Справа № 761/10903/22
Провадження № 1-кс/761/6154/2022
28 червня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно у кримінальному провадженні №12022100000000349, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно у кримінальному провадженні №12022100000000349, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого управління ГУНП в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000349 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що до СУ ГУНП в м. Києві надійшли матеріали УКР ГУНП в м. Києві, що містять інформацію про виявленні факти систематичного вчинення гр. ОСОБА_4 , за попередньою змовою із невстановленими особами, незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту, а також збут наркотичного засобу «кокаїн» на території м. Києва у місцях масового перебування громадян, у великих розмірах.
Так, в ході відпрацювання доручення слідчого оперативними співробітниками УКР ГУНП в м. Києві було встановлено, що невстановлені в ході досудового розслідування особи, причетні до незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту, а також зберігають наркотичний засіб «кокаїн» за адресою
АДРЕСА_1 , 18.06.2022 прибувши за вказаною адресою, слідчим СУ ГУНП в м. Києві було проведено невідкладний обшук у приватному будинку АДРЕСА_1 , належного на праві приватної власності ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено :
- Купюри зовні схожі на грошові кошти у номіналі:
- 23 купюри номіналом по 100 доларів США;
- 2 купюри номіналом по 50 доларів США;
- 1 купюра номіналом 5 доларів США;
- 9 купюр номіналом по 1 долару США;
- 10 купюр номіналом по 200 гривень;
- 1 купюра номіналом 100 гривень;
- 8 купюр номіналом по 500 гривень;
- Банківська картка КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 ;
- Банківська картка КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 ;
- Банківська картка «Райфайзен Банк» № НОМЕР_3 ;
- Банківська картка КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_4 ;
- чотири прозорі поліетиленові пакети із порошкоподібною речовиною білого кольору;
- Пластикова трубка із металевою вставкою, в середині якої наявні залишки речовини рослинного походження;
- Трубка металева із порошкоподібною речовиною білого кольору;
- Паспорт громадянина НОМЕР_5 на ім'я « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », № НОМЕР_6 ;
- Посвідка на тимчасове проживання на ім'я « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
- Картка платників податків на ім'я « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
- Телефон «i-Рhone 7» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_7 , із сім-карткою із номером НОМЕР_8 .
У ході проведення обшуку у вказаному будинку було виявлено особу на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі слів якого він проживає у вказаному будинку. Зазначений будинок, як повідомив ОСОБА_7 від орендує.
19.06.2022 постановою слідчого вищевказані виявлені та вилучені речі визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
19.06.2022 постановою слідчого у кримінальному провадженні №12022100000000349 призначено експертизу технічного дослідження документів з метою встановлення чи являються купюри схожі на грошові кошти підробленими.
20.06.2022 старшим слідчим СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 винесено постанову про уточнення даних, відповідно до якої вважати вірними дані, а саме: чотири прозорі поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, що були вилучені 18.06.2022 в приватному будинку АДРЕСА_1 в ході проведення обшуку.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.06.2022 надано дозвіл на проведення обшуку у приватному будинку АДРЕСА_1 , належного на праві приватної власності ОСОБА_5 , у зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаним із вилученням слідів та речей, що мають значення для досудового розслідування.
У судове засідання прокурор не з'явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Проте надіслав на адресу суду заяву, відповідно до якої просив провести розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Володілець майна в судове засідання не викликався на підставі приписів частини 2 статті 172 КПК України.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, у провадженні слідчого управління ГУНП в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000349 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №302848029, будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .
Звернення прокурора з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучені предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою слідчого у кримінальному провадженні від 19 червня 2022 року майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.
20.06.2022 старшим слідчим СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 винесено постанову про уточнення даних, відповідно до якої вважати вірними дані, а саме: чотири прозорі поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, що були вилучені 18.06.2022 в приватному будинку АДРЕСА_1 в ході проведення обшуку.
Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Разом з цим, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить прокурор.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна, а саме: купюри зовні схожі на грошові кошти у номіналі: 23 купюри номіналом по 100 доларів США; 2 купюри номіналом по 50 доларів США; 1 купюра номіналом 5 доларів США; 9 купюр номіналом по 1 долару США; 10 купюр номіналом по 200 гривень; 1 купюра номіналом 100 гривень; 8 купюр номіналом по 500 гривень; банківська картка КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 ; банківська картка КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 ; банківська картка «Райфайзен Банк» № НОМЕР_3 ; банківська картка КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_4 ; чотири прозорі поліетиленові пакети із порошкоподібною речовиною білого кольору; пластикова трубка із металевою вставкою, в середині якої наявні залишки речовини рослинного походження; трубка металева із порошкоподібною речовиною білого кольору; телефон «i-Рhone 7» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_7 , із сім-карткою із номером НОМЕР_8 .
Водночас, слідчий суддя звертає увагу сторони обвинувачення, що відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною.
Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Так, зважаючи на приписи нині чинних п.п. 22, 23 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII, за якими паспорт вилучається органами дізнання, попереднього слідства або судом лише в особи, взятої під варту або засудженої до позбавлення волі, а при звільненні з-під варти чи від відбування покарання паспорт повертається його власникові, і категорично забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України, зокрема забороняється взяття паспорта у заставу.
Так само стосовно вилучення посвідки на тимчасове проживання, слідчий суддя відзначає, що згідно п. 71 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 322, посвідка вилучається, визнається недійсною та знищується у разі: 1) коли вона підлягає обміну у зв'язку із зміною інформації, внесеної до посвідки (крім додаткової змінної інформації); 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки; 3) непридатності посвідки для подальшого використання; 4) скасування посвідки; 5) коли вона заявлена як втрачена або викрадена; 6) смерті особи, якій видано посвідку; 7) закінчення строку її дії або прийняття рішення про обмін посвідки до закінчення строку її дії; 8) оформлення посвідки з порушенням вимог законодавства; 9) неотримання її іноземцем або особою без громадянства протягом шести місяців; 10) коли іноземець або особа без громадянства не звернулися для її обміну у строки, визначені пунктом 18 цього Порядку.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не доведено, що вилучений паспорт громадянина Ізраїлю на ім'я « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », № НОМЕР_6 , посвідка на тимчасове проживання на ім'я « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » та картка платників податків на ім'я « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », потребує вжиття заходів для його збереження чи містять на собі сліди злочину, у зв'язку з чим у цій частині клопотання прокурора не підлягає задоволенню.
При цьому, відповідно ч.5 ст. 194 КПК України обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну є одним з обов'язків, які можуть бути покладені на підозрюваного під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно у кримінальному провадженні №12022100000000349, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 18.06.2022 майно, в ході проведення невідкладного обшуку в приватному будинку АДРЕСА_1 , а саме:
- Купюри зовні схожі на грошові кошти у номіналі:
- 23 купюри номіналом по 100 доларів США;
- 2 купюри номіналом по 50 доларів США;
- 1 купюра номіналом 5 доларів США;
- 9 купюр номіналом по 1 долару США;
- 10 купюр номіналом по 200 гривень;
- 1 купюра номіналом 100 гривень;
- 8 купюр номіналом по 500 гривень;
- Банківська картка КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 ;
- Банківська картка КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 ;
- Банківська картка «Райфайзен Банк» № НОМЕР_3 ;
- Банківська картка КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_4 ;
- чотири прозорі поліетиленові пакети із порошкоподібною речовиною білого кольору;
- Пластикова трубка із металевою вставкою, в середині якої наявні залишки речовини рослинного походження;
- Трубка металева із порошкоподібною речовиною білого кольору;
- Телефон «i-Рhone 7» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_7 , із сім-карткою із номером НОМЕР_8 .
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1