Ухвала від 04.07.2022 по справі 192/718/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/993/22 Справа № 192/718/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді - доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вугледар Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера за віком, непрацюючого, раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні № 12022041570000249,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7

прокурора ОСОБА_8

захисника ОСОБА_6

в режимі відеоконференції:

підозрюваного ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2022 року застосований до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, по 18 серпня 2022 року, з визначенням застави у розмірі 99 240 грн., та роз'ясненням підозрюваному його процесуальні обов'язки у разі внесення суми застави.

Слідчий суддя врахував наявність обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на дані про особу підозрюваного, та дійшов до висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.

В апеляції:

- захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування посилається на те, що ухвала суду є необґрунтованою та безпідставною.

Посилається на недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки 17.06.2022 року ОСОБА_5 було випущено з ІТТ, а судове засідання було призначене на 20.06.2022, на яке ОСОБА_5 самостійно з'явився, три дні перебував за домашньою адресою, що свідчить про відсутність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, зазначає про те, що ОСОБА_5 одружений, має постійне місце роботи, є пенсіонером та отримує велику пенсію, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.

Заслухавши підозрюваного та його захисника, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги свого захисника, просили її задовольнити, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно матеріалів справи слідує, що 13 червня 2022 року до ЄРДР за № 12022041570000249 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

14 червня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, колегія суддів зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом огляду місця події від 13 червня 2022 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ; протоколів допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; постановою про визнання речових доказів, а також іншими долученими доказами.

Перевіряючи доводи апеляції на наявність ризиків, колегія суддів відповідно до вимог ст. 178 КПК України, зважає на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, який вчинений в умовах воєнного стану та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років позбавленням волі, також враховуючи, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та проживання, є пенсіонером, щодо нього в інший суд направлений обвинувальний акт, це свідчить про високу ймовірність переховування від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання або вчинення іншого кримінального правопорушення.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо того, що ОСОБА_5 одружений та отримує велику пенсію, то вони хоча і мають місце, проте не є достатнім важелем для зменшення встановлених ризиків. Крім того, ці обставини існували і на момент вчинення злочину, проте жодним чином не виступили стримуючим фактором в поведінці обвинуваченого.

Колегія суддів також погоджується з висновком слідчого судді, щодо визначення підозрюваному ОСОБА_5 застави в 40 розмірах прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 99 240 гривень, оскільки таке рішення в повній мірі відповідає нормам кримінального процесуального закону та фактичним обставинам кримінального провадження і є достатнім та необхідним для запобігання визначених судом ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді згідно наведених мотивів в апеляції, не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
105137288
Наступний документ
105137290
Інформація про рішення:
№ рішення: 105137289
№ справи: 192/718/22
Дата рішення: 04.07.2022
Дата публікації: 24.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою