24.04.2007 Справа № А8/273-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів: Чимбар Л.О., Швеця В.В.,
при секретарі Гайдук Ю.А.
за участю представників сторін :
від позивача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
від відповідача : Сагайдак В.А., посвідчення №325 від 01.03.05
розглянувши апеляційну скаргу Перещепинського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, м.Перещепине на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.06р. у справі №А8/273-06
за позовом Перещепинського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону , м.Перещепине
до Новомосковського міськрайонного управління юстиції в Дніпропетровській області, м.Новомосковськ
про зобов'язання вчинити певні дії
- постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2006р. у справі №А8/273-06 (суддя І.Ю.Дубінін) Перещепинському міському громадському формуванню з охорони громадського порядку і державного кордону відмовлено в задоволенні позову про визнання незаконними дій Новомосковського міськрайонного управління юстиції в Дніпропетровській області щодо видання листа від 20.06.2006р. №01-399 та зобов'язання останнього скасувати вказаний лист;
- не погодившись з постановою господарського суду, Перещепинське міське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону подало апеляційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати;
- у поданій скарзі йдеться про те, що в порушення ч.3 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України зміст листа відповідача від 20.06.2006р. №01-399 досліджено не було, висновків стосовно достовірності викладеної в ньому інформації судом не зроблено, про невірне застосування судом ст.11 Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» і неврахуванням ним вимог ст.13 цього Закону, що призвело до неправильних висновків стосовно можливості здійснення повноважень громадських формувань на припинення порушень правил дорожнього руху шляхом зупинення транспортних засобів лише у разі проведення спільного патрулювання з працівниками органів внутрішніх справ, а також про невирішення судом питання розподілу судових витрат, що є порушенням п.4 ст.163 названого вище Кодексу;
- представник скаржника в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;
- представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, посилаючись на обґрунтованість постанови господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2004р. Новомосковське міськрайонне управління юстиції в Дніпропетровській області направило на адресу Перещепинського міського громадського формування з охорони громадського порядку державного кордону лист №01-13/4529 щодо наявності у членів громадських формувань права вживати заходи з припинення правопорушень водіями правил дорожнього руху шляхом зупинення транспортних засобів та складання протоколів про адміністративне порушення.
Зазначені висновки були зроблені управлінням на підставі ст.9, п.8 ч.2 ст.13 Закону України “Про участь громадян у охороні громадського порядку і державного кордону» та ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Листом управління від 20.06.2006р. №01-399 лист №01-13/4529 від 09.06.2004р. визнано таким, що втратив чинність та до відома формування доведено, що згідно з Законом України “Про дорожній рух», постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів №16 (16-2005-П) від 06.01.205р., водії транспортних засобів повинні зупинятися на вимогу працівника міліції, який має відповідне посвідчення та повноваження.
Викладені обставини слугували визначальними для звернення формування з позовом до господарського суду про визнання незаконними дій управління щодо видання листа від 20.06.2006р. №01-399 та зобов'язання управління скасувати цей лист.
При цьому позивач посилався на порушення його права по отриманню методологічної допомоги від відповідача та дестабілізацію діяльності формування, оскільки лист від 09.06.2004р. №01-13/4529 було покладено в основу правової підготовки членів формування.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки i вiдповiдальнiсть суб'єктiв - учасникiв дорожнього руху, мiнiстерств, iнших центральних органiв державної виконавчої влади, об'єднань, пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi та господарювання (далi - мiнiстерств, iнших центральних органiв державної виконавчої влади та об'єднань) визначає Закон України "Про дорожній рух".
Стаття 52 вказаного Закону встановлює перелік органів, уповноважених здійснювати контроль у сфері дорожнього руху, а саме - контроль у сферi дорожнього руху здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, органами законодавчої та виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування, вiдповiдним державним органом з безпеки дорожнього руху i його мiсцевими органами, Державтоiнспекцiєю Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, iншими спецiально уповноваженими на це державними органами (державний контроль), а також мiнiстерствами, iншими центральними органами державної виконавчої влади та об'єднаннями (вiдомчий контроль).
Як вбачається з наведеної норми Закону, до переліку контролюючих дорожній рух органів не включені громадські формування.
Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України "Про участь громадян в охоронi громадського порядку i державного кордону" громадяни України вiдповiдно до Конституцiї України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадськi об'єднання для участi в охоронi громадського порядку i державного кордону, сприяння органам мiсцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державнiй прикордоннiй службi України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобiганнi та припиненнi адмiнiстративних правопорушень i злочинiв, захистi життя та здоров'я громадян, iнтересiв суспiльства i держави вiд протиправних посягань, а також у рятуваннi людей i майна пiд час стихiйного лиха та iнших надзвичайних обставин. Громадськi формування з охорони громадського порядку i державного кордону створюються i дiють у взаємодiї з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування. Повсякденна (оперативна) дiяльнiсть таких формувань органiзовується, спрямовується і контролюється вiдповiдними органами внутрiшнiх справ, пiдроздiлами Державної прикордонної служби України.
Відповідно до абз.1 п.1 ч.1 ст.9 названого Закону основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного контролю у сфері охорони громадського порядку є надання допомоги органам внутрішніх справ у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним проступкам і злочинам.
П.8 ч.2 ст.13 Закону встановлено, що у разі порушення водіями правил дорожнього руху, створення реальної загрози життю або здоров'ю громадян, члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов'язані вживати заходів до припинення цього правопорушення, здійснювати перевірку документів у водіїв на право користування та керування транспортними засобами, а також не допускати осіб, які не мають документів або перебувають у стані сп'яніння, до подальшого керування транспортними засобами.
При цьому реалізація завдань та обов'язків громадських формувань здійснюється за формами і методами, встановленими ст.11 Закону.
Відповідно до цієї норми громадськi формування з охорони громадського порядку i державного кордону проводять свою дiяльнiсть пiд контролем органiв внутрiшнiх справ, пiдроздiлiв Державної прикордонної служби України шляхом: 1) спiльного з працiвниками органiв внутрiшнiх справ, прикордонниками патрулювання i виставлення постiв на вулицях, майданах, залiзничних вокзалах, в аеропортах, морських i рiчкових портах, у мiсцях компактного проживання громадян, розташування пiдприємств, установ, органiзацiй, навчальних закладiв, а також у мiсцях можливої появи порушникiв кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участi в забезпеченнi охорони громадського порядку пiд час проведення масових заходiв, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами мiсцевого самоврядування; 2) проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушникiв державного кордону, мiсць їх укриття, транспортних засобiв, сумiжної з державним кордоном мiсцевостi з метою встановлення причин та умов перебування невiдомих осiб; 3) участi у заходах правоохоронних органiв, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.
Приймаючи постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, господарський суд правильно послався на те, що даною статтею визначено вичерпний перелік форм і методів роботи громадських формувань, а також чітко встановлено здійснення реалізації прав і виконання обов'язків цими формуваннями та їх членами виключно в ході взаємодії з органами внутрішніх справ шляхом проведення спільної діяльності або заходів.
Враховуючи викладене, повноваження громадських формувань по припиненню порушень правил дорожнього руху шляхом зупинення транспортних засобів та складання протоколів про адміністративні правопорушення можливе лише у разі проведення спільного патрулювання з працівниками органів внутрішніх справ, під контролем та за дорученням вказаних працівників.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про правомірність дій управління щодо скасування листа №01-13/4529 від 09.06.2004р., оскільки такий лист не містить інформації стосовно порядку реалізації членами громадських формувань зазначених вище повноважень і це могло призвести до певних порушень прав і охоронюваних законом інтересів учасників дорожнього руху.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Тому постанова місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підстави для її скасування відсутні.
Доводи скаржника про порушення господарським судом ст.163 КАС України колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки при відмові в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача і відсутність, у даному випадку, в постанові суду інформації про розподіл таких витрат не є підставою для скасування цієї постанови.
Посилання скаржника на недослідження господарським судом змісту листа №01-399 від 20.06.2006р. визнані колегією суддів безпідставними тому, що в обґрунтування позовних вимог були покладені обставини стосовно неправомірного скасування цим листом листа №01-13/4529 від 09.06.2004р. Отже дослідивши саме зміст листа від 09.06.2004р. господарський суд зробив висновок про наявність у відповідача підстав для його скасування, що і було доведено до відома управління спірним листом.
У зав'язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд
- постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.06р. у справі №А8/273-06 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
- ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Л.О.Чимбар
Суддя В.В.Швець
Дата виготовлення у повному обсязі 27.04.2007р.