07 липня 2022 року м. Ужгород№ 260/1866/22
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
27 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо невиплати нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 270 714,51 грн; 2) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на його користь нараховану, але не виплачену заборгованість з пенсійних виплат у розмірі 270 714,51 грн.
13 червня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін. Зобов'язано Головне управління ПФУ в Закарпатській області надати суду до 01 липня 2022 року пенсійну справу ОСОБА_1 .
20 червня 2022 року відповідачем надано суду оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 .
1. Позиції сторін.
Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що на даний час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області. В зв'язку з перерахунком в 2021 році пенсії, відповідачем на його адресу надіслано лист від 29.09.2021 року за № 0700-0305-8/37133, в якому, зокрема, вказано, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.01.2020 року йому призначено пенсію в розмірі 38629,75 грн. Крім цього, в даному листі відповідач вказав, що за період з 01.01.2020 року по 30.09.2020 року донараховано 270 714,51 грн. В листі відповідач також зазначив: «В той же час, повідомляємо, що 31.10.2020 року Ви подали заяву про перерахунок пенсії та нову довідку про заробітну плату № 21 229-вих.. 2020 від 27.10.2020р., згідно якої Вам проведено перерахунок та призначено з 01.10.2020 року пенсію в розмірі 17120,00 грн., з 01.12.2020 року 17690,00грн, а з 01.07.2021 - 18540,00грн...». Разом з тим, відповідач не повідомляє з посиланням на норми Закону чіткі причини невиплати нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсійних виплат, та не повідомляє конкретні строки виплати заборгованості в розмірі 270 714,51 гривень. З огляду на викладене, вважає, що внаслідок протиправної бездіяльності службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області порушені його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення. Тому, за захистом свого порушеного права він вирішив звернутись до суду щодо стягнення суми заборгованості в судовому порядку.
27 червня 2022 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити, оскільки рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 року у справі №260/962/20, яке було залишено в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2021 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управлінню Пенсійного Фонду України в Закарпатській області від 10 березня 2020 року № 11 про відмову в; перерахунку пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01 січня 2020 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження граничним розміром, на підставі довідки прокуратури Закарпатської області від 28 лютого 2020 року №1847-вих.2020, з урахуванням раніше виплачених сум. Тому, на виконання вказаного судового рішення Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивачу. Зокрема, з 01.01.2020 року після перерахунку розмір пенсії склав 38629,75 грн.. Виходячи з нового розміру пенсії позивачу було донараховано за період з 01 січня 2020 р. по 30 вересня 2020 р. в сумі 270 714, 51 грн.. Дана сума була облікована органами Пенсійного фонду України та повідомлено позивача, що буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України. Враховуючи те, що постановою і Верховного суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.05.2022 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року скасовано, підстави для виплати заборгованості в розмірі 270 714, 51 грн. відсутні. Відтак, позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
04 липня 2022 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що всі доводи, викладені у відзиві по суті позову є безпідставними та звертає увагу на п. 83 постанови ВС по справі № 260/962/20 в якому зазначено «При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.». Відповідач у надісланому листі зазначає, що сума боргу буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України. Крім цього, відповідач обґрунтовує свою позицію неприпустимістю порушень Бюджетного кодексу. Разом з тим, слід зазначити, що ніхто не спонукає відповідача порушувати чинне законодавство. Отже, позов підлягає задоволенню, оскільки правові підстави для невиплати заборгованості по пенсійним виплатам відсутні.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року з 01 грудня 2005 року.
04 березня 2021 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 25 серпня 2021 року, по справі № 260/962/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 січня 2020 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження граничним розміром, на підставі довідки прокуратури Закарпатської області від 28 лютого 2020 року №1847-вих.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
29 вересня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області листом № 0700-0305-8/37133 повідомило ОСОБА_1 , що ними виконано постанову ВААС по справі № 260/962/20 від 25 серпня 2021 року. Зокрема, з 01.01.2020 року призначено пенсію в розмірі 38629,75 грн., що становить 90% від суми, вказаної у довідці прокуратури Закарпатської області № 1847-вих 2020 від 28.02.2020 року. Виходячи з нового розміру пенсії, донараховано за період з 01.01.2020р. по 30.09.2020р. 270714,51 грн. Дана сума буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України, (а.с. 9).
05 травня 2022 року постановою Верховного Суду по справі № 260/962/20 касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись із такими діями відповідача щодо виплати 270 714,51 грн. після надходження коштів з Державного бюджету України, позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
За приписами статті 129-1 Конституції судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також, відповідно до частини другої статті 14 КАС України, що кореспондує з приписами частини першої статті 370 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Першим азбацом частини першої статті 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною п'ятою статті 372 КАС України визначено, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до частини першої статті 1 якого виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За вимогами частини першої статті 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу цих норм видно, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому вказаним Законом, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Також відповідно до приписів частин першої, шостої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Зазначені норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цим позовом, фактично просить суд зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області виконати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/962/20, яке набрало законної сили 25 серпня 2021 року, відповідно до яких здійснено перерахунок пенсії позивача, а заборгованість за минулий час у сумі 270 714,51 грн до цих пір йому не виплачена.
Тобто, предметом спору в цій справі є виконання відповідачем судового рішення в адміністративній справі № 260/962/20 шляхом стягнення заборгованості з пенсійних виплат на вказану суму.
Однак, суд зауважує, що у випадку задоволення позову у даній справі, рішення суду дублювало б існуюче на цей час зобов'язання пенсійного органу, відповідно до рішень Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/962/20, виплатити позивачу певну суму грошових коштів та, відповідно, зумовило б виникнення подвійного стягнення останніх з ГУ ПФУ в Закарпатській області.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Подібна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 р. у справі № 816/2016/17 (К/9901/50946/18), від 16 січня 2019 р. у справі № 686/23317/13-а (№ 11-1193апп18) та постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 р. у справі № 520/11829/17, від 21 серпня 2019 р. у справі № 295/13613/16-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 420/5234/19.
Що стосується доводів відповідача про те, що постановою Верховного Суду від 05.05.2022 року у справі № 260/962/20 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року скасовано, підстави для виплати заборгованості в розмірі 270 714, 51 грн. відсутні, а відтак з метою попередження виникнення спірних питань Головним управлінням було направлено запит до Пенсійного фонду України для надання дозволу на макетну обробку пенсійної справ, для приведення її у відповідність вже з урахуванням постанови Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 05.05.2022 року у справі №260/962/20, судом встановлено, що такі є безпідставними з огляду на наступне.
У відповідності до частини 2 статті 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
25 серпня 2021 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі №260/962/20 без змін.
Таким чином, рішення суду у справі № 260/962/20 набрало законної сили 25 серпня 2021 року та є обов'язковим до виконання.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю
Відповідно до частин 4, 5 статті 380 КАС України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Таким чином, у Пенсійного фонду України відсутні повноваження для надання дозволу на макетну обробку пенсійної справ, для приведення її у відповідність вже з урахуванням постанови Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 05.05.2022 року у справі №260/962/20.
Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В.Скраль