Ухвала від 05.07.2022 по справі 755/5364/22

Справа №:755/5364/22

Провадження №: 1-кс/755/1132/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001570 від 30 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Чуйківка Шосткинського району Сумської області, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2022 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 , в невстановлений час та місці, керуючись корисливими мотивами, маючи на меті незаконне отримання доходів від незаконних операцій із забороненими до обігу психотропними речовинами, що полягало у незаконному придбанні, зберіганні та збуті психотропних речовин, вступив в злочинну змову з ОСОБА_4 ..

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з метою вчинення умисного тяжкого злочину, пов'язаного з незаконним придбанням та зберіганням з метою збуту психотропних речовин, у великих розмірах, у невстановлену дату та місці, але не пізніше 30.06.2022 року, отримали від невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено.

У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , не пізніше 11 години 50 хвилин 30.06.2022 року, зберігаючи при собі психотропні речовини, направився по території Дніпровського району м. Києва залишати психотропні речовини в схованках з метою збуту.

Так, 30.06.2022 року об 11 годині 50 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Алматинська 12, працівниками поліції було затримано ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

Цього ж дня в період часу з 12 години 52 хвилини до 13 години 03 хвилини за адресою: АДРЕСА_3 , було проведено особистий обшук ОСОБА_7 , під час якого було виявлено та вилучено іншу частину отриманої від невстановленої особи особливо небезпечної психотропної речовини у кількості 25 згортків, один з яких було упаковано окремо - масою 1,625 г, які ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , зберігав при собі з метою незаконного збуту.

У подальшому, 30.06.2022 року в період часу з 14 години 24 хвилин по 14 годину 29 хвилин, працівниками Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, під час огляду місця події - неподалік будівлі №37 по вул. Алматинській у м. Києві, за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , було виявлено схованку особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено- PVP, загальною масою 0,824 г, яка була заздалегідь розфасована, місцезнаходження якої вказав ОСОБА_4 , згідно координат в мобільному телефоні ОСОБА_4 , які ОСОБА_7 та ОСОБА_4 залишили у вказаному місці для зберігання з метою збуту.

02.07.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом особистого обшуку затриманої особи, речовим доказом, висновком експерта, протоколами допитів свідків, рапортом працівників поліції, протоколам огляду місця події.

Також у клопотанні слідчого, погодженого з прокурором, зазначено про наявність наступних ризиків, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПУ України підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження;

- п. 2 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, на цей час органом досудового розслідування не виявлено всі можливі місця зберігання психотропних речовин. Тому, перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_4 , може знищити решту заборонених до обігу речовин, які на цей час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення в якому він на цей час підозрюється, може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Так, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 , є лише складовою частиною добре налагодженої злочинної мережі збуту наркотичних засобів на території України, будучи усвідомленим про наявні шляхи постачання та подальші шляхи збуту наркотичних засобів, перебуваючи на свободі останній може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, зокрема, організаторів злочинної діяльності пов'язаної з поширенням незаконної пропозиції наркотичних засобів на території міста Києва;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.

На думку сторони обвинувачення, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , та запобігання зазначеним ризикам.

Отже, вивчивши надані матеріали клопотання, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підозрюваного та захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, через необґрунтованість підозри, а в разі задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання, вислухавши покази свідка, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що проживав разом з ОСОБА_9 з початку війни в одній квартирі, оскільки дозволив йому деякий час пожити з ним та його дружиною. Час від часу ОСОБА_9 звертався до нього з проханням надати телефон, щоб комусь подзвонити, кому дзвонив і що робив з телефоном ОСОБА_9 , він ( ОСОБА_4 ) не перевірив. 30.06.2022 року ОСОБА_9 запропонував прогулятись, на що він погодився. Коли вони разом приїхали до станції «Дарниця», то ОСОБА_9 попросив його дати свій телефон і почекати, що він і зробив. Через хвилин 40 Безпалий повернувся і віддав телефон, що він робив з ним і де був не повідомив, а він (підозрюваний) не запитував. Через деякий час їх зупинили працівники поліції, виявили у ОСОБА_9 психотропну речовину. Працівники поліції попросили дати його мобільний телефон, він добровільно передав, там виявились фото психотропної речовини і «закладок», звідки вони в його телефоні, підозрюваний не знає, вважає, що ОСОБА_9 його підставив.

Крім цього, у судовому засіданні за клопотання сторони захисту була допитана свідок ОСОБА_10 , яка показала, що являється цивільною дружиною підозрюваного ОСОБА_4 , з яким проживає в одній квартирі, та пояснила, що ОСОБА_4 жодних протиправних дій не вчиняв. Крім цього, свідок характеризувала підозрюваного ОСОБА_4 як порядну, добру та законослухняну людину.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.

Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

У цей же час, суд критично ставиться до доводів сторони захисту, зокрема, щодо відсутності доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, оскільки його телефоном користувався ОСОБА_8 , так як такі показання підозрюваного є не логічними та суперечать іншим доказам у кримінальному провадженні.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України.

Як вбачається із клопотання та було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 раніше не судимий, не має офіційного джерела доходу, крім цього в Ямпільському районному суді Сумської області знаходиться кримінальне провадження відносно нього за ч. 2 ст. 121 КК України, а тому суд вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, в умовах воєнного стану, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а тому вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого та застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ст. 183 КПК України слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та у разі внесення застави, покласти на нього обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також, відповідно до ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193, 194, 206 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001570 від 30 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮУ строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 серпня 2022 року, включно.

Визначити розмір застави ОСОБА_4 , достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у виді 80 /вісімдесяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 198 480 /сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят/ гривень 00 копійок.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора або суду про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження).

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту внесення підозрюваним, заставодавцем застави у розмірі, визначеному судом.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя:

Попередній документ
105140632
Наступний документ
105140634
Інформація про рішення:
№ рішення: 105140633
№ справи: 755/5364/22
Дата рішення: 05.07.2022
Дата публікації: 24.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (05.07.2022)
Дата надходження: 05.07.2022
Предмет позову: -
Розклад засідань:
15.08.2022 12:30 Дніпровський районний суд міста Києва
31.08.2022 10:25 Дніпровський районний суд міста Києва