06.07.2022 Справа № 756/4716/22
Номер справи 756/4716/22
Номер провадження 1-кс/756/903/22
05 липня 2022 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Остер Козлецького району Чернігівської області, українця за національністю, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, поданого в межах кримінального провадження № 12022100050001049 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 червня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,-
Слідчому судді 04 липня 2022 року надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022100050001049 від 28 червня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав та мотивів викладених у ньому, просила його задовольнити, враховуючи що кримінальне правопорушення, яке інкримінуються підозрюваному належать до категорії тяжкого корисливого злочину проти власності за яке передбачене покарання до восьми років позбавлення волі. Зазначила, що підозрюваний проживає в м. Київ в хостелі, не має стійких соціальних зв'язків, не працевлаштований, може переховуватися від суду та слідства, впливати на свідків, просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави 20 прожиткових мінімумів.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні заперчував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зауважив, що ОСОБА_5 визнає обсяги пред'явленої підозри. Проте, вважає, що ризики не вмотивовані та не доведені прокурором. Тримання під вартою виключний запобіжний захід. Просив відмовити в його задоволенні та обрати альтернативний як то домашній арешт.
Підозрюваний, ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти тримання під вартою. Просив застосувати щодо нього домашній арешт. Пояснив, що раніше до січня місяця працював в Києві без офіційного працевлаштування. Через потребу заплатити за житло в хостелі, вимушено здійснив крадіжку в торговельному центрі. Матеріально йому допомагає мати, іноді надсилає кошти. Через військовий стан не має стабільного заробітку. Його колишня дружина проживає разом із сином на непідконтрольній території. Аліменти на утримання дитини сплачує через свою матір. Намагається допомогати за наявності можливості. Зазначив, що має житло, яке належить йому на праві часткової власності у м. Славутич, проте докази не може надати.
Виклад обставин та правова кваліфікація
СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування за № 12022100050001049 від 28 червня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.06.2022 приблизно о 16 годині 25 хвилин, ОСОБА_5 перебував у приміщенні торгівельної зали гіпермаркету «Епіцентр», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20-Д, де у нього винник злочинний умисел, спрямований на, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, у вказаний день, час та місці, діючи в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, попередньо розподіливши ролі, попрямували до торгівельного залу гіпермаркету «Епіцентр», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20-Д.
Невстановлена досудовим розслідуванням особа, зібравши в торгівельний кошик товар, залишила його в торгівельному залі відділу продажів кухонних меблів та пішла в невідомому напрямку.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 будучи впевненим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, таємно викрав наступний товар: «Сокира колун Х17-М», артикул 10319124, вартістю 2060 грн. 83 коп., «Сокира пила з кліпсою Xtract SW73», артикул 10305589, вартістю 1050 грн., заклепочник для різьбових заклепок МЗ-М61=265мм VOREL 70270, артикул 20645310, вартістю 845 грн. без урахування ПДВ, Мачете Fiskars Solid S3, артикул 10332020, вартістю 1279 грн. 33 коп., на загальну суму 5229,17 грн. без урахування ПДВ.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 поклав вказаний товар під футболку в яку був вдягнутий, закривши позаду рюкзаком, пройшов із викраденим товаром лінію кас, умисно не розрахувавшись за нього, та направився до виходу із магазину, однак свої злочинні дії до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони гіпермаркету «Епіцентр».
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_5 міг спричинити ТОВ «Епіцентр К», матеріальну шкоду на загальну суму 5229,17 гривні.
Обґрунтування клопотання.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою групою осіб, вчинена в умовах воєнного стану, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, про що йому 01 липня 2022 року повідомлено підозру на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12022100050001049.
Діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого злочину, а також наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілго чи свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Мотивація суду.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28 червня 2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100050001049 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, що підозрюється у вчиненні ОСОБА_5 фактично затримано в порядку ст.208 КПК України о 16.25 год 28 червня 2022 року.
01 липня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15. ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою підозрюваного про її отримання.
Отже, у відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція частини 4 статті 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , громадянин України, офіційно не працевлаштований, із середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, востаннє у 2014 році, проте судимість погашена у встановленому законом порядку.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Додані до клопотання матеріали кримінального провадження, що були досліджені в судовому засіданні на думку слідчого судді, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, яке з урахуванням положень статті 12 КК України відносяться до категорії тяжких. Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав свою причетність до скоєного кримінального правопорушення.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на відсутність відсутність постійного зареєстрованого місця проживання в Києві. Підозрюваний тимчасового проживає в хостелі, ризик скоїти новий злочин, через відсутність постійного заробітку та засобів до існування, можливий вплив на потерпілого та свідків, заявлені ризики заслуговують на увагу.
Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний не має офіційного працевлаштування, тобто стабільного доходу для існування та забезпечення власних потреб. Саме через потребу сплатити за житло. Як пояснив в судовому засіданні, вчинив злочин. Не має зареєстрованого місця проживання та або реєстрації в м.Києві. За місцем реєстрації у Вишгородському районі м. Славутич не проживає з 2019 року. Обставини відсутності систематичного піклування про сина, періодичність його утримання, відсутність постійного доходу, не проживання разом із членами своєї сімї, доводить відсутність стійких соціальних зв'язків. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого з корисливих мотивів в період військового стану. Втеча підозрюваного зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляді згідно розумних строків КПК.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до можливого покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається обґрунтованим.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, є те, що ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, знаючи місце проживання свідків, може незаконно на них впливати, що буде перешкоджати досудовому розслідуванню.
Також обґрунтованим є ризик вчинення ОСОБА_5 , інше кримінальне правопорушення, що підтверджуює ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підозрюваний офіційно не працює, тобто не має засобів для існування, не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, дитина, народжена від нього, проживає окремо із матір'ю, відсутність стримуючих факторів для невчинення іншого кримінального правопорушення,свідчить про ймовірність скоєння нових злочинів та існує необхідність його ізоляції від суспільства.
Слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням особи підозрюваного, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а так само впливати на свідків, і вчинити інші кримінальні правопорушення чи проступки.
За таких обставин, вважаю, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, зокрема зазначені в пункті 1, 3, 5 статті 177 КПК, отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідча суддя під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує такі обставини: надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, за яким пред'явлено підозру; інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2/3 максимального строку восьми років позбавлення волі; відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність доказів працевлаштування, відсутність постійного зареєстрованого місця проживання в м.Києві тимчасово проживає в хостелі.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Підозрюваному не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, про який клопотав підозрюваний та його захисник в судовому засіданні, так як тимчасове проживання в найманому житлі не можна вважати місцем постійного проживання. Відомості про згоду влсника за зареєстрованим місцем проживання підозрюваного в м.Славутіч Вишгородського району відсутнє. Як й відсутні відомості, що підсудному на праві спільної часткової власності належить це житлове приміщення. Жодного доказу про надання згоди власника житла про перебування підсудного під домашнім арештом не надано.
Крім того, ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, відсутні відомості про наявність стійких соціальних зв'язків, тому є достатньо підстав вважати, що він не зможе виконувати покладені на нього судом обов'язки.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов'язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи майновий стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, розмір завданої шкоди, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у вчиненні злочину, а також встановлений в судовому засіданні ризик переховування, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність застосування застави у мінімальному розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49620 гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, у випадку її внесення та не буде непомірним тягарем для нього.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з часу фактичного затримання з 16.25 год. 28 червня 2022 року до 26 серпня 2022 року, в межах строку досудового розслідування.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49620 грн.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: (розрахунковий рахунок ТУДСАУ в м. Києві № UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві; Код ЄДРПОУ - 26268059; Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172).
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов'язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду; повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, докласти зусиль до пошуку роботи.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складений та проголошений 06 липня 2022 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1