05 липня 2022 року м. Дніпросправа № 340/9968/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року, (суддя суду першої інстанції Брегей Р.І.) прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький, в адміністративній справі №340/9968/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2022 року закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Роз'яснено позивачу про право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що предметом позову у даній справі є спір фізичної особи - гр. ОСОБА_1 із суб'єктом владних повноважень - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо оскарження дій по протиправному внесенню до Національної кадастрової системи України інформації про земельну ділянку, яка належить позивачу на праві приватної власності. Жодним чином цей спір не зачіпає права та інтереси інших юридичних осіб та не є спором про право користування земельною ділянки. Тобто, на думку позивача, даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відповідач просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.12.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила: визнати дії державного кадастрового реєстратора Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру по внесенню до Національної кадастрової системи України (програмного забезпечення введення Державного земельного кадастру) інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000;33:212:0027, яка належить на праві власності гр. ОСОБА_1 , в тому числі - зміни межі та поворотних точок цієї земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в порушення вищезазначених вимог, без будь-яких правових підстав, внесено до національної кадастрової системи України (програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру) інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером 35101000000:33:212:0027, яка належить на праві власності позивачу, в тому числі - зміни межі та поворотних точок цієї земельної ділянки.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір має приватно - правовий характер, адже позовні вимоги фактично направлені на захист права власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 35101000000:33:212:0027 .
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, в рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» зазначав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Так, встановлені обставини справи свідчать, що на розгляді Кіровського районного суду м. Кіровограда з 2018 року перебуває справа №404/8483/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 35101000000:33:212:0027, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 на праві приватної власності належить суміжна земельна ділянка №3510100000:33:212:0012, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Як зазначає відповідач, що не спростовується і позивачем, відбулось накладення контурів земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності. У зв'язку з наведеним, у останніх виник спір стосовно права користування земельною ділянкою.
Фактично звертаючись до суду із позовом про визнання протиправними дій Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 35101000000:33:212:0027, яка належить на праві власності позивачу, в тому числі - зміни межі та поворотних точок цієї земельної ділянки, позивач намагається захистити своє право власності та користування означеною земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заявлений позивачем спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, спірні правовідносини не є публічно-правовими, а справа не має встановлених нормами КАС України ознак адміністративної юрисдикції.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у даній справі, у зв'язку з тим, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги позивача - відсутні.
Керуючись, ст. 243, 238, 308, 310, 319, 321 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 року у справі №340/9668/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай