Справа № 826/4492/15 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
06 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «АИЗ» про стягнення заборгованості, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2015 року по справі №826/4492/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками №1 та №2 в розмірі 171268 (сто сімдесят одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн. 13 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківського районі м. Києва за реквізитами: р/р НОМЕР_2, р/р НОМЕР_1 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 26087323.
Ухвалою суду від 12 травня 2017 року допущено заміну позивача по справі - Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на його правонаступника - Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Судом першої інстанції 23 червня 2017 року видано виконавчий лист у справі.
Ухвалою суду від 30 червня 2021 року замінено стягувача у виконавчому листі Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Так, 19 листопада 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшла заява про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2021 року в задоволенні вказаної заяви - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до суду з апеляційною скаргою, відповідно до змісту якої просить суд скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2021 року по справі № 826/4492/15 та прийняти рішення, яким задовольнити заяву про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення у даній справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що Головне управління жодним чином не могло пропустити строк, встановлений для пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання, оскільки постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа на адресу Головного управління не надходили.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу та зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог законодавства.
Позивач, відповідач та заявник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.
За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 22 серпня 2017 року подано до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву щодо примусового виконання виконавчого листа № 826/4492/15 від 23 червня 2017 року. Зазначений виконавчий документ отримано державною виконавчою службою 22 серпня 2017 року.
Апелянт зазначає, що після численних реорганізацій територіальних органів Пенсійного фонду України в м. Києві та з початком функціонування Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві поступово, з урахуванням постійної штатної неукомплектованості та великого навантаження справ на спеціалістів, неодноразово проводилась інвентаризація всіх справ, які були на розгляді в Окружному адміністративному суді м. Києва, по яким видано виконавчі документи, та, які знаходились на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
За результатами таких інвентаризацій встановлено, що будь-яка інформація щодо стану виконання виконавчого листа №826/4492/15 в Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутня та постанови, які виносилися в ході виконання даного виконавчого листа після подання до органу державної виконавчої служби - не надходили.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано запит про надання інформації по справі № 826/4492/15 до Шевченківського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
На адресу управління надійшла відповідь19 червня 2020 року на вказаний запит, видана Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій зазначено про те, що 21 грудня 2017 року по виконавчому листу Окружного адміністративного суду м. Києва №826/4492/15 від 23 червня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі пункту другого статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Проте, відповідно до підписаних актів звірення виконавчих документів за рішенням про стягнення коштів на користь держави в інтересах органів Пенсійного фонду України за 2017-2020, виконавчий лист № 826/4492/15 входив до загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні і жодної інформації про його повернення управлінню не надавалося, а виявилось лише після подання запиту щодо надання інформації по виконавчому листу №826/4492/15 до органу державної виконавчої служби.
Одночасно апелянт вказав, що державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не було додано жодних підтверджуючих доказів, що оригінал виконавчого листа дійсно було направлено на адресу управління.
На думку стягувача, наведене свідчить про втрату виконавчого документа при поштовому пересиланні, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як стягувач, мало можливість ознайомитися з інформацією про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження в період з 2017 - 2020 рік. Отже, вказані обставини свідчать про несвоєчасність вчинення органом Пенсійного фонду дій з метою примусового виконання рішення суду, а строк пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем пропущено через власну бездіяльність.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно ч. 1 ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Отже, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання може бути поновлений виключно з причин, поважність яких буде визнана судом на підставі відповідних доказів.
Пунктом 18.4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання процесуальних строків є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у цьому випадку, Заявником не підтверджено належними та допустимими доказами поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Водночас, будь-яких належних і допустимих доказів поважності причин пропуску пред'явлення виконавчого листа до виконання, про втрату якого Заявнику мало бути відомо ще у серпні 2018 року, ГУ ПФ у м. Києві у заяві не наведено.
Саме по собі посилання Апелянта на чисельні реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України, припущення про те, що виконавчий лист міг бути втраченим при поштовому пересиланні, так само як і доводи про те, що заборгованість по виконавчому листу остаточно не погашена, а такі кошти можуть бути спрямовані на виплату пенсій не може вважатися достатньою підставою визнання поважними пропущених строків пред'явлення виконавчого документа до виконання. Адже будь-яких доказів, що вказані обставини перешкоджали ГУ ПФ у м. Києві звернутися у межах встановленого Законом України "Про виконавче провадження" тримісячного строку із заявою про видачу дубліката виконавчого листа після отримання довідки Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) від 18.08.2020, останнім не наведено.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність поважних причини для пропуску строку звернення виконавчого листа до виконання.
Як вже було зазначено раніше, відповідно до п. 18.4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За змістом наведених положень закону вбачається, що право стягувача на звернення для видачі дубліката виконавчого документа не є абсолютним і обмежується строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 року по справі №2-а-6969/08/0470 (2277вр-17/2-а-6969/08/0470).
За таких обставин, оскільки наведені у заяві аргументи не містять належних і переконливих доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа №826/4492/15 виданого 23 червня 2017 року до виконання, то колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для видачі ГУ ПФ у м. Києві дублікату виконавчого листа у відповідності до п. 18.4 Перехідних положень КАС України, адже заява про його видачу подана після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021року.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 376 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан