Справа № 640/20054/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
07 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 та інші фізичні особи звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якому просили:
- зобов'язати відповідача вчинити всі необхідні дії для включення їх до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом включення до такого переліку таких осіб.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021 постановлено роз'єднати в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та ОСОБА_34 .
Позов обґрунтовано безпідставним не включенням позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Оскільки у позивача були наявні всі документи, якими підтверджується факт укладення договору з банком, факт внесення коштів та їх зарахування, відсутні передумови для визнання такого правочину нікчемним.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Радикал Банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування, шляхом внесення відомостей про ОСОБА_1 на суму 200 000,00 (двісті тисяч) гривень.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної зазначає, що оскільки інформація щодо вкладника - ОСОБА_1 . Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не надавалась, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Враховуючи, що внаслідок спірної транзакції позивач отримав переваги перед іншими особами банку, відтак такий правочин правомірно було визнано нікчемним, та такий правочин не створює жодних юридичних наслідків.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.08.2019 у справі №369/10689/16-ц було закрито провадження з підстав підсудності, та лише у травні 2021 року позивач звернувся з новим позовом до суду, вказане свідчить про необхідність залишення позову без розгляду.
Згідно з п. 3 частини першої ст. 311 КАС України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ПАТ «Радикал Банк» укладено договір банківського рахунку № 18514/П-1, предметом якого є відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 у гривні.
Згідно з квитанцією від 09.07.2015 грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн внесені на рахунок, що також підтверджується інформацією у виписці по особовим рахункам з 09.07.2015 по 15.02.2018.
Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 №452/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.07.2015 №130 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Радикал Банк», згідно з яким з 10.07.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Радикал Банк».
При цьому, тимчасову адміністрацію в ПАТ «Радикал Банк» запроваджено строком на 3 місяці з 10.07.2015 до 09.10.2015 включно.
У подальшому, виконавчою дирекцією Фонду 08.10.2015 прийнято рішення №184 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Радикал Банк» на один місяць - до 09.11.2015 (включно).
У відповідності до постанови Правління Національного банку України від 09.11.2015 №769 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 09.11.2015 №203 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Радикал Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Радикал Банк», призначено Савельєву Анну Миколаївну уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано їй всі повноваження ліквідатора ПАТ «Радикал Банк», визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на два роки з 10.11.2015 до 09.11.2017 включно.
За змістом оголошення, розміщеного на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 13.11.2015 Фонд розпочав виплати коштів вкладникам ПАТ «Радикал Банк». Для отримання коштів вкладники банку з 13.11.2015 по 24.12.2015 включно мали звернутись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Банк кредит Дніпро».
Однак, ОСОБА_1 не було включено до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Так, листом від 19.11.2015 №3565/15 Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено позивача про те, що відповідно до положень частини третьої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) банком з позивачем, а саме трансакція ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_1 з призначенням платежу «Внесення коштів на власний рахунок» на суму 200000,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015, час вчинення трансакції 16:25.
У подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2005 від 26.11.2020 визначено здійснювати повноваження під час ліквідації ПАТ «Радикал Банк» безпосередньо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погоджуючись з невключенням його до переліку вкладників та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти надійшли на рахунок в ПАТ «Радикал Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, натомість, на позивача розповсюджується дія гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому слід зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, шляхом включення відомостей про позивача.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).
Згідно з п. 5 частини першої ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У силу вимог частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приписами чинного законодавства визначено загальний шестимісячний строк звернення до суду.
Так, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини третьої вказаної статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є оскарження наслідків визнання Уповноваженою особою ПАТ «Радикал Банк» трансакції щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_1 з призначенням платежу «Внесення коштів на власний рахунок» на суму 200000,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015, час вчинення трансакції 16:25 шляхом зобов'язання Фонду гарантування вкладів вчинити необхідні дії щодо включення позивача до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Разом з тим, у апеляційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звертає увагу на те, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, з огляду на те, що позивач вже звертався з аналогічними позовними вимогами до суду, що свідчить про її обізнаність про порушення її прав уже на час попереднього звернення до суду.
Так, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.08.2019 у справі №369/10689/16-ц за позовом, зокрема ОСОБА_1 , до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал банк» Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання незаконним та скасування наказу №204 від 09.11.2015 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Радикал банк» Савельєвої А.М. про визнання правочинів нікчемними в частині визнання нікчемною трансакції ПАТ «Радикал банк» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу «внесення коштів на власний рахунок» на суму 200 000,00 грн. 09.07.2015 на рахунок № НОМЕР_1 та зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал банк» Савельєву А.М. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Радикал банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - закрито з підстав непідсудності спору щодо виплати гарантованої суми цивільним судам.
Так, у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 вказала, що спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200 000 грн (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону № 4452-VI не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов'язаний із виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування, а тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, судова практика щодо визначення юрисдикції спорів зазначеної категорії тривалий час не була стабільною і зазнавала змін в частині віднесення спорів до юрисдикції адміністративних судів.
У той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Слід відмітити, що порушення прав позивача у спірних правовідносинах не носить триваючий характер, оскільки нормами ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначені строки для формування Уповноваженою особою повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також для затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб реєстру вкладників для здійснення виплат.
Зокрема, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Таким чином, законом визначені строки для формування Уповноваженою особою повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також для затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб реєстру вкладників для здійснення виплат.
Тобто, у даному випадку з моменту подання переліку рахунків відсутні підстави вважати, що відповідач в майбутньому вирішить спірне питання інакше.
У той же час, днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який відповідачем мало бути вчинено дію або прийнято рішення в порядку визначеному вказаним законом. Саме з цим днем має бути пов'язано певну подію - день, коли особа дізналася (тобто отримала відомості з офіційного джерела) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18, від 11 липня 2019 року у справі №0940/1181/18, 14 серпня 2019 року у справі №826/8986/16 та від 31 жовтня 2019 року справі №823/1915/18 та від 05 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.002838.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що оскільки позивачем було отримано повідомлення про нікчемність вчиненої ним трансакції 09.07.2015, останній звернувся до суду цивільної юрисдикції з відповідним позовом у листопаді 2016 року.
У подальшому, з серпня 2019 року позивач на підставі судових рішень у справі №369/10689/16-ц був достеменно обізнаний про те, що даний спір має вирішуватись саме в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, позивачем не було вчинено жодних дій щодо апеляційного оскарження судових рішень про закриття провадження у справі №369/10689/16-ц.
Адміністративний позов у даній справі №640/20054/21 підписаний від імені позивачів адвокатом Капалкіною І.О. 12.05.2021 та поданий до Окружного адміністративного суду міста Києва.
З наявного в матеріалах справи Ордеру Серії АІ №1087750 від 11.02.2021 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 уклав з адвокатом Капалкіною І.О. договір про надання правової допомоги №б/н від 15.02.2019 у Окружному адміністративному суді міста Києва.
На думку колегії суддів строк з дати закриття провадження у цивільній справі (07.08.2019) до моменту подання даної позовної заяви до суду адміністративної юрисдикції (12.05.2021) є безпідставним зволіканням позивача, крім того як вбачається з матеріалів справи договір про надання правової допомоги саме в Окружному адміністративному судів міста Києва укладений між позивачем та адвокатом 15.02.2019.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду з даним позовом має відліковуватись з серпня 2019 року, а тому, звернувшись у травні 2021 року до суду з даним позовом, позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
У свою чергу, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду майже через 2 роки після закриття провадження у суді цивільної юрисдикції, не наведено поважних обставин, які не залежали від її волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
У той же час, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).
Враховуючи те, що позивачем не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України строку, та з огляду на пропуск строку звернення до суду, встановлений законом, з даними позовними вимогами, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Інших об'єктивних чинників, які свідчили про неможливість своєчасного звернення з цим позовом до суду, скаржником не наведено.
Згідно з частиною першою статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 частини першої ст. 238 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки суд першої інстанції порушив норми процесуального права, тому апеляційна скарга є частково обґрунтованою, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 240, 242, 250, 308, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук