465/244/22
3/465/619/22
Іменем України
04.07.2022 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адвоката, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
04.01.2022 року о 14 год. 52 хв. у м. Львові по вул. Боберського, 21 ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alkotest та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Гордон І.М. вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечили. Пояснили, що ОСОБА_1 особисто не керував транспортним засобом 04.01.2022 року о 14 год. 52 хв. у м. Львові по вул. Боберського, 21, відтак не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У вказаний момент автомобілем керувала інша особа. А тому, просили суд закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, ОСОБА_1 визнав, що 04.01.2022 року перебував в стані алкогольного сп'яніння, однак, заперечуючи керування транспортним засобом в такому стані, зазначив, що працівники поліції могли скласти відносно нього протокол лише за ст.178 КУпАП, але не за ст.130 КУпАП, оскільки жодних підстав для цього не було.
Допитаний свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 04.01.2022 року він повертався зі своєю дружиною додому по вул. Героїв УПА у м. Львові та поблизу магазину "АТБ" помітили автомобіль "Хюндай", який без увімкнення повороту звернув на вул. Боберського та в подальшому рухався незрозумілою траєкторією, петляючи змійкою і щільно тяготіючи до припаркованих автомобілів. Зрештою автомобіль повернув до в'їзду у гаражі і зупинився поперек тротуару. Думаючи, що водію стало погано за кермом, свідок з дружиною підійшли до транспортного засобу і відчинили дверку, звідки на руки свідку випав чоловік, який не міг розмовляти і від якого було чути запах алкоголю. Цей чоловік сидів за кермом автомобіля, інших осіб в транспортному засобі не було. В подальшому водій почав йти в напрямку від автомобіля, намагаючись сховатися від свідків і перехожих за деревами. При цьому, хода в нього була нестійка, його постійно заносило, хитало. Зрозумівши, що водій автомобіля насправді сильно п'яний, вони та інші свідки викликали поліцію. Однак, тривалий час правоохоронці не їхали на виклик, тому свідкам довелося зупинити екіпаж поліції, який проїжджав вулицею повз місце події. Працівникам поліції водій автомобіля "Хюндай" показав документи в "Дії" , на пропозицію останніх пройти огляд на стан сп'яніння відмовився. Від правоохоронців свідок довідався, що водія звати ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_3 надав показання, в яких ствердив, що 04.01.2022 року він після обіду йшов по вул. Боберського в напрямку вул. Героїв УПА у м. Львові та біля гаражів помітив автомобіль, який стояв поперек тротуару. До цього транспортного засобу то підходив, то відходив ОСОБА_1 , який хаотично ходив через дорогу з боку в бік, від останнього на значну відстань було чути запах алкоголю, а його штани були мокрі. Поводився ОСОБА_1 неадекватно, від ОСОБА_2 свідок довідався, що ОСОБА_1 керував вищезазначеним автомобілем та намагався покинути місце події, у зв'язку з чим було викликано поліцію. Поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, однак той відмовився в присутності свідків. За час оформлення правопорушення ОСОБА_1 жодного разу не висловлював версію про те, що він не керував автомобілем, при цьому ОСОБА_1 мав у руках ключі від транспортного засобу, а інших осіб, які б заявляли, що вони керували автомобілем, а не ОСОБА_1 , не було.
Під час допиту свідок ОСОБА_4 пояснив, що 04.01.2022 року він йшов по вулиці по своїх робочих питаннях і побачив перед гаражами автомобіль "Хюндай", поблизу якого скупчилися люди, які попросили його подзвонити в поліцію, оскільки за попередніми викликами патрульні не приїхали. Від них йому стало відомо, що ОСОБА_1 , будучи нетверезим, керував автомобілем. У цей час ОСОБА_1 ховався на розі будинку. В подальшому було зупинено патрульний автомобіль поліції, який проїжджав вулицею. Поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, проте, той відмовився.
Допитаний за клопотанням сторони захисту в якості свідка командир взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області Мусатов М.Є. зазначив, що 04.01.2022 року близько 15.00 год. його екіпаж патрулював поблизу вул. Боберського у м. Львові, де до них підійшли люди і повідомили, що водій автомобіля "Хюндай" їхав по вул. Героїв УПА, повернув на вул. Боберського і зупинився перед стоянкою. При цьому, заявники вказали на чоловіка, який був водієм автомобіля, у нього було виявлено ознаки сп'яніння. Останній пред'явив документи в "Дії", згідно яких його було ідентифіковано як ОСОБА_1 . В присутності двох свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння.
Заявлений стороною захисту для допиту свідок ОСОБА_5 пояснив, що на початку січня 2022 року він по своїх справах ходив у податкову інспекцію, де зустрівся з ОСОБА_6 . Останній запропонував підвезти свідка в сторону вул. Кульпарківської у м. Львові, на що він погодився. Вони їхали чорним автомобілем марки "Хюндай" від ГУДПС України у Львівській області (вул. Стрийська) до вул. Боберського, де Ю. Коба зупинив автомобіль та пішов у кардіологічний центр, а свідок - у протилежному напрямку. Це було після обіду, окрім них в автомобілі ніхто не їхав.
ОСОБА_1 заявлялося також клопотання про допит в судовому засіданні на стороні захисту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Однак, 04.07.2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності лише по наявних матеріалах.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, доведена: протоколом серії ААД № 233774 від 04.01.2022 року; відеозаписом із нагрудних камер працівників УПП у Львівській області, яким підтверджується час та обставини вчинення правопорушення, зазначені у вищевказаному протоколі, а також на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння; наданими в судовому засіданні свідком ОСОБА_2 відеозаписом, зробленим на місці події із фіксацією поведінки ОСОБА_1 , який не бажав проходити огляд на стан сп'яніння; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 від 04.01.2022 року, які також підтверджені безпосередньо в судовому засіданні свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , відповідно до яких ОСОБА_1 , який був водієм транспортного засобу Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_1 , про що категорично ствердили очевидці ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області В. Цапа від 04.01.2022 року, у якому зазначено, що 04.01.2022 року по вул. Боберського у м. Львові свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_10 вказали працівникам поліції на невідому особу, яка керувала автомобілем Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_1 , з порушенням Правил дорожнього руху, заблокував в'їзд на парковку та перебував в стані алкогольного сп'яніння, дану особу було ідентифіковано як ОСОБА_1 , який на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці або у медичному закладі відмовився, - які в своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 04.01.2022 року о 14 год. 52 хв. у м. Львові по вул. Боберського, 21 дійсно відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Оцінюючи вищевказані документи і пояснення, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого часиною 1 ст. 130 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми.
Таким чином, суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час розгляду справи та оцінюються судом критично, як обрана тактика захисту з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
На доданому до матеріалів справи відеозапису з нагрудних камер поліцейських не зафіксовано самого факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Однак, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується наданим в суді показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є чіткими, послідовними і взаємопов'язаними з іншими матеріалами справи, узгоджуються з письмовими поясненнями, а також з тими поясненнями, які були в усній формі надані безпосередньо на місці події та зафіксовані у відеозаписі.
Також суд враховує, що ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив того факту, що на час складання адміністративних матеріалів він перебував в стані алкогольного сп'яніння. З наданих в суді показань свідка ОСОБА_2 та письмових пояснень свідка ОСОБА_10 чітко слідує, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_1 , вони були безпосередніми очевидцями даного факту, підстав не довіряти їхнім показанням у суду немає. Також свідок ОСОБА_3 категорично ствердив, що бачив в руках ОСОБА_1 ключі від автомобіля. При цьому, інших осіб, які б заявляли, що саме вони керували транспортним засобом "Хюндай", на місці події не було.
Суд критично оцінює показання свідка сторони захисту ОСОБА_5 , адже такими не спростовуються показання інших свідків та обставини, зафіксовані наявними у справі доказами. Більш того, як встановлено в ході допиту вказаного свідка, останній не був на місці події під час оформлення адміністративних матеріалів працівниками поліції і виявлення факту порушення ПДР, а тому йому не можуть бути відомі обставини, які мали місце в той період, коли він перебував за межами вул. Боберського у м. Львові. Більш того, жоден інший свідок у справі не підтвердив перебування ОСОБА_5 на місці події на час виявлення ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу з ознаками алкогольного сп'яніння. За таких обставин пояснення ОСОБА_5 не можуть слугувати основою для висновку про невинуватість ОСОБА_1 .
Таким чином, доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю даних, що містяться в матеріалах адміністративної справи, а також показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які дають усі підстави вважати його винним у вчиненні вказаного правопорушення.
Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не зафіксований на відеозаписах, що є підставою для закриття провадження у справі, адже відеоматеріали не є єдиним джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП пояснення свідків є допустимим доказом на рівні з відеозаписами. Враховуючи, що у даному випадку показання свідків про керування автомобілем власне ОСОБА_1 є послідовними, несуперечливими, узгоджуються з іншими матеріалами справи, суд не має підстав їм не довіряти та відкинути як недопустимі докази. Навпаки такі достовірно підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке йому інкриміноване. За таких обставин підстав для закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 немає.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: особу правопорушника, характер вчиненого ним правопорушення, яке становить підвищену загрозу заподіяння шкоди і посягає на громадську безпеку, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.
Суддя Величко О.В.