої, де чітко вказувала про вчинення щодо неї шахрайських дій та відчуження належного їй на праві приватної власності на користь третіх осіб майна, за обставин, викладених у обвинувальному акті. В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_12 повідомлено про підозру, а матеріали кримінального провадження щодо нього виділено в окреме провадження, яке у подальшому буде вирішено у відповідності до вимог ч. 2 ст. 283 КПК України. Констатуючи факт закінчення строків досудового розслідування, суд помилково вважає таку обставину не підставою для закриття кримінального провадження, як це передбачено (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України), а підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Також вважає, що на стадії досудового розслідування суд, у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, перевіряє відповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону, а не реєстру, як додатку до останнього. Просить оскаржувану ним ухвалу суду скасувати, обвинувальний акт направити на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваної ухвали суду, основні доводи апеляційної скарги, прокурора, який подану апеляційну скаргу підтримував та просивїї задовольнити, обвинувачену, її захисника та потерпілу, які відносно її задоволення заперечили та просили ухвалу суду залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку про підставність поданої апеляційної скарги, вважає її такою, що підлягає до задоволення.
За змістом положень ч.1 та ч.2 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
В приписах ст. 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акту прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим зазначених вимог процесуального закону.
Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12017180010000606 від 27 січня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, апеляційний суд доходить висновку про його відповідність вищевказаним положенням кримінального процесуального закону.
Згідно із ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Зі змісту обвинувального акту убачається, що він містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Висновок суду першої інстанції про те, що в обвинувальному акті обвинувачення сформулювало не чітко, спростовується зазначеними у ньому ж відомостями, які прокурор вважає встановленими.
Це стосується і вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченою у співучасті із ОСОБА_12 та іншою невстановленою слідством особою (матеріали досудового розслідування по кожному із яких, виділено в окремі провадження).
У відповідності до ст.ст. 314, 315 КПК України суд не вправі вирішувати питання щодо правильності викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та встановлення цих обставин, обговорювати питання чи давати оцінку матеріалам кримінального провадження в частині кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки для прийняття такого рішення суд зобов'язаний дослідити докази у кримінальному провадженні, які в підготовчому судовому засіданні, відповідно до ч.4 ст. 291 КПК України, не надаються.
Тоді як заперечення потерпілої ОСОБА_7 щодо спричинення їй кримінальними правопорушеннями майнової шкоди є предметом їх дослідження в ході судового розгляду даного кримінального провадження, а не підставою для повернення обвинувального акту прокурору на стадії підготовчого засідання.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.
Згідно з вимогами ч.2 ст.190 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
До обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування, а неповнота відображених у ньому відомостей, на яку послався суд першої інстанції при прийнятті рішення, відповідно до вимог ст.109 КПК України, не є підставою для його повернення прокурору, як і його складання та затвердження на стадії досудового розслідування поза процесуальними строками, що як слушно зазначає прокурор, є підставою для закриття кримінального провадження (п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України).
Відтак, вказані обставини є суто формальними підставами для повернення обвинувального акта, оскільки не позбавляють суд першої інстанції можливості призначити матеріали даного провадження до судового розгляду.
Враховуючи положення ст.291 КПК України суд дійшов помилкового та передчасного висновку, що наведені ним недоліки обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування перешкоджають суду об'єктивно розглянути вказане кримінальне провадження.
Викладені обставини свідчать про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на встановлені в ході апеляційного розгляду обставини, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції для виконання вимог ст. ст. ст. 314-317 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2022 рокупро повернення прокурору обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017180010000606 від 27 січня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді: